Справа №2-1543/10   

                                                 Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я   

                                            І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И   

10 вересня  2010 р.                Близнюківський районний суд Харківської області в складі: головуючого – судді              Мороза О.І.  

при секретарі                          Коняєвій Н.Ю.,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  смт. Близнюки Харківської області цивільну справу за  позовом  ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України у Близнюківському  районі Харківської області   про визнання дій протиправними, перерахунок та виплату пенсії, -   

                                                      В С Т А Н О В И В :   

     Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС  категорії 1, інвалідом 3 групи, захворювання якого пов’язане з ліквідацією наслідків аварії  на ЧАЕС. Відповідач, в порушення вимог Конституції України та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нараховує йому  пенсію яка  не відповідає  вимогам Закону. Звернувшись до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до вимог ст.50, ч.4 ст.54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», він отримав відмову.   

       З цих підстав позивач просить суд визнати протиправною   відмову відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії  в розмірах, передбачених ст. 50, ч. 4 ст. 54, ст. 67 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 54, ст. 67 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” та із урахуванням ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” з 01 січня 2004   року по третій групі інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком,   додаткової пенсії, виходячи з розмірі 50% мінімальної пенсії за віком та провести виплату нарахованих сум з послідуючим їх перерахунком у відповідності до змін чинного законодавства.

       В  судове засідання позивач та представник відповідача по справі,  будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, не з'явилися, надавши письмові  заяви про розгляд справи за їх відсутності.

      Начальник Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області  в своїх запереченнях позов не визнає, посилаючись на те, що позивач дійсно перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію по інвалідності 3 групи внаслідок захворювання, отриманого при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Пенсія йому призначена згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ», а не згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а тому  порушень при призначенні та перерахунку пенсії згідно діючого законодавства з боку Управління немає.

       За таких  обставин,  суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних письмових доказів.

    Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, оцінивши ці докази в сукупності, визнає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

      Судом встановлені обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

      Як встановлено в судовому засіданні позивач є інвалідом 3 групи з 01.03.2004 року, йому  була призначена відповідна пенсія по інвалідності, що настала внаслідок захворювання від Чорнобильської катастрофи, є особою, що віднесена до першої категорії, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначене підтверджується: експертним висновком  №89 від 29.01. 1992 р.,  посвідченнями  серії НОМЕР_1,     довідкою  серії НОМЕР_2, довідкою НОМЕР_3 (а.с.12-14).   

  04.06.2010р. позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області  з заявою про перерахунок та виплату державної та додаткової пенсій у розмірах, встановлених статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.9).   

        Своїм листом від 10.06.2010 р. №52010-14, у перерахунку призначених пенсій УПФУ відмовило з огляду на відсутність підстав для такого перерахунку та правомірність визначення розміру пенсій (а.с.10).   

   Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.   

         Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону  їхнього  життя  і  здоров'я,  створення  єдиного  порядку визначення категорій зон радіоактивно -  забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені  Законом України "Про статус і  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року.  

      У відповідності з ч.1 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.   

    Відповідно до наведеної ст.54 названого закону,  в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:   

по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;   

по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;   

по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;   

дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсії за віком.   

       Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України.   

      Відповідно до ст.50 Закону  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах:   

-інвалідам I групи - 100 відсотків мінімальної пенсії за віком;   

-інвалідам II групи - 75 відсотків мінімальної пенсії;   

-інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.   

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, де зазначено, що мінімальний  розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.   

Положення частини 3 статті 28 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розміру пенсій, призначених  згідно  з цим Законом, суд не вважає перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з

мінімальною пенсією за віком,  оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком. А відсутність іншого визначення мінімального  розміру пенсії за віком не може бути підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю та додаткової пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону.   

  Враховуючи те, що мінімальний розмір пенсії за віком згідно частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” ( набрав чинності з 01 січня 2004 року) встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розрахунок державної пенсії позивачу повинен здійснюватися із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який встановлений у Законі України “Про державний бюджет України” на відповідний рік.   

 Відповідно до частини 3 статті 67 Закону України  у редакції Закону України від 05.10.2006 року встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до категорії 1, 2, 4  розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.   

   Законом України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» не було визначено таку величину, як прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.   

