Справа 1-162\2010 року
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2010 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді-
Яворської Н.І. при секретарі – Себестьянській І.П.
з участю прокурора – Гамери Н.В.
підсудного - ОСОБА_1
захисника – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 громадянина України,
не військовозобовязаного,з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, утриманців немає, працюючого по найму,
раніше не судимого
у вчиненні злочину передбаченого ч.1ст.115 КК України,
В С Т А Н О В И В:
17 червня 2010 року, близько 21- ї години підсудний ОСОБА_1 в приміщенні літньої кухні домоволодіння за місцем свого мешкання в ІНФОРМАЦІЯ_4, захищаючи себе від посягання з боку ОСОБА_3 кухонним ножем, перевищуючи межі необхідної оборони, завдав останньому смертельного удару в живіт.
Злочин вчинено за таких обставин.
17 червня 2010 року близько 21-ї години в с. Першотравневе Снігурівського району Миколаївської області, в літню кухню домоволодіння по АДРЕСА_1 де постійно проживає ОСОБА_1 із сестрою та матір’ю ОСОБА_4, прийшов співмешканець останньої ОСОБА_3, який перебував в стані алкогольного сп’яніння , на грунті особистих неприязних стосунків, ОСОБА_3 взявши ножа та погрожуючи вбивством спровокував на сварку ОСОБА_1 Останній захищаючи себе, тримаючи в руці також кухонний ніж, яким чистив картоплю, з непрямим умислом наніс ОСОБА_3 удар у область живота, в результаті чого спричинив потерпілому тілесне ушкодження у вигляді проникаючого, сліпого, колото-різаного поранення живота з пошкодженням великого сальника, тонкого кишечника, черевної аорти, яке супроводжувалось масивною внутрічеревною кровотечею, розвитком геморрагічного шоку та обумовило зупинку серцевої діяльності і дихання, зупинення функцій центральної нервової системи, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 57 від 12.08.2010 року відноситься до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя у момент спричинення та явилося причиною смерті ОСОБА_3
Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні вину свою у вчиненні злочину визнав частково, суду показав, що ОСОБА_3 звільнившись з місць позбавлення волі спів мешкав з його матір’ю. Ніде не працював, зловживав спиртними напоями постійно нагадував, що вбив близько восьми людей і йому нічого не варто вбити його. 17.06.2010 року близько 21 години ОСОБА_3 в стані алкогольного сп’яніння зайшов у літню кухню, де розпочав сварку та погрози в його сторону. При цьому взяв зі столу ножа та кулаком наніс йому удар в область правої щоки. Чистивши в кутку кімнати картоплю, збагнувши, що змоги втекти немає бо ОСОБА_3 став наближатися до нього впритул, та зважаючи на зріст і неодноразові судимості останнього, коли той замахнувся на нього ножем пригнувся, таким чином не постраждав, а потім не бажаючи смерті потерпілому, намагаючись вибігти застосувавши ніж, яким чистив картоплю, наніс ОСОБА_3 удар в живіт. Побачивши, що останній пошатнувся і впав, попробувавши його пульс вибіг на вулицю, щоб хтось прийшов на допомогу викликати швидку та передзвонити у відділ міліції. Припускає, що ніж з переляку кинув у дворі. ОСОБА_3 від удару ножем в живіт помер.
Таке підтверджується також показаннями свідка ОСОБА_5, яка суду показала, що знаючи про судимості ОСОБА_3 співмешкала з ним. Останній часто вживав спиртні напої, влаштовував сварки з нею та її сином ОСОБА_1 проте не звертала на такі уваги. 17.06 2010 року близько 21 години чула , що потерпілий та її син в літній кухні сварилися, не придала такому значення, в літню кухню не заходила, вийшла з будинку, коли почула крики ОСОБА_1. Зайшовши в приміщення літньої кухні побачила, що ОСОБА_3 лежав на підлозі з ножем в руці, внизу живота виступили сліди крові. В цей час ОСОБА_1 в шоковому стані вибіг на дорогу просити когось про допомогу. На його прохання ОСОБА_6 намагалася продзвонити і викликати швидку допомогу, а підсудний працівників міліції. Натомість, в ОСОБА_3 наступила смерть. .
-показаннями свідка ОСОБА_7 яка показала, що підсудний її брат, а потерпілий був співмешканцем матері, 17.06.2010 року близько 21 години ОСОБА_3 прийшов до їх двору у стані алкогольного сп’яніння, приблизно через годину побачила на вулиці брата, який по телефону викликав швидку, вигукував, що не хотів вбивати, в приміщенні літньої кухні побачила на підлозі лежав ОСОБА_3 з ножем в руці.
Свідок ОСОБА_8 суду показала, що 17.06.2010 року у вечірній час вона з ОСОБА_6 ішли повз домоволодіння ОСОБА_5 з двору в шоковому стані вибіг ОСОБА_1 і просив викликати швидку допомогу та працівників міліції. Говорив, що мабуть випадково зарізав ОСОБА_3. Труп останнього знаходився у маленькій кімнаті літньої кухні, де була розсипана картопля, в руці потерпілого знаходився ніж, ОСОБА_1 постійно твердив, що той нападав на нього з ножем, а він захищався.
Свідок ОСОБА_6 дала суду показання ідентичні показанням свідка ОСОБА_8 додавши, що ОСОБА_1 був тверезим та дуже схвильованим.
