Справа № 2-4965/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня  2010 року Малиновський районний суд м.  Одеси у складі:

головуючого - судді Дрішлюка А.І.,

при секретарі судового засідання – Алманової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства комерційний банк «НАДРА» про стягнення суми банківського вкладу,  -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_1   з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства комерційний банк «НАДРА» про стягнення суми банківського вкладу.

    Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка посилалася на те, що за договором №376506 строкового банківського вкладу (депозиту) «Моє майбутнє» від 11.04.2008 р., позивачка внесла до каси банку грошові кошти в сумі 3048,00 доларів США, строком повернення через 12 місяців  -  04.04.2009 р. У зв’язку з тим, що строк розміщення вкладів сплив, позивачка звернулася до банку з листом про повернення вкладу та нарахованих на них процентів. ВАТ КБ «НАДРА», відмовив у поверненні вкладів та нарахованих процентів, тому позивачка була вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав (а.с.5-7).  

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності суду не надавав. Суд, у зв’язку з неявкою відповідача та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення по справі, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов до висновку, що пред'явлений позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачкою ОСОБА_1   та відповідачем був укладений договір №376506 строкового банківського вкладу (депозиту) «Моє майбутнє» від 11.04.2008 року (а.с.8-9) ; Позивачем були виконані умови договорів та внесено до каси банку грошові кошти в сумі 3048,00 доларів США, строком повернення через 12 місяців  -  04.04.2009 року. Банк зобов’язується повернути вкладникові вклади та сплатити нараховані за ними проценти..

Позивачка неодноразово зверталася до відповідача з заявами про повернення вкладу в зв’язку з закінченням терміну договорів (а.с.15-24) . Відповідач не повернув позивачу вклад.

Відповідно до ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. В зв’язку з тим, що відповідач відмовив позивачці  у поверненні вкладів та виплаті відсотків, вважається, що він  в односторонньому порядку відмовився від виконання прийнятих на себе зобов’язань, тобто порушив вимоги закону, права та законні інтереси позивача.

Внесок (депозит) - це кошти у готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних умовах на певний строк зберігання або без визначення такого строку (під відсоток або доход в іншій формі) і підлягають виплаті вкладникові відповідно до законодавства України та умовам договору (ст. 2 Закон України «Про банки та банківську діяльність», п. 1.1. «Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними й фізичними особами»).

Згідно зі ст. 1058 ЦК України  за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, які звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що у випадку, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (дату). Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Відповідно до ст. 612 ЦК  України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Стаття 625 ЦК України не звільняє боржника  від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та від обов’язку його виконання.

Відповідно до ст. 41 Конституції  України власнику належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном (аналогічні положення ст. 319 ЦК України). Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо примусового стягнення депозиту підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 15, 16   ЦК України к ожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. До судових витрат згідно зі ст. 79 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 67, 85  Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст. ст. 15, 16, 316, 319, 321, 525, 526, 530, 610, 612, 623, 625, 629, 1058, 1060 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, ч.8. ст. 110, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства комерційний банк «НАДРА» про стягнення суми банківського вкладу,  - задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі центрального відділення філії Відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Надра” Одеське регіональна управління на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу з відсотками в розмірі 3 049, 21 доларів США.  

Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі центрального відділення філії Відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Надра” Одеське регіональна управління на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 51 грн.,  витрати по сплаті ІТЗ 120.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі центрального відділення філії Відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Надра” Одеське регіональна управління на користь держави 188 грн.  97 коп.  

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

ГОЛОВУЮЧИЙ                                                        А.І. ДРІШЛЮК