Справа № 1-84/2009 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2009 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Хрипун С.В.

при секретарі Бесчастній В.В.

за участю прокурора Будніка І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Глобино Глобинського району Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

14.08.2007 року близько 22 години ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, маючи умисел на крадіжку чужого майна та реалізовуючи його, перебуваючи в будинку № АДРЕСА_2, який належить громадянину ОСОБА_2, разом та за попередньою змовою зі ОСОБА_3 за ініціативою останнього, скориставшись тим, що власник будинку спав, з однієї з кімнат будинку таємно викрали електричний зварювальний апарат ТДС-181 вартістю 1540 гривень, який належав громадянину ОСОБА_4, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 1540 гривень. З викраденим з місця скоєння злочину зникли, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду у сумі 1540 грн.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред’явленому йому обвинуваченні визнав повністю, суду пояснив, що у 2003 році він поїхав до м. Києва з метою працевлаштування, де познайомився із ОСОБА_3, підтримував з останнім дружні стосунки.

14.08.2007 року він разом із ОСОБА_3 відпочивали в АДРЕСА_2 у свого знайомого ОСОБА_2, розпивали спиртні напої. Близько 15 години ОСОБА_3 з ОСОБА_2 лягли відпочивати, а він вирішив пройтися вулицями, оскільки почував себе не дуже добре. Близько 20 години 30 хвилин він повернувся додому до ОСОБА_2. Коли прийшов, то побачив, що ОСОБА_3 прокинувся, він запропонував останньому випити. ОСОБА_3 сказав, що не має грошей, але своєю рукою показав на електрозварювальний апарат з ручками та мідний провід, який стояв біля його ліжка у дальній кімнаті зліва від входу та запропонував його викрасти, щоб у подальшому продати, а за отримані гроші від продажу купити горілки та закуски. Спочатку він не погоджувався, але потім перемогло бажання випити і він погодився. Він та ОСОБА_3 взяли апарат, вага якого біля 30 кг, він за одну ручку, а ОСОБА_3 за другу, вийшли з ним з дому ОСОБА_2, який в той час ще спав. Підійшовши до вулиці Франка, вони побачили двох хлопців віком близько 27 років, як він зрозумів, що вони знайомі ОСОБА_3. ОСОБА_3 запропонував їм купити електрозварювальний апарат за 70 гривень, але вони відмовились, сказавши, що дорого і запропонували купити за 20 гривень. ОСОБА_3 погодився, взяв 20 гривень і вони віддали їм електрозварювальний апарат разом з мідним проводом до нього. Після цього вони із ОСОБА_3 пішли в бік залізничної дороги, а хлопці в протилежному напрямку в сторону церкви. Того ж вечора вони за ці 20 гривень купили горілку і випили її біля ринку. Коли дізнався, що відносно нього порушена кримінальна справа, почав переховуватись, оскільки боявся відповідальності, жив на різних об’єктах, де працював.

У вчиненому розкаюється, просить призначити покарання не пов’язане з позбавленням волі.

Крім повного визнання підсудним своєї вини, його винність у вчиненні злочину підтверджується іншими доказами, дослідженими в процесі судового слідства.

Із показань потерпілого ОСОБА_4, які він дав на досудовому слідстві і, які були оголошені у судовому засіданні згідно його заяви, вбачається, що 14.08.2007 року до нього прийшов ОСОБА_5, який попросив його перенести опалювальну батарею на половині будинку його брата ОСОБА_2. Він погодився і того ж вечора приблизно о 21 годині привіз електрозварювальний апарат із всіма приладами до нього, а саме: електроди, щиток, ключі і зварювальні кабеля довжиною 24 метри з поперечним розрізом 36 мл кв. до будинку ОСОБА_2. Вищевказані речі він залишив під відповідальність ОСОБА_2, який його завірив, що з ними нічого не трапиться і поніс його в третю кімнату свого будинку. В цей час в будинку нікого не було. Після цього приблизно о 21 годині 15 хвилин він поїхав до себе додому.

Наступного дня, 15.08.2007 року о 8 годині ранку він приїхав до ОСОБА_2, постукав, але йому ніхто двері не відчинив.

