Справа 22-1162 ас Головуючий у 1 інстанції Ларіонова Н.М.
Категорія 21 Доповідач Червинська М.Є.
УХВАЛА Іменем України
10 липня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі
Головуючої: Червинської М.Є.
Судців: Алексєева А.В., Маширо О.П. При секретарі Мартіросовій А.Б.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного Фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Куйбишевського районного суду м. Донецька від 3 травня 2006 року за позовом прокурора Куйбишевського району м. Донецька в інтересах ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання неправомірним рішення, перерахунок пенсії,
Встановив:
Постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька від З травня 2006 року позовні вимоги прокурора в інтересах ОСОБА_1 задоволені частково, управління зобов"язане провести перерахунок пенсії позивачу із застосуванням кратності в розмірі 1,6 за роботу в районах, прирівняних к умовам Крайньої Півночі, на підприємствах об"єднання „Сахалінвугілля" з дати призначення пенсії - 4.08.2004 року.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду, ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що суд неправильно застосував матеріальний закон, прийшов до необґрунтованого висновку щодо порушення пенсійних прав позивача. Судом першої інстанції встановлено, що позивачу призначена пенсія з 4.08.2004 року за віком з врахуванням пільгового стажу роботи, проте відповідач не застосував кратність 1,6 за час роботи позивача в районах Крайньої Півночі, суд дійшов до висновку, що таке рішення суб"єкту владних повноважень не ґрунтується на законі, тому задовольнив позовні вимоги позивача та зобов"язав відповідача провести перерахунок пенсії позивачу.
В судовому засіданні представник відповідача просила задовольнити апеляційну скаргу, позивач та прокурор просили апеляційну скаргу залишити без задоволення. Заслухавши доповідача, доводи представника відповідача, позивача, виступ прокурора, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:
Відповідно до вимог ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії 28.07.2004 року, пенсія позивачу рішення управління була призначена з 4.08.2004 року. При обчисленні стажу роботи позивачу був зарахований час його роботи на шахті „Бошняково" в/о „Сахалінвугілля" з 25.07.1981 року по 7.08.1984 року, та з 9.08.1984 року по 17.09.1991 року. Проте за вказаний час роботи на підприємстві прирівняному до умов Крайньої Півночі відповідач не застосував коефіцієнт 1,6. Підставою для незастосування зазначеного коефіцієнту є та обставина, що позивачем не був наданий письмовий трудовий договір за період роботи з 9.08.1984 року по 17.09.1991 року.
Відповідно до вимог п.5 прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" від 9.07.2003 року № 105 8-1У тимчасово, до прийняття відповідного закону, період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Указом Президії Ради СРСР від 10.02.1960 року зі змінами від 26.09.1967 року та Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і президії ВЦРПС від 16.12.1967 року було встановлено зарахування одного року праці в умовах крайньої Півночі та прирівняних до районів Крайньої Півночі за один рік і 6 місяців.
З доказів по справі вбачається, що в зазначені часи позивач працював в районах Крайньої Півночі, що випливає з трудової книжки позивача (а.с. 35-39), трудової угоди позивача (а. с. 10-13), довідки архіву, яка міститься в пенсійній справі. В судовому засіданні відповідач не заперечував, що є належні докази щодо роботи позивача в зазначений час на підприємстві Крайньої Півночі, проте відповідач відмовляється застосувати коефіцієнт 1,6 за тих обставин, що позивачем не надана трудова угода щодо роботи позивача за період з 9.08.1984 року по 17.09.1991 року. В матеріалах справи міститься трудова угода за період роботи позивача з 25.07.1981 року по 7.08.1984 року, трудова угода за інший період відсутня.
З листа Пенсійного фонду України від 7.05.2004 року випливає, що пільгове обчислення стажу поширювалось тільки на робітників, які уклали письмові трудові договори про роботи на Крайній Півночі і в прирівняних місцевостях. Пільгове обчислення стажу роботи провадилось на підставі документів (трудової книжки, довідки) які б стверджували право на пільги, що встановлені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів Таким документом був і письмовий трудовий договір, який укладався з робітниками і службовцями, що прибували для роботи на Крайній Півночі. Таким чином, підставою для пільгового обчислення стажу в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них районів, можуть бути не тільки письмові трудові договори, термін зберігання яких в той час дорівнювався п"яти рокам, а і будь-які інші документи, що стверджують поширення на особу пільг, передбачених указами Президії Верховної Ради СРСР (а. с. 26).
Оскільки право позивача на пільгове обчислення стажу підтверджується даними архівної довідки, записами в трудовій книжці, трудовою угодою, відповідач неправомірно прийняв рішення щодо не зарахування на пільгових умовах стажу роботи-позивача,
Доводи апеляційної скарги щодо неврахування положень Інструкції про порядок надання пільг та щодо відсутності трудового договору на час роботи позивача в умовах Крайньої Півночі за період з 9.08.1984 року по 17.09.1991 року висновки суду не спростовують, оскільки зазначеними доказами по справі підтверджена робота позивача в умовах Крайньої Півночі. Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують, підстав для скасування постанови суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 198, 200 КАС України, апеляційний суд
Ухвалив:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька залишити без задоволення.
Постанову Куйбишевського районного суду м. Донецька від 3 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністрадиридеоасуду України протягом місяця з дня набрання законної сили.