Справа № 2-10/2-53
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2010 року Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого – судді Семко Г.В.
при секретарі Клімочко С.В.
з участю представників – адвокатів: ОСОБА_1; ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Томашполі цивільну справу за позовами ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки, -
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з цим позовом до ОСОБА_4 та попросив стягнути з нього на свою користь 13041,25 грн. матеріальної шкоди, 2850 грн. моральної шкоди та 500 грн. витрат за надання юридичної допомоги. Позов обґрунтував наступним.
21 серпня 2008 року відповідач ОСОБА_4 керував автомобілем «Славута», державний номерний знак НОМЕР_3 другорядною дорогою та перед виїздом на головну дорогу не поступився автомобілю «ВАЗ-2104», державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував позивач ОСОБА_3 Внаслідок цього відбулося зіткнення транспортних засобів в результаті чого автомобіль під керуванням позивача зазнав значних механічних пошкоджень. На місці ДТП ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні ДТП та пообіцяв розрахуватись за завдану шкоду.
3 вересня 2008 року позивач ОСОБА_3 отримав постанову про відмову в порушенні відносно ОСОБА_4 кримінальної справи за відсутності в його діях складу злочину.
З часу вчинення ДТП ОСОБА_4 завдану позивачу шкоду не відшкодував, а на таке прохання позивача дав негативну відповідь та пояснив, що у ДТП не винен.
Згідно висновку автотоварознавчого дослідження № 2970 від 18 вересня 2008 року матеріальний збиток позивача ОСОБА_3 за пошкодження автомобіля «ВАЗ-21043», державний номерний знак НОМЕР_2, становить 12731,25 грн.
Крім цього позивач ОСОБА_3 внаслідок надання вищезазначеного висновку поніс витрати матеріального характеру в розмірі 310 грн., згідно квитанції про сплату.
Крім матеріальної шкоди позивачу ОСОБА_3 завдано моральної шкоди, так як через ДТП не в змозі користуватись транспортним засобом, постійно знаходиться в нервовому стані, також у зв’язку з цим порушився сон, виникає головний біль.
В січні 2010 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 та попросили стягнути з нього на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 336 грн., моральну шкоду в розмірі 10000 грн. та на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 12138,40 грн., моральну шкоду в розмірі 20000 грн.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 2 лютого 2010 року вимоги за вищезазначеними позовами об’єднано в одне провадження.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 свій позов обґрунтували таким.
21 серпня 2008 року між 11-12 годинами ОСОБА_4 зі своєю дружиною ОСОБА_5 виїхали автомобілем «ЗАЗ-110307», державний номерний знак НОМЕР_3 з смт. Вапнярки до смт. Томашполя.
На виїзді з смт. Вапнярки біля пам’ятника рухаючись по другорядній дорозі ОСОБА_4 зупинив автомобіль та переконався, що на головній дорозі рух транспортних засобів відсутній та після цього пересік смугу розділення зустрічних потоків головної дороги, почав рухатися по своїй смузі дороги смт. Томашпіль – смт. Тульчин в напрямку смт. Томашполя. В цей час побачив, як на зустріч по його смузі рухався автомобіль «ВАЗ-21043» та почав гальмувати. Автомобілі зіткнулись та автомобіль «ВАЗ-21043» розвернуло.
ОСОБА_4 зазначає, що згідно плану схеми до протоколу місця пригоди внаслідок зіткнення автомобілів на смузі дороги по якій рухався ОСОБА_4 залишились осип автомобільного скла, лобове скло автомобіля «ВАЗ-21043», підтікання рідини.
Також зазначає, що згідно п. 11.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» (далі ПДР) на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону або об»їзду перешкоди, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.
Відповідно до п. 5 висновку судової авто-технічної експертизи від 2 грудня 2009 року, зіткнення автомобілів «ВАЗ-21043», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 та автомобіля «ЗАЗ 11037», державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 відбулось на смузі руху автомобіля «ЗАЗ 110307», державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вважають, що ОСОБА_3 керуючи автомобілем «ВАЗ-21043», державний номерний знак НОМЕР_4 порушив п. 11.3 ПДР, що стало причиною зіткнення транспортних засобів.
Згідно п. 12.6 «б» ПДР транспортними засобами, якими керують водії зі стажем до двох років дозволяється рух зі швидкістю не більше 70 км/год.
