Справа № 2-о-78 2007 рік

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

13 квітня 2007 року                                                                     Рівненський     районний     суд

Рівненської області в особі:

судді Красовського О.

при секретарі Хрусюк Л.

з участю представника заявника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

встановив:

Заявник зазначає, що в свідоцтві про право особистої власності на домоволодіння не вірно зазначені відомості про власника майна. Внести зміни в цей документ немає можливості. Тому заявник просить суд винести рішення про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Представник заявника підтримав заяву і пояснив про обставини, описані вище.

Суд вважає, що заява підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як встановлено в судовому засіданні, у свідоцтві про право особистої власності на домоволодіння була допущена помилка в написанні анкетних даних власника майна -вказано „ОСОБА_3" замість „ОСОБА_1".

2

Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтвердили, що дійсно власником нерухомого майна, зазначеного у свідоцтві, є ОСОБА_1 В. Заявник будував цей будинок, на даний час проживає в ньому.

Проаналізувавши наявні у справі письмові докази, пояснення представника заявника, свідків, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою.

Керуючись ст. 10, ч.1 ст.11, ст.ст. 60, 61, 130, 212, 214, 215, 256, 259 ЦПК України,

суд,-

вирішив:

Заяву задоволити.

Встановити, що свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння АДРЕСА_1, видане 15.11.88 р. виконкомом Ровенської районної ради народних депутатів, де зазначено „ОСОБА_3" - належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженцю с. Борки Люблінської області, Польща.

Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення, якщо його не буде оскаржено в апеляційному порядку. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення може бути також оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк рішення набуває законної сили після закінчення цього строку. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але не подано в подальшому апеляційну скаргу в 20-денний строк, то рішення набирає законну силу.