Рапортом, який стверджує, що 17.06.2010 року до Снігурівського РВ УМВС надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про подію в домоволодінні ОСОБА_4(а.с.4)
-з протоколу огляду місця події та фото таблиці вбачається, що об’єктом огляду було домоволодіння ОСОБА_4, де посередині кімнати розміром 2х3 кв.м. знаходився труп ОСОБА_3, в руці якого затиснуте руків’я кухонного ножа (а.с.6-13)
В ході відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_1 детально показав на місці , як саме він заподіяв смерть ОСОБА_3( а.с.49-53)
Смерть ОСОБА_3 у відповідності з висновком експерта № 57, настала внаслідок проникаючого, сліпого, колото-різаного поранення живота, в результаті як мінімум однієї ударної дії колюче-ріжучим предметом типу ножа. За критерієм небезпечності для життя вказане тілесне ушкодження відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення. Смерть ОСОБА_3 настала в короткий проміжок часу після спричинення йому колото-різаного поранення. живота – від декількох секунд до декількох хвилин. В момент спричинення тілесних ушкоджень потерпілий та нападаючий розміщувались обличчям один до одного, при цьому потерпілий міг як стояти так і лежати. При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа виявлено алкоголь в кількості 3,43 % ( а.с. 45-47 )
З висновку судово-цитологічної експертизи №145\ц від 09.07.2010 року вбачається, що на ножі виявленого у дворі домоволодіння ОСОБА_4 виявлено кров людини, походження якої не виключається від ОСОБА_3 та виключається від ОСОБА_1, а на ножі виявленого у руках ОСОБА_3 кров не виявлена (а.с.82-87)
Згідно висновку комплексної психолого-психіатричної експертизи № 495 від 16.07.2010 року, ОСОБА_1 психічним захворюванням не страждає на теперішній час та не страждав в період скоєння злочину, а також міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Проте, на момент скоєння злочину ОСОБА_1 знаходився в стані вираженого емоційного збудження з гострим переживанням образи, приниження, страху за своє життя, яке супроводжувалось зниженням інтелектуального контролю прогностичних здібностей, обмежувало можливості поведінки в момент делікту. Цей стан не відповідав феноменології фізіологічного афекту, однак не поступався йому по глибині та вираженості. Констатація цього стану являється фізіологічною та психологічною передумовою для кваліфікації сильного душевного хвилювання. (а.с.118-126).
З наведених та досліджених вище обставин, враховуючи явно невідповідні характерові і небезпеці посягання суд вважає, що ОСОБА_1 перевищив межі необхідної оброни.
Органи досудового слідства дії підсудного кваліфікували за ч.1ст115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині..
Натомість, така кваліфікація в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження.
З моменту порушення кримінальної справи в ході досудового слідства та в судовому засіданні підсудний стверджував, що захищав себе, не намагався позбавити життя ОСОБА_3.
Відповідно до ст.16-1 КПК України розгляд справ у судах відбувається на засадах змагальності .
Виходячи із сукупності всіх обставин злочину, судом враховується спосіб, знаряддя злочину, яким є ніж і ним же ОСОБА_1 завдав потерпілому удар в живіт, який є життєво-важливим органом, внаслідок цього заподіяв останньому тілесні ушкодження, які зазначені у висновку судово-медичної експертизи, а саме від яких через незначний час настала його смерть.
Поряд з тим, суд враховує характер небезпеки, що загрожувала підсудному, а саме відсутність можливості вийти з кімнати, реальне співвідношення сил підсудного і потерпілого, де перший неодноразово судимий, фізичні дані кожного, раптовість нападу потерпілого та неготовність відбиття підсудного іншим способом. Після події, намагання підсудним надати першу медичну допомогу потерпілому та особисте звернення до райвідділу міліції.
За викладеного вище, суд вважає, що доказів ,на підставі яких можна було б зробити однозначний висновок про те що підсудний бажав настання смерті потерпілого обвинуваченням не добуто. Суд вважає,що підсудний вчинив злочин при перевищенні меж необхідної оборони.
Всебічно ,повно і об»єктивно дослідивши обставини справи, давши зібраним доказам належну оцінку, враховуючи характер і локалізацію тілесних ушкоджень та механізм їх заподіяння, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 слід перекваліфікувати за ст.118 КК України, як умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони.
Призначаючи покарання підсудному, суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який віднесено до злочинів невеликої тяжкості,особу винного, що характеризується за місцем проживання позитивно, його емоційний стан на момент вчинення злочину та розгляду справи в суді, виявляє прояви переживання та жалю, обставини справи, молодий вік підсудного,стан здоровя, його минуле та поведінку,сімейний та матеріальний стан, відсутність цивільного позову.
Обставинами які помякшують покарання, суд відповідно до ст. 66 КК України, визнає щире каяття, вибачення, вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними діями потерпілого, першу судимість.
Обставинами, які обтяжують покарання , суд не знаходить.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.65 КК України ,особі , яка вчинила злочин, має бути призначено покарання ,необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Вирішуючи питання про визначення міри покарання , суд вважає за можливе призначити підсудному ОСОБА_1 покарання у вигляді обмеження волі.
Речові докази підлягають знищенню, як такі що не являють собою цінність.
Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України суд,-
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.118 КК України призначивши покарання у виді обмеження волі на строк два роки.
Строк відбуття покарання рахувати з 17.06.2010 року.
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу обрати підписку про невиїзд звільнивши його з-під варти із залу суду.
Витрати за проведення експертиз віднести за рахунок держави.
Речові докази в справі – футболка ОСОБА_3 з пошкодженнями, два кухонних ножа, нігтьові зрізи та зразки крові, що на зберіганні в камері зберігання речових доказів Снігурівського РВУМВС (а.с.138-139) знищити як такі, що не являють собою цінність.
На вирок може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду через місцевий суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення , а засудженим який перебуває під вартою ,- в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя