Справа № 2-2792/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

18 серпня  2010 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі

            головуючого судді Дрішлюка А.І.,

            при секретарі судового засідання Алманової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості , -

в с т а н о в и в :

Позивач Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості   (а.с.1-8) .  Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач, посилався на те, що 08.11.2005 року позивач - Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» та відповідач ОСОБА_1   уклали кредитний договір №5.7540/454, згідно з умовами якого, банк надав відповідачу кредит у розмірі 50000 доларів США, строком 60 місяців зі сплатою 15,00 відсотків річних (а.с.15-16) . 26.12.2006 року позивач Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» та відповідач ОСОБА_1   уклали кредитний договір №5.12142/454, згідно з умовами якого, банк надав відповідачу кредит у розмірі 115000 доларів США, строком 38 місяців зі сплатою 16,00 відсотків річних (а.с.19-20) . Відповідач не провів виплату по кредитам та нарахованими відсотками, в результаті чого у нього виникла заборгованість, яка складає 972616 грн. 75 коп. , яку позивач просив стягнути з відповідачів. Крім того, позивач просив стягнути з відповідачів державне мито в розмірі 1700 грн., витрати на інформаційно – технічне забезпечення цивільного процесу в розмірі 120 грн .                                                                                                                                                    

Представник позивача підтримав позовну заяву.

Представник відповідачки ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, за мотивами зафіксованими технічними засобами фіксації судового процесу, зокрема  посилався на матеріальний стан свого довірителя, який не здатний виконати забезпечене його порукою зобов’язання, а також те, що будь-яких коштів за кредитними угодами вона особисто не отримувала та не використовувала в особистих цілях.        

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Суд приймає рішення за наявними справами доказами відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідачки ОСОБА_2, суд вважає, що позов Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості   підлягає задоволенню виходячи з наступного.  

08.11.2005 року позивач Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» та відповідач ОСОБА_1   уклали рамкову угоду №454 відповідно якої позивач зобов’язався здійснювати кредитування відповідача ОСОБА_1 у межах ліміту кредитування – 200000 доларів США, з лімітом строку 180 місяців (а.с.13) . Видача кредитів на підставі Рамкової угоди та визначення їх умов здійснювалися шляхом укладання договорів про надання траншу, овердрафту, кредитної лінії, які є невід’ємною частиною Рамкової угоди та не мають самостійного значення.

08.11.2005 року позивач Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» та відповідач ОСОБА_1   уклали кредитний договір №5.7540/454, згідно з умовами якого, банк надав відповідачу кредит у розмірі 50000 доларів США, строком 60 місяців зі сплатою 15,00 відсотків річних. Відповідно до укладеного договору відповідач, у свою чергу, прийняв на себе зобов'язання по поверненню наданого кредиту і виплаті нарахованих по ньому відсотків у порядку, розмірі і терміни передбачені договором (а.с.15-16) .

26.12.2006 року позивач Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» та відповідач ОСОБА_1   уклали кредитний договір №5.12142/454, згідно з умовами якого, банк надав відповідачу кредит у розмірі 115000 доларів США, строком 38 місяців зі сплатою 16,00 відсотків річних. Відповідно до укладеного договору відповідач, у свою чергу, прийняв на себе зобов'язання по поверненню наданого кредиту і виплаті нарахованих по ньому відсотків у порядку, розмірі і терміни передбачені договором (а.с.19-20) .

26.12.2006 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №1 до Рамкової угоди №454 від 08.11.2005 року (а.с.14) .

Відповідач не провів виплату по кредитам та нарахованими відсотками, в результаті чого у нього виникла заборгованість, яка складає 972616 (дев’ятсот сімдесят дві тисяч шістсот шістнадцять) грн. 75 коп.   Таким чином, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов’язань по кредитним договорам в частині погашення основного боргу і нарахованими відсотками. Пеня нарахована відповідно до умов договорів за прострочку виконання грошових зобов’язань складає за договором №5.7540/454 від 08.11.05 року  у розмірі 71478,08 грн.; за договором №5.12142/454 від 26.12.2006 року у розмірі 208395,59 грн .

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинне виконуватися належним чином згідно умов договору і вимог Цивільного кодексу України. Прийняті на себе зобов’язання по договору не були виконані відповідачем. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов ’ язання (неналежне виконання).

У порушення умов вищевказаного кредитного договору, а також ст. ст. 509, 1054 ЦК України, відповідач прийнятих на себе кредитних зобов'язань, у частині своєчасного погашення заборгованості за кредитом і нарахованим по ньому відсоткам не виконав. Згідно зі ст. 1050 ЦК України, боржник, що не повернув вчасно кредитні кошти, зобов'язаний сплатити кредитору неустойку.

Згідно зі ст. 554 ЦК України та п.п. 1.2 договору поруки №454-ДП1  від 26.12.2006 року   (а.с.18)   ОСОБА_2   відповідає перед Публічне акціонерним товариством «ПроКредит Банк» як солідарний боржник по борговим зобов'язанням ОСОБА_1. Отже, Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» має право вимагати сплати заборгованості за кредитним договором від кожного з відповідачів, при цьому поручитель відповідає перед позивачем – кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник-відповідач, тобто, несе відповідальність за повернення основного боргу (кредиту), сплату нарахованих по ньому відсотків, штрафів, пені тощо.

Крім цього в забезпечення виконання зобов’язання між позивачем та  ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки з майновим поручителям №454-ІД 03 від 26.12.2006 року (а.с.29) . Згідно якого іпотекодавець - ОСОБА_3 передала, а іпотекодержатель – позивач прийняв в іпотеку нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань. боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Відповідно до ч. 2  ст.ст. 1054, 1050 ЦК України у разі невиконання прийнятих на себе зобов’язань позичальником банк отримує право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту.   Таким чином, з врахуванням відсутності обґрунтованих заперечень відповідачів позов підлягає задоволенню.  При цьому посилання представника відповідача ОСОБА_2 щодо невикористання нею грошових коштів, та майновий стан не приймаються до уваги, оскільки відповідними положеннями ЦК України та договором поруки не встановлені такі підстави для звільнення від відповідальності поручителя за договором поруки.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.  

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. До судових витрат згідно зі ст. 79 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 11, 524, 525, 526, 530, 554, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 15, 31, 88, 213, 214 ЦПК України, СУД –

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства „ПроКредит Банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення -  задовольнити.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства „ПроКредит Банк” заборгованість за договорами № 5.7540/454 від 08.11.2005 р., за кредитним договором № 5.12142/454 від 26.12.2006 р. з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно 972 616, 75 грн.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства „ПроКредит Банк” з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 судові витрати в рівних частках в розмірі 1820 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через суд першої інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ                             А.І.  ДРІШЛЮК