Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 Справа № 22ц- 5533/10

 Категорія 26                                                                  ГоловуючГ                                                    Головуючий у 1 й інстанції – Бондарьова Г. М.

                  Доповідач – Михайловська С.Ю.

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

        07 вересня 2010 року                                                                              м. Дніпропетровськ

        Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

         Головуючого – Михайловської С.Ю.        

         Суддів – Черненкової Л.А., Красвітної Т. П.

         При секретарі – Кононенко І. О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 31 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 31 березня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ВАТ «Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди задоволені частково.

Стягнуто з ВАТ «Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2550 грн. та вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ВАТ «Павлоградвугілля» просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального,  процесуального права та на пропущення позивачем строків позовної давності.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія судді вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач знаходився у трудових відносинах з ВАТ «Павлоградвугілля» та працювала на шахті «Дніпровська».

21.06.1998року позивач отримав виробничу травму , що підтверджується актом  форми Н-1 № 32 від 1 липня 1998 року.

Згідно довідки МСЕК від 22.02.2001 року позивачу встановлено 60% стійкої втрати професійної працездатності первинно,  потім позивача у 2002 році , у 2003 році  , у 2005 році , у 2007 році та у 2009 році переоглядали. Останній раз йому встановлено 50% стійкої втрати професійної працездатності і визнано інвалідом третьої групи по тій  самій травмі . Наступна дата переогляду – 01. 03 2011р.

Суд задовольняючи частково позовні вимоги позивача послався на те, що на час виникнення правовідносин ці правовідносини регулювались ст.. ст.. 440, 456 ЦК України 1963 р.,  ст.. 237-1 КЗпП України,  Законом України «Про охорону праці» від 14. 10. 1992р., Правилами відшкодування власником підприємства шкоди…., затверджених  ПКМУ від 23. 06. 1993р. № 472, які не містили вимог відповідно до яких позовна давність не поширювалась на вимоги про  відшкодування моральної шкоди.

 Згідно вимог ст. 71 ЦК України 1963 р. строк позовної давності три роки, а у позивача цей строк закінчувався 21.02. 2004р., але з 01. 01. 2004р. був введений в дію новий ЦК України , який не передбачає строків позовної давності по справах такої категорії тому позивач не пропустив строк позовної давності.

З таким висновком суду неможливо погодитися, оскільки суд дійшов цього висновку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Час  виникнення правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди позивачу визначається днем встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, тобто -- 22.02.2001р.

Позивач , посилаючись на ст. 237-1 КЗпП  України як на правову підставу відшкодування моральної шкоди внаслідок отриманої травми  , звернувся до суду з позовною заявою лише у 2009 році , пропустивши  встановлений  ст.. 233 КЗпП України тримісячний термін звернення до суду  майже на вісім років і поважних підстав для поновлення  цього стоку не вбачається , тому колегія суддів вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів ,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» задовольнити.

Рішення  Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 31 березня 2010 року скасувати.

Відмовити ОСОБА_2  в задоволенні його позовних вимог до Відкритого акціонерного товариства  «Павлоградвугілля»  про відшкодування моральної шкоди.

 Рішення чинне з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному прядку протягом 20 днів.

Головуючий :        

Судді :