Зазначають, що згідно п. 3, 4 висновку судової автотехнічної експертизи № 1640/1641 від 2 грудня 2009 року швидкість руху автомобіля «ВАЗ-21043», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 складала від 85 до 90,5 км/год. Таким чином ОСОБА_3 було порушено п. 12.6 «б» та «г» ПДР.
Внаслідок ДТП відповідно до виписки Вінницької міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги з історії хвороби № 1213, ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у виді закритого перелому лівого ліктьового відростку з вивихом кісток передпліччя. 29 серпня 2008 року щодо ОСОБА_5 було проведено операцію.
За час лікування ОСОБА_5 було придбано ліків на загальну суму в розмірі 336 грн. Отримана внаслідок ДТП травма завдавала ОСОБА_5 фізичного болю та страждань. Залишились не реалізованими наміри на отримання матеріальних та духовних благ. ОСОБА_5 вважає, що розмір матеріальних благ становить 10000 грн.
Згідно довідки СПДФО ОСОБА_7 за надані послуги з часткового ремонту автомобіля «ЗАЗ 110307», державний номерний знак НОМЕР_3, що належить ОСОБА_4, останнім було внесено грошові кошти в розмірі 2780 грн.
Відповідно до видаткової накладної виданої ПП ОСОБА_8, ОСОБА_4 було здійснено купівлю запчастин до автомобіля внаслідок його пошкодження у ДТП. Розмір коштів витрачених на купівлю запчастин становить 954 грн.
За проведення судової автотехнічної експертизи № 1640/1641 від 2 грудня 2009 року ОСОБА_4 вніс грошові кошти в розмірі 1242 грн.
Транспортні витрати понесені ОСОБА_4 для поїздок до судових засідань становлять 273,40 грн. За надання правової допомоги ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_9 було внесено кошти в розмірі 2000 грн., за надання послуг адвокатом ОСОБА_2 було внесено кошти в розмірі 5000 грн. Матеріальна шкода складає 12138,40 грн.
Внаслідок ДТП, пошкодження транспортного засобу, травмування дружини, ОСОБА_4 зазнав душевних страждань. Пошкодження автомобіля створило незручності пов’язані з роботою, так як робота ОСОБА_4 пов’язана з щоденними поїздками по Вінницькій області згідно заяв осіб про ремонт побутової техніки. Тобто це стало причиною не реалізованих планів з матеріального забезпечення сім»ї. ОСОБА_4 вважає, що спричинена йому моральна шкода складає 20 000 грн.
В судовому засіданні первісний позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_1 свій позов підтримали за обставин зазначених у ньому, попросили позов задовольнити. Позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_3 не визнали та попросили відмовити в його задоволенні. ОСОБА_3 суду пояснив, що 21 серпня 2008 року керував автомобілем «ВАЗ-21043», державний номерний знак НОМЕР_2 по автомобільній дорозі «Немирів-Ямпіль» з с. Липівки Томашпільського району в напрямку м. Тульчина. Зазначеним автомобілем керував на підставі виданої на його ім»я довіреності на право керування транспортним засобом. Власником автомобіля є ОСОБА_10, який того дня також був присутній в автомобілі разом зі свою матір»ю ОСОБА_11. До м. Тульчина всі разом прямували з метою зняти автомобіль з обліку в місцевому органі ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Вінницькій області. ОСОБА_3 керував автомобілем по головній дорозі. Доїжджаючи до повороту на смт. Вапнярку Томашпільського району слідував в напрямку м. Тульчина та десь за п’ять метрів побачив як в його бік рухається з другорядної дороги з смт. Вапнярки якийсь автомобіль та відчув зіткнення транспортних засобів. Автомобілем керував зі швидкістю близько 40-60 км/год. Також ОСОБА_3 пояснив, що автомобіль яким керував купив в ОСОБА_10 першого квітня минулого року за три тисячі доларів США. Транспортні засоби водить близько одного року. Після зіткнення транспортних засобів йому стало відомо, що зіткнення відбулось за його участю та участю автомобіля «Славута», яким керував первісний відповідач ОСОБА_4 На місце пригоди того дня приїхали працівники органів ДАІ з м. Немирова та слідчий з смт. Томашполя. На місці пригоди слідчий проводив заміри та склав схему пригоди. ОСОБА_4 після вчинення ДТП свою вину визнавав та казав, що не помітив знаку «Дати дорогу». Також ОСОБА_3 вважає, що ОСОБА_4 обов’язково мав дати йому дорогу, так як він рухався по головній дорозі, однак ОСОБА_4 навіть не зупинявся. Крім цього пояснив, що на схемі ДТП розташування автомобіля ОСОБА_4 стоїть в такому положенні від дії удару при зіткненні, а рідина, що міститься на дорожньому покритті у відображеному місці знаходиться від похилого дорожнього покриття. Протокол про адміністративне правопорушення відносно нього не складався.