16.08.2007 року приблизно о 6 годині ранку він знову приїхав до ОСОБА_2. Коли він приїхав, то останній повідомив, що електрозварювальний апарат, який він залишив у нього пропав і, де він знаходиться, він не знає.

Приблизно через тиждень він зустрів ОСОБА_5, який йому повідомив, що він знає, хто взяв електрозварювальний апарат. Після цього він звернувся до міліції.

Згідно заяви просить призначити підсудному ОСОБА_1 покарання не пов’язане з позбавленням волі.

Із показань свідка ОСОБА_2 на досудовому слідстві, які були оголошені у судовому засіданні згідно його заяви, вбачається, що він проживає по АДРЕСА_2 в одному будинку зі своїм братом ОСОБА_5. 14.08.2007 року до нього приїхав ОСОБА_4, щоб допомогти встановити опалення та з цією метою привіз з собою електрозварювальний апарат та прилади до нього, щоб наступного дня розпочати зварювальні роботи. Того ж дня до нього в гості зайшли його знайомі, а саме ОСОБА_3, який проживає в м. Боярка, та ОСОБА_1, який приїхав з Волинської області на заробітки. Вони розпивали спиртні напої. Близько 15 години він і ОСОБА_3 лягли відпочивати, що робив в цей час ОСОБА_1 він не знає. Коли прокинувся ввечері, то в його будинку ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_1 не було. Куди вони пішли він не знав, але помітив, що в третій кімнаті поруч з ліжком відсутній електрозварювальний апарат з мідним проводом до нього.

Із показань свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні вбачається, що приблизно 15 серпня 2007 року близько 22 години він зі своїм знайомим йшли по вулиці Франка в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області. Навпроти них йшли ОСОБА_3 та підсудний, останнього він на той момент не знав. ОСОБА_3 підійшов до них та запитав чи не потрібний їм електрозварювальний апарат. Він (ОСОБА_6) запитав у ОСОБА_3 звідки він у нього, той пояснив, що даний апарат належить йому і він хоче його продати, оскільки дуже потрібні гроші. У нього в кишені було лише 20 грн., тому він запропонував за зварювальний апарат зазначену суму, ОСОБА_3 погодився. В подальшому він розібрав придбаний у ОСОБА_3 електрозварювальний апарат на частини з метою продажу. Стверджує, що не знав, що придбаний ним зварювальний апарат був викрадений.

Винність підсудного у вчиненні злочину також підтверджується іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

• заявою потерпілого ОСОБА_4 від 23.08.2007 року, з якої вбачається, що 14 липня 2007 року з будинку АДРЕСА_2 Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_3 разом з іншими особами було викрадено електрозварювальний апарат, що перебував у його користуванні вартістю 1540 гривень (а.с. З);

• протоколом огляду місця події від 01.08.2009 року, відповідно до якого об’єктом огляду є будинок № АДРЕСА_2 (а.с. 4);

• рахунком-фактурою № 2-08 від 29.08.2007 року, відповідного до якого вартість зварювального апарату ТДС-181 становить 1540,00 грн. (а.с. б).

Суд визнає, що підсудний, свідки давали правдиві показання, які підтверджуються іншими доказами, дослідженими в процесі судового слідства.

Оцінюючи в сукупності досліджені докази, суд визнає, що вина підсудного у вчиненні злочину доказана повністю, його дії кваліфікуються судом за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу підсудного.

Призначаючи покарання, суд бере до уваги, що вчинений злочин відноситься до злочину середньої тяжкості, підсудний за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий, обставиною, що пом’якшує покарання підсудного, суд визнає щире каяття, обставиною, що обтяжує покарання, вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння, та призначає покарання у вигляді арешту в межах санкції статті 185 ч. 2 КК України. При цьому суд не вбачає підстав для призначення іншого покарання.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 ухилявся від слідства, у зв’язку з чим перебував у розшуку згідно постанови слідчого від 25.06.2008 року, суд вважає за необхідне до вступу вироку у законну силу залишити обрану відносно нього відповідно до закону міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві.

Заявлений потерпілим цивільний позов, суд вважає за необхідне залишити без розгляду згідно ст. 291 КПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 323-324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді арешту терміном на 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання обчислювати з 19 грудня 2008 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом п’ятнадцяти діб з часу його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання ним копії вироку.