  Разом з цим, вказане питання було врегульовано Законом України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік» ( далі Закону № 1704-1V )  від 11.05.2004 р., який набув чинності 27.05.2004 року, відповідно до якого особам, які втратили працездатність встановлено прожитковий мінімум в розмірі 284,69 гривні.      Між тим, до 27 травня 2004 року, тобто до ухвалення Закону, здійснюючи позивачу виплату пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», відповідач діяв на підставі та у відповідності з діючим законодавством, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» не була визначена така величина, як прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, а тому позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії у розмірі шести   мінімальних пенсій за віком з 01 січня 2004 року по 26 травня 2004 року задоволенню не підлягають.   

Статтею 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у розмірі 332 грн.   

Щодо  перерахунку пенсії у 2006 та 2007 роках, суд виходить з   наступного.  

Статтею 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, який у 2006 році складав: з 1 січня - 350 гривень, з 1 квітня - 359 гривня, з 1  жовтня - 366 гривень, у 2007 році: з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн.   

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання визначається Кабінетом Міністрів  України.   

Законом України від 28.12.2007 року № 107 –VІ “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” статтю 54 Закону України   «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» змінено та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими; для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по третій  групі інвалідності - 180 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.   

  Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів

України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67

розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.15 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».   

  Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними, є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.   

      Отже, суд вважає, що і на 01 грудня 2009 року і   на момент звернення позивача із заявою до УПФ про перерахунок пенсії були   чинні статті  50 та 54  Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які передбачають  виплату інвалідам 3 групи основної та  додаткової пенсії в розмірі відповідно   6 прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян та 50% мінімальної пенсії за віком   які і  підлягали  застосуванню до спірних правовідносин.   

   Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» встановлює у ст.58, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком, відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  з 1 жовтня 2008 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність  у розмірі 498 грн.   

На 2009 рік мінімальний прожитковий мінімум визначений ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» у розмірі, що діяв у грудні 2008р.   

На 2010 р. такий мінімум визначений ст.52 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010рік” і відповідно складає: з 1 січня -695 грн., з 1 квітня-706 грн., з 1 липня -709 грн.,з 1 жовтня -723 грн., з 1 грудня -734 грн.   

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України  суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог.

Таким чином, беручи до уваги межі позовних вимог, суд приходить до висновку, що позивач мав право на отримання  пенсій у зазначеному  розмірі   з урахуванням частини 1 статті 28 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” з 27 травня 2004 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 01 березня 2009 року та починаючи з 01 грудня 2009 рок і до внесення відповідних змін до діючого законодавства. .   

  Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.   

     З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Близнюківському району Харківської області   провести перерахунок державної пенсії позивачу з  27 травня 2004 року   по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 01 березня 2009 року та починаючи з 01 грудня 2009 року і до внесення відповідних змін до діючого законодавства.по  в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та 50 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .  

      Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача коштів, які складають  різницю між фактично нарахованими  та належними йому до сплати сумами пенсії, тобто  недоотриманими сумами,  задоволенню не підлягають оскільки такі  виплати йому не були нараховані, а суд не може перебрати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування недоотриманих сум замість органу якому надані такі повноваження. Відповідний розрахунок не надано і позивачем.

    Вимог щодо стягнення на свою користь понесених судових витрат позивачем не заявлено. В іншому судові втрати слід віднести за рахунок держави.  

  На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 46, 152 Конституції України, ст.ст. 10,11,57, 60, 209,212,214-215, 217 та 218   ЦПК України,  на підставі  ст.ст.50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.4 ст.45 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд, -  

                                                       В И Р І Ш И В :  

             Позовні вимоги   задовольнити частково.   

     Визнати  дії Управління Пенсійного фонду України у Близнюківському районі Харківської області  щодо відмови позивачу у перерахунку основної пенсії, як особі, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС, інваліду 3 групи відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виходячи  з розміру мінімальної пенсії за віком, та додаткової пенсії за шкоду здоров'ю, виходячи з мінімальної пенсії за віком протиправними..   

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Близнюківському районі Харківської області провести  ОСОБА_1   перерахунок і виплату пенсії по інвалідності та додаткової пенсії  відповідно до вимог ст.ст. 50 та 54 , п.3 ст.61 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,    виходячи відповідно  із розрахунку  6 прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян та 50% мінімальної пенсії за віком за періоди: з 27 травня 2004 року  по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 01 березня 2009 року, з 01  по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року  і до внесення відповідних змін до діючого законодавства.  

       В іншій частині позовних вимог - відмовити.   

         Судові витрати віднести за рахунок держави.

   Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду  Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області  шляхом подачі    апеляційної скарги  в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.   

           Суддя: