Справа №2-3056/07'

РІШЕННЯ

Іменем України

15 березня 2007 р.              м. Білгород - Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі головуючого - одноособово судді Ступакової І.Г.

при секретарі Калініної О.С.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Білгород -

Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3та ОСОБА_4про визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права власності,        

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання договору купівлі -продажу дійсним і визнання права власності на відчужуване майно за договором, вказуючи, що 28 лютого 2007 року між нею і відповідачами був укладений договір купівлі - продажу, який не був нотаріально засвідчений, через не виконання відповідачем обов'язку щодо завірення укладеного договору у дводенний строк, хоча всі істотні умови угоди з обох сторін були виконані повністю та належним чином, наслідком не завірення нотаріально договору стала його недійсність, що спричинило порушенню майнових прав позивачки, в зв'язку з чим вона звертається до суду. Відповідачі в попередньому судовому засіданні з позовом погодились, заперечень проти позову не мають, пояснивши, що в дійсності договір укладений між ними та позивачкою не був нотаріально засвідчений, хоча спору щодо виконання істотних умов за договором не має, оскільки позивачці було передано спірне майно у її власність, за яке був зроблений повний розрахунок особисто позивачкою. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. У попередньому судовому засіданні встановлено, що 28 лютого 2007 року в м.Білгород-Дністровському між позивачкою і ОСОБА_2, ОСОБА_3, діючої від себе особисто та в інтересах неповнолітньої доньки - ОСОБА_4, 2003 року народження у письмовій формі був укладений договір купівлі - продажу однокімнатної квартири, згідно якого ОСОБА_2., ОСОБА_3., діючи від себе особисто та в інтересах неповнолітньої доньки - ОСОБА_4., 2003 року народження продали, а позивачка купила однокімнатну квартиру № 75 загальною площею 23,9 кв.м., складаючої з: 1- коридору, 2- санвузлу, 3-кухні, 4- жилої, площею 11,9 кв.м., 5- шафи, 6- балкону, розташованої по АДРЕСА_1, за яку позивачкою був здійснений повний розрахунок, що підтверджується п. 4 зазначеного договору (а.с. 14-15). Відчужена спірна однокімнатна квартира належала відповідачам в рівних частках до часу її продажу на праві приватної власності згідно свідоцтва про право власності на житло від 28.02.2007 року, виданого на підставі розпорядження органу приватизації № 9296 від 28.02.2007 року (а.с.12, 13). Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплати за нього певну грошову суму. Сторонами за договором було здійснено повне виконання усіх істотних умов, а саме: відповідачами була передана, а позивачкою прийнята у свою власність спірна однокімнатна квартира зі здійсненням за неї повного розрахунку. Згідно п. 11 вищезазначеного договору сторони за договором зобов'язані були в дводенний строк завірити вищезазначений договір купівлі - продажу нотаріально, однак дане зобов'язання відповідачами було порушено і договір в визначений строк нотаріально завірений не був. Таким чином, відповідачами були порушені надані ним зобов'язання щодо завірення договору нотаріально. Відповідно до ст. ст. 526 та 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору у встановлені строки. Внаслідок того, що договір був укладений з порушенням встановленої ст.ст. 209, 657 ЦК України для нього форми, а саме: не був нотаріально засвідчений, через невиконання відповідачем своїх

2

обов'язків за договором, що спричинило перешкоду позивачці в оформленні її майнових прав та підставою для визнання укладеного договору недійсним.

У відповідності зі ст. 220 ч.2 ЦК України якщо сторони домовилися про всі істотні умови договору, що підтверджуються письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Наданий час позивачка повністю розпоряджається спірною квартирою на свій розсуд, прийняв її у своє володіння та користування, що являється складовою права власності на яке позивачка має право, як суб'єкт права приватної власності відповідно до ст. ст. 317, 318, 325 ЦК України.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майно, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту» такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

У відповідності зі ст. 12 п.2 Закону України «Про власність» громадянин набуває право власності на майно отримане внаслідок укладення інших договорів, не заборонених законом.

Враховуючи вищевикладене, а також, що сторонами були виконані усі істотні умови угоди в добровільному порядку по справжній волі, що не заперечується сторонами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1про визнання дійсним договору купівлі-продажу однокімнатної квартири, укладеного 28.02.2007 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3, діючої від себе особисто та в інтересах неповнолітньої доньки - ОСОБА_4, 2003 року народження та ОСОБА_1, визнавши за останньою право власності на однокімнатну квартиру № 75 загальною площею 23,9 кв.м., складаючу з: 1- коридору, 2-санвузлу, 3- кухні, 4- жилої, площею 11,9 кв.м., 5- шафи, 6- балкону, розташовану по АДРЕСА_1 обґрунтованими і таким, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 209, 220, 317, 318, 325, 334, 361, 362, 526, 530, 638, 655, 657 ЦК Україна, ст. 12 п.2 Закону України «Про власність», ст. ст. 10, 11, 130, 174, 209, 213, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3та ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права власності - задовольнити. Визнати договір купівлі-продажу однокімнатної квартири, укладений 28.02.2007 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3, діючої від себе особисто та в інтересах неповнолітньої доньки - ОСОБА_4, 2003 року народження та ОСОБА_1, згідно якого ОСОБА_2, ОСОБА_3, діючи від себе особисто та в інтересах неповнолітньої - ОСОБА_4, 2003 року народження продали, а ОСОБА_1купила однокімнатну квартиру № 75 загальною площею 23,9 кв.м., складаючу з: 1- коридору, 2- санвузлу, 3- кухні, 4- жилої, площею 11,9 кв.м., 5- шафи, 6- балкону, розташовану по АДРЕСА_1 - дійсним. Визнати за ОСОБА_1 право власності на однокімнатну квартиру № 75 загальною площею 23,9 кв.м., складаючу з: 1- коридору, 2- санвузлу, 3- кухні, 4- жилої, площею 11,9 кв.м., 5- шафи, 6- балкону, розташовану по АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20- днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.  І