Справа №2а-1371/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2010 року
Хмельницький міськрайонний суд в складі
головуючої судді- Спірідонової Т.В.
при секретарі - Потаніній О.О.
з участю позивача- ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому про визнання дій неправомірними, стягнення підвищення до пенсії
в с т а н о в и в:
Позивачка звернулася в суд з позовом та вказала, що їй, як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повинна виплачуватись соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак підвищення до пенсії виплачується у меншому розмірі. З 01.01.2006р. по 31.12.2009р. заборгованість з щомісячної грошової виплати їй як дитині війни становить 5117,10 грн. Позивачка просить поновити пропущений строк для звернення до суду, визнати дії відповідача - Управлiння Пенсiйного Фонду України у м.Хмельницькому неправомірними, зобов”язати відповідача здійснювати щомісячне нарахування допомоги відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відшкодувати витрати, понесені на оплату послуг з правової допомоги у сумі 300грн.
Позивачка у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити.
Відповідач – представник Управлiння Пенсiйного Фонду України у м.Хмельницькому повідомлений належним чином про час і місце слухання справи, у судове засідання представник не з»явився, подала заяву про слухання справи у відсутності представника. В запереченнях на позов просить відмовити в задоволенні позову через безпідставність вимог та вказує на пропуск строку звернення до суду.
Заслухавши пояснення позивача, дослiдивши матерiали справи, суд приходить до висновку, що позов пiдлягає задоволенню частково з наступних пiдстав.
Позивачка має статус дитини вiйни вiдповiдно до ст.1 Закону України «Про соцiальний захист дітей вiйни».
Вiдповiдно до статтi 6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» в редакцiї вiд 18.11.2004 року, який набрав чинностi з 1 сiчня 2006 року, дiтям вiйни пeнciї або щомiсячне грошове утримання чи державна соцiальна допомога, що виплачується замiсть пенсiї, пiдвищуються на 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсiї за вiком.
Дiя вказаної статтi була зупинена на 2007 рiк п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рiк» вiд 19.12.2006 року. Конституцiйний Суд України рiшенням №6-рп/2007 вiд 9.07.2007 року (справа про соцiальнi гарантiї громадян) визнав неконституцiйним положення Закону Украiни «Про Державний бюджет на 2007 рiк», яким зупинено на 2007 рiк дiю статтi 6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни».
Положення закону, визнанi Конституцiйним Судом України неконституцiйними, втрачають чиннiсть вiд дня прийняття Судом вiдповiдного рiшення (ст.73 Закону України «Про Конституцiйний Суд України» вiд 16.10.1996 р.}.
Виходячи з наведеного, позивачка мала право на отримання щомiсячного пiдвищення до пенсii в розмiрi 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсiї за вiком з 9.07.2007 року.
Законом України «Про державний бюджет на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актів» вiд 18.12.2007р. внесенi змiни до ст.6 Закону України «Пpo соцiальний захист дiтей вiйни», вiдповiдно до яких дiтям вiйни до пенсiї або щомiсячного грошового утримання чи державної соцiальної допомоги, що виплачується замiсть пенсiї, виплачується пiдвищення у poзміpi надбавки, встановленої для учасникiв вiйни.
Рiшенням Конституцiйного Суду України №10-рп/2008 вiд 22.05.2008 року п.41 розділу 2 зазначеного Закону визнаний таким, що є неконституцiйним (справа щодо предмета та змiсту Закону про Державний бюджет України) змiни внесенi Законом України вiд 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змін до деяких законодавчих актiв України». Зупинення законом про Державний бюджет України дiї iнших законiв України щодо надання пiльг, компенсацiй i гарантiй, внесення змiн до інших законiв України, встановлення іншогo правового регулювання вiдносин, нiж передбачено законами України, не вiдповiдає Конституцiї України, а тому це не є пiдставою для вiдмови в реалiзацiї позивачкою конституційної гарантiї та права на отримання пiдвищення розмiру пенсiї, виходячи з розмiру мiнiмальної пeнciї за вiком, як це встановлено ст.6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни».
Отже, з дня прийняття рiшення Конституцiйним Судом України (з 22.05.2008р.) позивачці повинно нараховуватись та виплачуватись пiдвищення розмiру пенсії, визначене ст.6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни».
Відповідно до положень ст.ст.99, 100 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивачка не надала суду належних та допустимих доказів поважності пропуску даного строку, тому підстав вважати, що даний строк пропущено з поважних причин, суд не вбачає.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для поновлення строку звернення до суду, а тому в частині вимог за 2007-2008 роки щодо стягнення підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» слід відмовити.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», положення якого чинні на момент прийняття рішення судом, Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які, відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинно здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Вiдповiдно до ст.7 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» фiнансове забезпечення державних соцiальних гарантiй, передбачених цим законом, здiйснюється за рахунок кoштiв Державного бюджету України i доплату позивачці до пенсiї здiйснює Управлiння Пенсiйного Фонду України у м.Хмельницькому, яке є вiдповiдачем за цим позовом i тому відповідача слід зобов’язати провести нарахування та виплату з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009р. позивачу підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Захист прав, свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Таким чином, в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача в подальшому проводити виплату пенсії в розмірах, передбачених Законом України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» слід відмовити.
Оскільки позивачем не надано доказів про оплату нею послуг з правової допомоги, суд вважає, що підстави для стягнення витрат на правову допомогу не відсутні.
В решті позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст.3,9,17,70,99,104,106,160 КАС України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року суд
п о с т а н о в и в:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірною невиплату Управлінням Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому Хмельницької обл. ОСОБА_1 підвищення до пенсії, у розмірі передбаченому Законом України „Про соціальний захист дітей війни”.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому провести нарахування та виплату з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009р. ОСОБА_1 підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В решті позовних вимог відмовити.
Мотивувальна частина постанови виготовлена 1 березня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається до Хмельницького міськрайонного суду протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Хмельницький міськрайонний суд до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя: