Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого-судді - Шимківа С.С.,
суддів - Пашкевича О.Є., Собіни І.М.,
з участю секретаря судового засідання - Приходько Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 03 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 03 квітня 2009 року відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про визнання договору недійсним.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно задоволено в повному обсязі.
14 вересня 2009 року ОСОБА_1 подала на вказане судове рішення апеляційну скаргу.
Зазначає, що про існування оскаржуваного рішення вона дізналася 27 серпня 2009 року. Суд вирішив питання про її права та обов”язки, не залучивши її до участі в справі.
Судом було помилково встановлено обставини справи, що мають значення для її вирішення. Не враховано правила ст.ст. 210, 220, 640, 657 ЦК України.
Спірний садовий будинок, після його придбання у ОСОБА_2, ніколи ОСОБА_3 не передавався. Вона фактично проживає у ньому з 2005 року.
При вирішенні питання про прийняття зустрічної позовної заяви та її об”єднання .........................................................................................................................................................
Справа 22-1013 Головуючий у суді І інстанції - Куцоконь Ю.П.
Категорія № 19.20 Доповідач – Шимків С.С.
із первісним позовом, суд першої інстанції порушив вимоги ЦПК України щодо виключної територіальної підсудності окремих категорій справ.
Садовий будинок АДРЕСА_1.
Просить скасувати оскаржуване рішення суду, а справу направити на новий розгляд у Костопільський районний суд за місцем знаходження нерухомого майна.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 213 ЦПК України встановлено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, суд першої інстанції вказаних вимог закону належним чином не виконав.
Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на спірне нерухоме майно, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору і відбулося його виконання, але ОСОБА_2 ухиляється від його нотаріального посвідчення то такий договір слід визнати дійсним.
Погодитися з такими висновками місцевого суду колегія суддів апеляційного суду не може.
Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 3 ст. 640 ЦК України, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації.
Відповідно до вимог п. 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, що було затверджене наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 року № 6/5 оформлення права власності на об”єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування:
- фізичним та юридичним особам на новозбудовані, переобладнані або
реконструйовані об”єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об”єкта і введення його в експлуатацію;
- фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених
законодавством, що підтверджують їх право власності на об”єкти нерухомого майна.
Судом встановлено, що як у ОСОБА_2, так і в ОСОБА_3 відсутні правовстановлюючі документи на спірну будівлю.
Приймаючи оскаржуване рішення, в межах доводів апеляційної скарги, місцевий суд правильно відмовив ОСОБА_2 у задоволенні його позовних вимог, але помилково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3, узаконивши цим самим самовільне будівництво.
Враховуючи те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд припустився помилки в застосуванні процесуального та матеріального закону, постановлене ним рішення підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 303, 313-315 ЦПК України на підставі ст.ст. 210, 220, 328, 376, 640, 657 ЦК України, п. 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, що було затверджене наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 року № 6/5, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду від 03 квітня 2009 року в частині задоволення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно скасувати.
Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно за його безпідставності.
У решті рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Рішення набирає чинності негайно та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий-суддя С.С. Шимків
Судді : І.М. Собіна
О.Є. Пашкевич