2-695/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    9 серпня 2010 року

    Хмельницький міськрайонний суд у складі:

судді – Сарбей В.Л.,

при секретарі – Демінській А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Хмельницький цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про визнання договору дарування недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

    В серпні 2009 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, вказавши, що 31.10.2008 року вона підписала договір дарування земельної ділянки площею 0,10 га, розташованої на території АДРЕСА_1, під впливом помилки та обману, оскільки ніколи не мала наміру відчужувати належну їй земельну ділянку у будь-який спосіб та будь-яким особам, так як все своє майно вона заповіла своїй онуці ОСОБА_3 Підписала договір, будучи переконаною, що у ОСОБА_2 виникне тільки право користування. При укладенні договору неправильно сприймала предмет договору та права і обов’язки сторін, які виникнуть на підставі цього. Крім того, через стан свого здоров’я фізично не могла ознайомитись зі змістом укладеного договору. Просить визнати договір дарування земельної ділянки недійсним.

    В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити в повному обсязі. Пояснила, що дійсно подарувала дочці земельну ділянку, але не того розміру, якого хотіла, тому не має на даний час можливості користуватись приміщенням хліва, який розміщений на подарованій частині ділянки. Крім того, вона при укладенні договору в нотаріуса фізично не могла належним чином ознайомитися з його змістом, оскільки має поганий стан здоров’я.  

    Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги уточнила, просить визнати договір дарування земельної ділянки недійсним, оскільки при укладанні його ОСОБА_1 діяла під впливом обману: Мала намір подарувати меншу частку земельної ділянки, ніж вказано в договорі. Не усвідомлювала в повній мірі, що дарує земельну ділянку більшу, ніж мала намір.

    Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечила, пояснивши, що позивач, котра є її матір’ю, добровільно дарувала їй земельну ділянку, тривалий час займалась оформленням земельної ділянки на неї в різних інстанціях, сама була ініціатором договору дарування. Зверталась до суду з позовом про встановлення факту родинних відносин для того, аби усунути перешкоди до укладення цього договору дарування. При укладанні договору нотаріус роз’яснювала їй зміст договору та його наслідки, вона, будучи людиною з вищою освітою (лікарем по професії), особисто читала текст договору і стан її здоров’я на той час дозволяв їй повністю розуміти значення своїх дій і керувати ними. Обману щодо матері не чинила. Просить в позові відмовити.

    Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, пояснивши, що договір дарування земельної ділянки між позивачем та відповідачем було укладено у відповідності з вимогами законодавства, будь-яких доказів про те, що позивач при укладанні його діяла під впливом обману, в судовому засіданні не здобуто, тому в позові просить відмовити.

    Заслухавши сторони, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.

    Встановлено, що 31.10.2008 року ОСОБА_1 уклала з своєю донькою ОСОБА_2 договір дарування земельної ділянки площею 0,10 га, розташованої на території АДРЕСА_1. Зазначене підтверджується договором дарування частини земельної ділянки від 31.10.2008 року, кадастровим планом земельної ділянки, додатками до нього.

    У відповідності до ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина  перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

    Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

    Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України, правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої  сторони  в  оману  щодо  обставин,  які впливають на вчинення правочину.  На відміну від помилки,  ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу  в  діях  відповідача,  істотність  значення обставин,  щодо яких особу введено в  оману,  і  сам  факт  обману повинна  довести особа,  яка діяла під впливом обману.  Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

    Позивачем не доведено наявності умислу  в  діях  відповідача,   самого  факту  обману.

    Так, з показань свідка ОСОБА_5, даних нею в судовому засіданні, вбачається, що  вона розмовляла з ОСОБА_1 перед укладенням нею в приміщенні нотаріальної контори договору і та їй розповідала, що має намір подарувати земельну ділянку дочці; бачила, як  ОСОБА_1 читала текст договору дарування в нотаріуса і чула, як нотаріус роз’яснював їй зміст договору, а вона погоджувалась на його укладення.

    Із показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4 вбачається, що вони були присутні на дні народженні ОСОБА_2, де ОСОБА_1 в присутності всіх гостей оголосила, що дарує своїй дочці ОСОБА_2 земельну ділянку.

    Тому суд вважає, що в судовому засіданні не здобуто будь-яких доказів про те, що договір дарування від 31.10.08 року земельної ділянки для ОСОБА_2 був укладений під впливом обману, і таких доказів не надано позивачем. Із зазначених підстав в позові необхідно відмовити.

Керуючись ст. 10, 15, 60, 255 ЦПК України, ст. 203, 215 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

    В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним – відмовити.

    Мотивувальна частина рішення виготовлена 13.08.2010 року.

    Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

    Суддя: