УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2006 року

Колегія суддів судової палати Апеляційного суду

Волинської області в складі головуючого судді Завидовської О.Г.

суддів            Карпук А.К., Мудренко Л.І.

при секретарі        Тарасюк Ю.А. з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору дарування та визнання права власності на надвірні будівлі

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Камінь-Каширського районного суду від 19 квітня 2006 року

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення Камінь-Каширського районного суду від 19 квітня 2006 року, яким їй відмовлено у визнанні частково недійсним договору дарування, укладеного 14 травня 2003 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в частині дарування туалету Г, огорожі 3, воріт з хвірткою Д, літньої кухні В-І та у визнанні права власності на указані будівлі. Позивач вважає, що , що суд помилково залишив поза увагою ту обставину, що з 1966 року вона проживала у спірному будинку з батьками, після смерті матері успадкувала частину цього будинку, та постійно доглядала за ним, проводила ремонти, добудувала разом зі своїм чоловіком хліви, літню кухню. При укладенні договору дарування її батько ОСОБА_3 подарував відповідачу ті господарські будівлі, які фактично побудовані нею.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору дарування від 14 травня 2003 року ОСОБА_3 подарував своїй дочці ОСОБА_2 належний йому будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в м. Камінь-Каширський Волинської області, /.с.4,8/ 17.12.2004 року ОСОБА_3 помер.

Рішенням Камінь-Каширського районного суду від 27 лютого 2004   року   указаний   договір   дарування    визнано   частково недійсним, визнано право власності ОСОБА_1 на 1/6 частину спірного будинку. Справа №22-ц-608/06    Головуючий у 1-й інстанції Гончарук О.Н.

Категорія 1          доповідач Карпук А.К.

2

Рішенням Камінь-Каширського районного суду від 01.11. 2005 року припинено право власності позивача ОСОБА_1 на 1/6 частину спірного будинку в зв"язку з незначною часткою і неможливістю виділення її в натурі, та стягнуто в її користь вартість належної їй частки.

Повно та всебічно дослідивши усі обставини справи, суд дійшов вірного висновку, що ОСОБА_2., будучи власником будинку по вулиці З.Космодем"янської, 20 в м. Камінь- Каширський, є власником підсобних та господарських приміщень, та на підставі роз'яснень, даних в п.4 ст.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 4 жовтня 1991 року " Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок", правильно визнав, що ОСОБА_1, як член сім"ї власника житлового будинку, якщо вона брала участь лише у будівництві підсобних будівель / літньої кухні,сараю, тощо / і підсобних приміщень, вправі вимагати лише відшкодування витрат на їх будівництво, та обгрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Разом з тим, , суд, правильно вирішивши спір, помилково послався на ст. 186 ЦК України, в той час як спірні правовідносини виникли до набрання чинності цим Кодексом та врегульовані ст 132 ЦКУРСР.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законних висновків суду.

Керуючись ст. ст.313-315 ЦПК України колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Камінь-Каширського районного суду від 19 квітня 2006 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання ухвалою законної сили.

Головуючий /-/ підпис Судді /-//-/підписи Оригіналу відповідає:

Суддя апеляційного суду

Завидовська О.Г.