справа №1-46/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

04 квітня 2007 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі головуючої судді                      Кушнір Н.В.

при секретарі                                       Данчук Л.А.

з участю прокурора                             Квятковського Я.А.

потерпілих                                           ОСОБА_2

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Рівному кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с.Хаміскурі Хопського району Грузія, грузина, громадянина Грузії, з середньою-спеціальною освітою, непрацюючого, розлученого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, військовозобов»язаного, проживаючого АДРЕСА_1, не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України,

встановив:

16 вересня 2005 року приблизно о 17 год. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, в дворі будинку по місцю свого проживання АДРЕСА_1, маючи умисел на знищення чужого майна шляхом підпалу, підійшов до скирди соломи, яка знаходилась за сараєм і за допомогою сірника підпалив солому, вогонь від якої перекинувся на дерев"яний сарай, а згодом на хлів для утримання худоби. В результаті його небезпечних дій вогнем знищено дерев»яні конструкції, з яких був побудований сарай: дерев»яні дошки та брус об»ємом 10 куб.м. вартістю 4 000,0 грн., шифер вартістю 1 890 грн., швейну машину вартістю 500 грн., пральну машинку «Малютка» вартістю 300 грн., ручний механічний млинок вартістю 100 грн., електричний мотор вартістю 400 грн., брезентову матерію розмірами 3 на 4 м. вартістю 100 грн., сільськогосподарський інструмент та різноманітні запчастини: 4 пилки вартістю 80 грн., гайки, гвинти розмірами 8, 10, 12, 15 та 17 мм., цвяхи різної довжини, різноманітні технічні ключі вартістю 80 грн., 2 сокири загальною вартістю 20 грн., 2 молотка загальною вартістю 20 грн., 1 т. картоплі загальною вартістю 200 грн. та 16 куб. метрів дров вартістю 1 920, 0 грн., 4-х тисяч цеглин, з яких був побудований хлів для утримання домашньої худоби вартістю 2 688, 0 грн., 190 листів будівельного шиферу вартістю 3.780,0 грн., також стеля даху хліва, яка складалася з різноманітних перекриттів, дверних та віконних рам, які були побудовані з дерев»яних дошок об»ємом 8 куб.м. вартістю 3.200 грн., З т. сіна вартістю 300 грн. та 6 мішків з пшеницею вартістю 1.545 грн., чим заподіяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 збитків на загальну суму 21 323 грн.

Підсудний в судовому засіданні свою вину у скоєному визнав частково, так як умислу на вчинення даного підпалу у нього не було. Дана пожежа сталася у зв'язку з тим, що він, будучи у нетверезому стані, палив біля скирди соломи та господарських будівель і,

2

можливо, з його необережності сталася дана пожежа, внаслідок якої були знищені сарай та хлів за вказаною адресою.

Дерев"яний дах дійсно побудований батьками дружини ще до їх одруження, цегляний сарай побудований за його та дружини спільні сімейні кошти під час перебування в шлюбі.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного у скоєному повністю доведена.

Крім часткового визнання підсудним своєї вини, його вина у скоєному підтверджується зібраними по справі доказами, дослідженими судом, зокрема потерпіла ОСОБА_2 - дружина підсудного показала, що 16.09.2005 року під час її перебування у сусідів, через вікно вона побачила, що горить сарай, який розташований поряд з будинком по місцю її проживання у с.Сухівці Рівненського району Рівненської області. Прибувши до свого будинку, вона забігла в приміщення будинку та побачила в одній з кімнат свого чоловіка, який, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, спав на ліжку. Відразу вона його запитала у нього причини підпалу сараю. Підсудний сказав, що сарай він не підпалював, а причиною пожежі стало замикання електропроводки. Оскільки світло та електроенергія в сараї були відсутні, вона вважає, що сарай підпалив її чоловік, який неодноразово погрожував їй та їх дітям, що спалить господарство. В подальшому вогонь перекинувся з сараю на хлів і вона разом з сусідами до приїзду пожежних машин гасили пожежу. Через деякий час прибули пожежники та почали також гасити пожежу.

Вказаною пожежею їй було завдано шкоду на загальну суму 21 323 грн. Від будь-яких відшкодувань вона відмовляється, просить лише, щоб підсудний - її бувший чоловік залишив її та її сім"ю та родину в спокої, не погрожував їм.

