Справа № 2-4615/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2009 року Києво-Святошинський районний суд в складі:
головуючого - судді Медвідь Н.О.,
при секретарі Лагоді Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно- Західна Залізниця" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Міського відділу міліції Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області про виселення із приміщення та зняття з реєстрації, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач Державне територіально-галузеве об’єднання "Південно-Західна Залізниця" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Міського відділу міліції Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області про виселення із приміщення та зняття з реєстрації, посилаючись на те, що Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1 є відокремленим підрозділом Державного територіально-галузевого об’єднання Південно-Західна залізниця", яке є підприємством з державною формою власності та входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України.
Гуртожиток, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить до відомчого житлового фонду, що знаходиться на балансі ДТГО „Південно-Західна залізниця" та обслуговується Київським будівельно-монтажним експлуатаційним управлінням № 1.
Згідно довідки „Форми № 3" від 06.11.2008 р. виданої Відділом житла Київського будівельно-монтажного експлуатаційного управління АДРЕСА_1 проживають: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, всі, крім ОСОБА_3, зареєстровані за даною адресою.
У відповідності до п. 9,10 розділу II Постанови ради Міністрів Української РСР № 208 від 03.06.1986 р., жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства. На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства видає громадянинові спеціальний ордер (додаток), який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Питання про надання жилої площі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, адміністрацією не розглядалось, дозвіл (ордер) не видавався. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на підприємствах залізничної галузі не працюють, тож доплату різниці між фактичною собівартістю утримання жилої площі та сплатою мешканцями ніхто не здійснює. Внаслідок чого підприємство - балансоутримувач гуртожитку несе збитки. Чим у свою чергу завдаються збитки залізниці та Державі в цілому. Оскільки гуртожитки залізниці призначаються для проживання працівників залізниці, то відповідачі не мають законних підстав для проживання в гуртожитку.
Не зважаючи на відсутність ордера, який є правовою підставою для поселення та проживання у кімнаті № 13 (31,5 м2) та попередження (з яким відповідач ознайомлена під розписку) № 09.10.2008 р. № НЗК-5-559 з проханням звільнити займану кімнату в термін до 08.11.2008 р. ОСОБА_8 та члени її родини продовжують проживати в займаній кімнаті.
Тому просили виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з кімнати АДРЕСА_1 та зобов’язати МВМ Києво-Святошинського РВ ГУМВС України в Київській області зняти з реєстрації ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з відповідачів судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідачі заперечували проти позову в повному обсязі, оскільки вважають вимоги позивача необгрунтованими та безпідставними, тому просили в позові відмовити.
Суд вислухавши осіб, які приймали участь у розгляді справи, вивчивши матеріали справи, в позові відмовляє з таких підстав:
Судом встановлено, що Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1 є відокремленим підрозділом Державного територіально-галузевого об’єднання Південно-Західна залізниця", яке є підприємством з державною формою власності та входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України.
На даний час гуртожиток, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить до відомчого житлового фонду, що знаходиться на балансі ДТГО „Південно-Західна залізниця" та обслуговується Київським будівельно-монтажним експлуатаційним управлінням №.
Як встановлено судом на час заселення відповідачів у спірне житло ОСОБА_1 працювала на підприємстві Київського метрополітену, що відносилося на той час до підрозділу Київського будівельного управління № 1 "Шляхбудресту" Південно-Західної залізниці".
Як вбачається з матеріалів справи згідно довідки „Форми № З" від 06.11.2008 р. виданої Відділом житла Київського будівельно-монтажного експлуатаційного управління АДРЕСА_1 проживають: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, всі, крім ОСОБА_3, зареєстровані за даною адресою.
Як вбачається з матеріалів даної довідки відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 з 1982 року та мають постійну прописку за спірною адресою.
Як вбачається з матеріалів справи на підставі рішення виконавчого комітету Києво-Святошинської районної ради народних депутатів від 25.01.1982 року за №54/4 було вирішено дозволити постійну прописку громадян, проживаючих у будинку гуртожитку для сімейного типу, який належить Київському будівельному управлінню № 1 "Шляхбудресту" Південно-Західної залізниці" в м. Вишневому по вул. Радянській № 5.
Згідно рішення виконавчого комітету Вишневої міської ради за №252/29 від 19.12.1983 року був затверджений список про надання житлової площі працівникам будівельного управління № 1 "Шляхбудресту" Південно-Західної залізниці".
Як пояснили відповідачі в судовому засіданні спірне житло було надано їхнім батькам, які були переселені в інше місце, а відповідачі залишилися проживати до теперішнього часу за зазначеною адресою в позові. Коли батьків переселили позивачі до них не видвигали ніяких претензій, до теперішнього часу.
Як вбачається з матеріалів справи та довідки за №31.11 від 06.11.2008 року Південно-Західної Залізниці житло, яке займають відповідачі знаходиться в задовільному стані, боргу за комунальні послуги за відповідачами не числиться.
Згідно ст. 125 ЖК України, до числа осіб, яких не може бути виселено з службових жилих приміщень без надання іншого жилого приміщення відносяться ті особи, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років;
Згідно ст. 127 ЖК України для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє жиле приміщення немає можливості, а також осіб, які потребують медичної допомоги у зв’язку із захворюванням на туберкульоз, використовуються спеціальні гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.
Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. (Стаття 127 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3167-IV (3167-15) від 01.12.2005)
Згідно ст. 128 ЖК України Порядок надання жилої площі в гуртожитках визначається законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.
Жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.
Жила площа у спеціальних гуртожитках для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє жиле приміщення немає можливості, а також осіб, які потребують медичної допомоги у зв’язку із захворюванням на туберкульоз, надається в порядку, що визначається відповідними органами місцевого самоврядування. (Стаття 128 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3167-IV (3167-15) від 01.12.2005)
Згідно ст. 129 ЖК України На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Згідно ст. 130 ЖК України Порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Згідно ст. 131 ЖК України Відповідно до законодавства Союзу РСР Примірне положення про гуртожитки затверджується Радою Міністрів Української РСР, міністерствами, державними комітетами і відомствами СРСР за погодженням з відповідними профспілковими і комсомольськими органами.
Згідно ст. 132 ЖК України Сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв’язку з роботою чи навчанням.
Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв’язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.
Осіб, які припинили роботу з інших підстав, ніж ті, що зазначені в частині другій цієї статті, а також осіб, перелічених у статті 125 цього Кодексу, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.
Надаване громадянам у зв’язку з виселенням з гуртожитку інше жиле приміщення має відповідати вимогам, передбаченим частиною другою статті 114 цього Кодексу.
Осіб, які проживають у гуртожитках, виселяються також у разі знесення будинку або переобладнання будинку (жилого приміщення) в нежилий, а також якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом.
При цьому виселюваним надається інша жила площа в гуртожитку або інше жиле приміщення.
За таких обставин позивачем не надано достатньо доказів та підстав, для виселення відповідачів зі спірного житла.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, суд, оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог позивача, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 57-59 ЦПК України.
В той же час суд бере до уваги доводи відповідачів, оскільки вони спростовують надані позивачем докази
Керуючись ст. ст. 127,128,132 ЖК України, ст. ст. 10,11,209,212-214,215 ЦПК України суд,
ВИРІШИВ:
В позові Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно- Західна Залізниця" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Міський відділ міліції Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області про виселення із приміщення та зняття з реєстрації відмовити.
На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження його протягом десяти днів з дня проголошення його
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.