ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" вересня 2010 р. Справа № 2a-2945/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі :
Суддя Чуприна О.В.
за участю секретаря Семанюк М.П.
представника позивача : Контрольно-ревізійного управління в Івано-Франківській області - Дереги І.І.
представника відповідача : Районний відділ державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області –не з’явився
представника третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача : Завійська сільська рада Калуського району Івано-Франківської області –Василів А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Контрольно-ревізійного управління в Івано-Франківській області до Районного відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Завійська сільська рада Калуського району Івано-Франківської області, про визнання дій та постанови від 22.03.2010 року незаконними, зобов'язання вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ:
19.08.2010 року Контрольно-ревізійне управління в Івано-Франківській області (надалі –позивач, КРУ в області) звернулося до суду з адміністративним позовом до Районного відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області (надалі –відповідач, РВ ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції в області) про визнання дій та постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 22.03.2010 року незаконними, зобов’язання до вчинення дій.
Ухвалою суду від 21.08.2010 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача залучено Завійську сільську раду Калуського району Івано-Франківської області (надалі –Завійська сільська рада).
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог статті 85 Закону України ‘‘Про виконавче провадження’’, пункту 10.2 ‘‘Інструкції про проведення виконавчих дій’’, затвердженої наказом Міністра юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5 (надалі - Інструкція), закінчуючи виконавче провадження через неможливість виконання рішення суду без участі боржника, не звернувся до суду із клопотання про кримінальну відповідальність боржника за невиконання судового рішення. Винесення постанови здійснено за відсутності відомостей про ліквідацію боржника чи припинення його діяльності, як юридичної особи. Порушив двохмісячний строк провадження виконавчих дії по виконанню рішення немайнового характеру, встановленого ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», та не виконав норми статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до вимог якої відповідач зобов’язаний був звернутися до суду із поданням про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення суду.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з вказаних в позовній заяві підстав та зазначив, що РВ ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції в області в порушення наведених вище норм Закону винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2009 року, а тому вважає дії і постанову відповідача від 22.03.2010 року незаконними, такими, що порушують інтереси держави, а виконавче провадження таким, що підлягає відновленню.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив. Письмове заперечення проти позову не подав. Судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача - суб’єкта владних повноважень на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, проти задоволення позову не заперечив. Пояснив суду, що постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.07.2009 року сільська рада не виконала, з часу відкриття відповідачем виконавчого провадження жодних дій за виконавчим листом за № 2а-1542/09/0970 від 07.09.2009 року не вчинила, в тому числі відповідний позов до суду не подала, - кошти в сумі 360 864,00 грн. від приватного підприємства ‘‘Алтом’’ на рахунки Завійської сільської ради на час розгляду даної адміністративної справи не поступили. За невиконання постанови суду від 20.07.2009 року РВ ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції в області на сільську раду двічі накладено штраф. Завійська сільська рада свою діяльність не припинила, а тому підстави для внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців про ліквідацію сільської ради, як органу місцевого самоврядування, відсутні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, покази свідка, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних мотивів.
Судом встановлено, що 16.09.2009 року РВ ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції в області відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2а-1542/09/0970, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом 07.09.2009 року, щодо зобов’язання Завійську сільську раду виконати обов’язкові вимоги КРУ в області в частині забезпечення повернення коштів в сумі 360 864,00 грн. приватним підприємством «Алтом»на рахунок сільської ради з подальшим перерахуванням їх до Державного бюджету. Завійській сільській раді, як боржнику, в термін до 24.09.2009 року надано термін для добровільного виконання рішення суду (а.с. 16).
30.09.2009 року у зв’язку із невиконанням Завійською сільською радою рішення суду, РВ ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції в області 30.09.2009 року складено відповідний акт, боржнику призначено новий строк для виконання рішення до 04.12.2009 року та накладено на нього штраф у розмірі 340,00 грн.
Однак, рішення суду боржником у встановлений строк виконано не було.
За повторне невиконання рішення суду, 04.12.2009 року, відповідачем накладено на Завійську сільську раду штраф в розмірі 425,00 грн., про що РВ ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції в області складено акт.
22.03.2010 року РВ ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції в області на підставі пункту 11 статті 37 Закону України ‘‘Про виконавче провадження’’винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв’язку із неможливістю виконання рішення суду без участі боржника та повернуто до Івано-Франківського окружного адміністративного суду виконавчий лист за № 2а-1542/09/0970 (а.с. 27).
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка головний бухгалтер Завійської сільської ради ОСОБА_3 показала, що Завійська сільська рада не вчиняла жодних дій по забезпеченню повернення приватним підприємством «Алтон»коштів в сумі 360 864,00 грн. на рахунок сільської ради з подальшим перерахуванням їх до Державного бюджету на виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.07.2009 року. Позов про стягнення в судовому порядку із приватного підприємства «Алтом»вказаних коштів не подано. Причиною не подання позову до суду вказала відсутність у бюджеті сільської ради відповідних коштів на сплату державного мита, оплата якого необхідна при зверненні до суду.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України ‘‘Про виконавче провадження’’.
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 37 Закону України ‘‘Про виконавче провадження’’виконавче провадження підлягає закриттю у випадку повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за умов, передбачених частиною третьою статті 76 цього Закону.
Статтею 76 Закону України ‘‘Про виконавче провадження’’визначено, що після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.
У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання.
Якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87 цього Закону, після чого, виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.
Згідно вимог статті 87 Закону України ‘‘Про виконавче провадження’’та пункту 10.2 Інструкції у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу та призначає новий строк для виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.
В судовому засідання встановлено, що за невиконання без поважних причин рішення суду у встановлений відповідачем строк та за повторне його невиконання до Завійської сільської ради відповідачем застосовано штраф, однак, в порушення вимог частини 3 статті 76, частини 3 статті 87 Закону України ‘‘Про виконавче провадження’’та пункту 10.2 Інструкції, відповідачем 22.03.2010 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, попередньо не порушивши перед судом клопотання про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону, що в свою чергу порушує встановлену Законом процедуру закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого листа до суду у зв’язку неможливістю виконання рішення суду без участі боржника.
За таких умов, суд вважає протиправною бездіяльність РВ ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції в області щодо не вчинення дій по зверненню до суду із відповідним клопотанням про кримінальну відповідальність боржника. А тому, постанова про закінчення виконавчого провадження винесена відповідачем передчасно та протиправно, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам встановлених у справі та підлягають до задоволення.
Суд вирішуючи питання про часткове задоволення позову, зауважує, що згідно частини 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем у справі з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи вищевказані вимоги Кодексу, суд зазначає, що спосіб захисту, обраний позивачем і визначений у позові, не відповідає порушеному праву та не забезпечує його повного захисту. Як наслідок, суд з метою повного захисту порушеного права позивача приходить до висновку, що оскаржувана постанова відповідача підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов’язання РВ ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції в області відновити виконавче провадження, суд зауважує, що згідно статті 41 Закону України ‘‘Про виконавче провадження’’ якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження визнана судом незаконною, виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня отримання ухвали суду.
Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копія якої не пізніше наступного дня надсилається до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.
За таких обставин рішення суду про визнання протиправною (незаконною) постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження є безумовною підставою для відновлення органом державної виконавчої служби виконавчого провадження. З огляду на вказане, позовні вимоги про зобов’язання відповідача відновити виконавче провадження за виконавчим листом № 2а-1542/09/0970 від 07.09.2009 року, не підлягають до задоволення.
Розглядаючи позовні вимоги про визнання незаконними дій державного виконавця під час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.03.2010 року, суд приходить до висновку, що вони також не підлягають до задоволення виходячи з наступного.
Наслідками дій державного виконавця по закінченню виконавчого провадження є його владне управлінське рішення –постанова. Самі дії по винесенні державним виконавцем постанови в процесі виконавчого провадження не є владною управлінською функцією в розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, а їх вчинення при винесенні постанови є невід’ємними від такої постанови. В даній адміністративній справі предметом оскарження є рішення державної виконавчої служби, як суб’єкта владних повноважень, а саме : постанова про закінчення виконавчого провадження, винесення якої, а не дії по її складанню, перешкоджає подальшому виконанню рішення суду.
Твердження представника позивача про те, що відповідачем за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення суду, не виконано положення статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, судом відхиляються, оскільки вимоги зазначеної норми Кодексу про звернення державного виконавця до суду, із поданням про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення суду, є правом, а не обов’язком державного виконавця.
Крім того, суд досліджуючи доводи позивача, зазначає, що дії державного виконавця РВ ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції в області по винесенню постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження не можуть бути визнані протиправним, лише з причин недотримання двохмісячного строку на проведення виконавчих дій, визначеного статтею 25 Закону України ‘‘Про виконавче провадження’’.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись частиною 2 статті 11, статтями 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області від 22.03.2010 року з примусового виконання виконавчого листа за № 2а-1542/09/0970, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом 07.09.2009 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Чуприна
Постанова в повному обсязі складена 10.09.2010 року.