Потерпіла ОСОБА_3 - теща підсудного показала, що 16.09.2005 року її зять прийшов додому в стані алкогольного сп'яніння та почав погрожувати їй та малолітній онучці ОСОБА_4 фізичною розправою та підпалом будинку. У зв"язку з такими погрозами, які останім часом були неодноразові, вони заховалися у посадці кукурудзи, яка знаходилася за спаленими сараями. Через деякий час вона побачила, що ОСОБА_1 стоїть за сараєм та тримає у руках сірники. Після чого за мить вона побачила, як спалахнула солома і дерев"яний сарай, а її зять при цьому побіг в напрямку їх будинку. Зайшовши за ним у будинок, вона запитала його, навіщо він підпалив сіно та сарай. На що той відповів, що вже давно обіцяв усе спалити. В подальшому вона разом зі своєю дочкою викликали пожежників та працівників міліції.

Свідок ОСОБА_5 - рідна сестра потерпілої ОСОБА_2 та донька потерпілої ОСОБА_3 показала, що 16.09.2005 року вона близько 17 год. прийшла в гості до своєї сестри. Підійшовши до її будинку, вона побачила, що на подвір'ї нікого не має. Зайшовши на подвір'я, вона побачила свою матір та племінницю Марію, які стояли на полі за сараєм. Підійшовши до них, вона запитала, де її сестра. На що мати відповіла, що Людмила пішла до сусідів для того, щоб зателефонувати в міліцію, так як підсудний знову вчинив скандал. Під час її розмови з матір'ю, вона побачила, як ОСОБА_1 підійшов до сараю і відразу біля нього спалахнула солома, яка знаходилась поблизу сараю. Після чого підсудний пішов в будинок, а вона побігла до сусідів для того, щоб повідомити про пожежу. Вважає, що дану пожежу вчинив ОСОБА_1, який під час сімейних сварок неодноразово погрожував все підпалити.

Під час проведення очних ставок їх учасники підтвердили свої показання / а.с. 41-42, 69-70,71-72/.

Протоколом огляду місця події / а.с.2 - 9, 48 / зафіксовано вигляд згорілої садиби та факт вилучення у підсудного сірників.

Висновком фізико-хімічної експертизи №1038 від 05.10.2005 року та висновком пожежно-технічної експертизи № 30 від 06.10.2005 року / а.с.73, 86 відповідно / підтверджено, що ймовірною причиною даної пожежі є внесення джерела запалювання в горюче середовище, тому покази ОСОБА_1 можуть відповідати дійсності.

Висновком товарознавчої експертизи № 251 від 14.11.2006 року / а.с. 195 / встановлено вартість пошкодженого майна.

Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи / а.с.90-91 / як на час скоєння злочину, так і в даний час, підсудний будь-яким душевним захворюванням не страждав, в тимчасово хворобливому стані не знаходився, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

3

З врахуванням матеріального становища потерпілих, того, шо одна з них є пенсіонеркою, а інша, маючи трьох неоповнолітніх дітей, отримує невеликий розмір заробітної плати, потерпілі проживають у даній садибі, яку були змушені відновлювати за власний кошт, вона є їх єдиним місцем проживання, суд вважає, що дана шкода є значною.

Між знищенням майна та заподіяною шкодою вбачається прямий причинний зв"язок.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 умисно знищив чуже майно шляхом підпалу, що заподіяло шкоду у великих розмірах, тому його дії суд кваліфікує за ч.2 ст.194 КК України.

При обранні міри покарання підсудному суд враховує, що злочин, в якому він обвинувачується, згідно ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, особу підсудного, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні троє неповнолітніх дітей.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.

Обставиною, що пом"якшує покарання підсудного, є з"явлення із зізнанням.

Керуючись ст.ст.323, 324, 335 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

Запобіжний захід підсудному до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.

Строк покарання засудженому рахувати з 19 вересня 2005 року, зарахувавши в строк покарання його затримання по підозрі у вчиненні злочину з 16 по 19 вересня 200 5 року.

Речові докази по справі: дві пачки сірників та залишки пожежного сміття, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Рівненського РВ УМВС України, знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання його копії.