Справа  2-а- 198 \2010 року.

П  О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

09 вересня 2010 року         м.Снігурівка

            Снігурівський районний суд  Миколаївської області  у складі головуючого

 судді -  Яворської Н.І.

 при секретарі – Себестьянській І.П.

 За участю  позивача – ОСОБА_1.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка адміністративну  справу  за позовом ОСОБА_1  до УДАІ УМВС  в Миколаївській області  про визнання неправомірною та скасування  постанови  ДАІ про накладення адміністративного штрафу  

В С Т А Н О В И В:  

                 10 серпня 2010 року  позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом

 посилаючись на те, що інспектором   ВДАІ по м.Миколаїва  Джумським В.В. відносно нього 01 серпня 2010 року складено постанову про адміністративне правопорушення в частині правил дорожнього руху, а саме, керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 21-99 дн НОМЕР_1 під час руху в м. Миколаїві,  по проспекту Миру 2, о  09 годині 58 хвилин  не надав дорогу  пішоходам на нерегульованому  пішохідному переході,  чим порушив  п.18.1 Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст.122 КУпАП  та накладення адміністративного штрафу в сумі 340 грн. Позивач посилаючись на те, що працівник ДАІ безпідставно склав відносно нього протокол, оскільки з його боку порушень правил дорожнього руху не було, просив суд визнати постанову інспектора ДПС від 01.08.2010 року  по справі про адміністративне правопорушення неправомірною та скасувати її.

    В судовому засіданні позивач підтримав позов, суду показав, що працівник ДАІ не неправомірно склав постанову, оскільки пішоходів на переході не було, попереду рухалися інші автомобілі.

    За викладених  обставин просив скасувати постанову.

    Представник  УМВС в Миколаївській області  в судове засідання не явився, просив слухати справу у відсутності їх представника, позов не визнав.

    Заслухавши пояснення позивача, свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_1  дослідивши докази у справі суд прийшов висновку про відсутність підстав  для задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірної  та скасування постанови.

    Судом встановлено, що 01 серпня 2010 року  о 10 год.05 хв. працівником ІДПС ВДАІ УМВС  України в Миколаївській  області  складено постанову ВЕ № 206476 про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 який за даними постанови, керуючи автомобілем НОМЕР_1  не надав перевагу пішоходам на нерегульованому пішохідному переході в м. Миколаїві по проспекту Миру-2 (а.с.2).

    Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх  безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

     При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

    За твердженням ОСОБА_1 випадок мав місце, але працівником ДАІ в порушення ст.. 251 КУаПУ не взято пояснень ні в нього ні в свідків, інші автомобілі попереду рухалися, пішоходів взагалі не було, він не є злісним порушником за такого, вважає постанову слід скасувати.

                    Натомість,  у судовому засіданні оглянуто та досліджено  надані відповідачем докази фото - фіксації правопорушення допущеного  водієм  ОСОБА_1  з яких вбачається, що подія мала місце яка характеризується суб'єктивною та об'єктивною стороною правопорушення.        

    Відповідно до  Правил дорожнього руху, п.18.1 водій транспортного засобу, що наближається  до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена  перешкода чи небезпека.

    У суду є підстави вважати, що в постанові по справі про адміністративне правопорушення  відображено всі факти, які мали місце і таке дає підстави трактувати про допущення порушення Правил дорожнього руху з боку  позивача.      

             Згідно ст.71 КАС України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються  її вимоги  та заперечення . З боку позивача  будь-яких інших доказів про відсутність в його діях  правопорушення  суду не надано і таких в суді не добуто.

    Судом не приймаються як докази на підтвердження позову покази  дані свідками  ОСОБА_3 та ОСОБА_1, оскільки як пояснили останні, вони звернули увагу тільки на  автомобілі, які рухалися попереду. Ствердити, чи були пішоходи на дорозі не змогли.

    За п.1.3 Правил дорожнього руху , учасники дорожнього руху  зобов'язані знати  і неухильно виконувати вимоги діючих Правил.

    Таким чином, враховуючи всі обставини справи суд  не знайшов підстав для задоволення позову, постанова по справі про адміністративне правопорушення складено правомірно.

    При вирішенні спору суд керувався  ст.ст. 251,252,256,293 КУпАП, Кодексом адміністративного судочинства,  Правилами дорожнього руху.                                      

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України,  суд

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 щодо скасування постанови  відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом  десяти днів  з дня її проголошення в порядку та строки передбачені ст.186 КАС України.

                 Суддя