Первісний відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_2 позов ОСОБА_3 не визнали, попросили відмовити в його задоволенні. Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 підтримали та попросили задовольнити. ОСОБА_4 суду пояснив, що 21 серпня 2008 року біля 10.30 години рухався власним автомобілем «Славута», державний номерний знак НОМЕР_3 з смт. Вапнярки Томашпільського району в напрямку смт. Томашполя. Рухався по другорядній дорозі. Перед виїздом зі своєї дороги на головну, а саме автомобільну дорогу «Немирів-Ямпіль» бачив знак «Дати дорогу», після чого зупинився, впевнився у відсутності з обох боків транспортних засобів, почав рух на головну дорогу та після того як зайняв свою смугу руху побачив автомобіль, що рухається в нього, почав гальмувати та відчув удар. Відбулося зіткнення транспортних засобів. З якою швидкістю керував пояснити не може, однак вважає, що швидкість була малою, так як перед перехрестям зупинявся та після того почав рух на головну дорогу. Протокол про адміністративне правопорушення відносно нього не складався.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_5 свої позовні вимоги до ОСОБА_3 підтримала повністю, попросила їх задовольнити, суду пояснила, що 21 серпня 2008 року була пасажиркою автомобіля «Славута», державний номерний знак НОМЕР_3, що належить її чоловікові первісному відповідачу ОСОБА_4, який був за кермом автомобіля. Разом вони з чоловіком слідували автомобілем з смт. Вапнярки Томашпільського району в напрямку смт. Томашполя. Слідували по другорядній дорозі та перед перехрестям з головною дорогою її чоловік ОСОБА_4 зупинив транспортний засіб, обоє впевнились, що з обох боків автомобільної дороги не було транспортних засобів, після чого почали рух, виїхали на головну дорогу та зайняли смугу руху в їх напрямку. Одразу після цього відбулося зіткнення транспортних засобів, був сильний удар. Після зіткнення ОСОБА_5 перебувала в шоку, кричала, боліла рука, був синець під оком. Після ДТП була в Томашпільській лікарні де зробили рентгенівські знімки руки. Через певний час в лікарні швидкої медичної допомоги у м. Вінниці ОСОБА_5 сказали робити операцію руки у зв’язку з переломом. Пояснила, що не пам’ятає чи на місці пригоди вирішувалось питання про винність у ДТП та про відшкодування шкоди.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що влітку близько року тому до нього подзвонив слідчий Пендей І.В. та попросив відбуксирувати автомобілі з місця пригоди, що відбулась біля пам’ятника перед Вапнярським містечком. Свідок також був понятим. Вважає, що на схемі положення транспортних засобів зображено у відповідності до їх положень після зіткненням. Також вважає, що винуватим в ДТП є ОСОБА_4, так як виїжджав на головну дорогу, а справа рухався автомобіль під керуванням ОСОБА_3, який був для нього перешкодою. Свідок зазначив, що ОСОБА_4 на місці пригоди казав, що якби о п’ятій-шостій годині ранку пив валер’янку можливо б усвідомлював, а також на місці пригоди визнавав свою вину та обіцяв ОСОБА_3 відремонтувати автомобіль. Також свідок вважає, що у будь-якому випадку ОСОБА_4 порушив правила дорожнього руху, так як перед виїздом з другорядної дороги по якій він рухався стоїть два дорожніх знаки «Дати дорогу». Крім цього пояснив, що автомобіль ОСОБА_4 після зіткнення стояв саме в такому положенні тому, що був сильний удар, після якого автомобілі взагалі могли бути в кюветі чи в будь-якому іншому положенні. Зазначив, що у обох автомобілів була розбита передня ліва з боку сторона, колеса були відірвані, що дає йому підстави вважати про взагалі некерованість транспортних засобів після зіткнення та будь-яке їх можливе розташування.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що після того, як відбулась дорожньо-транспортна пригода у смт. Вапнярці за участю автомобілів його батька ОСОБА_4 та іншого учасника ОСОБА_3 до нього подзвонив батько, про все розповів і попросив приїхати на місце пригоди. Свідок зі своїм братом приїхали на місце пригоди де бачили розбиті за перехрестям автомобілі. Уламки транспортних засобів були на смузі руху автомобіля його батька. Зазначив, що коли батько до нього дзвонив то казав, що не пропустив автомобіль ОСОБА_3 При замірах на місці пригоди присутній не був. Пізніше свідок зустрічався у свого знайомого експерта, прізвище якого не сказав. У нього отримав консультацію. Відповідно до отриманої інформації причиною пригоди стало перевищення ОСОБА_3 швидкості руху. Також свідку відомо, що по справі призначалась експертиза згідно якої зіткнення відбулося на смузі руху його батька, автомобіль батька був пошкоджений з передньої лівої частини від водія, як і автомобіль ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що працює старшим дільничим інспектором міліції Томашпільського РВ ГУМВС України у Вінницькій області. Того дня коли сталась дорожньо-транспортна пригода проїжджав поблизу та зупинився для отримання інформації. На місці пригоди бачив два автомобілі, а саме «ВАЗ» та «Славута». Також була дуже стривожена якась жінка. Заміри на місці пригоди не проводив. Про пригоду повідомив районний відділ міліції. Хто винуватий у дорожньо-транспортній пригоді сказати не може. Вважає, що ОСОБА_4 мав дати дорогу. Більше нічого не пам’ятає.
Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що працює слідчим слідчого відділу Томашпільського РВ ГУМВС України у Вінницькій області. 21 серпня 2008 року виїжджав на місце дорожньо-транспортної пригоди. Крім нього на місці пригоди були інспектори ДАІ роти ДПС м. Немирова, також були водії ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та жінка яку забрали в лікарню. На місці пригоди складав схему ДТП та проводив заміри. Як свідку відомо, ОСОБА_3 прямував по автомобільній дорозі Немирів-Ямпіль з с. Липівки Томашпільського району до м. Тульчина. ДТП сталась поблизу військового містечка. Дорога з смт. Вапнярки по відношенню до дороги по якій керував ОСОБА_3 є другорядною. Саме по цій дорозі рухався ОСОБА_4 Як свідку пояснив ОСОБА_3, за п’ять метрів перед собою побачив як виїхав з другорядної дороги автомобіль ОСОБА_4 та при цьому не зменшуючи швидкість. Негайно відбулося зіткнення транспортних засобів. Свідок зазначив, що тілесні ушкодження отримала пасажирка автомобіля «ВАЗ» -- ОСОБА_11, однак відмовилась від проходження медичного огляду. Свідок вважає, що зіткнення транспортних засобів відбулося у місці де найбільше скла та підтікання рідини. Найбільше підтікання рідини було з під автомобіля «ВАЗ». Ширина дороги на місці пригоди становить 9,6 м. Осип скла був на смузі руху ОСОБА_4 На смузі руху ОСОБА_3 осипу скла не було. Крім цього свідок вважає, що у ДТП винен ОСОБА_4 Зіткнення відбулося на смузі руху ОСОБА_4 у зв’язку з реакцією ОСОБА_3, який з метою уникнення ДТП прийняв положення керма в ліво. Протокол про адміністративне правопорушення свідок не складав, так як це мали робити працівники ДАІ. Також ОСОБА_15 вважає, що в будь-якому випадку ОСОБА_4 мав впевнитись у наявності дорожнього знаку «Дати дорогу». Коли свідок складав схему ДТП ніяких зауважень не поступало. ОСОБА_5 отримала удар в руку та казала, що ушкодження не істотне. Все, що зображено на схемі ДТП відповідає дійсності. Як пояснив на місці ДТП ОСОБА_4 знак бачив, впевнився у відсутності транспортних засобів з права, почав рух та за 5-6 метрів побачив автомобіль, що рухався на нього. Вважає, що після ДТП знаки, що регулюють в тому місці дорожній рух не змінювали. Також свідок ОСОБА_15 зазначив, що протокол огляду місця події не складав, так як ніхто не отримав тілесних ушкоджень, відповідно в порушенні кримінальної справи повинно було бути відмовлено. Зібрані матеріали начальником було направлено в органи ДАІ. На місці пригоди фотозйомку проводив за допомогою цифрової камери мобільного телефону «NOKIA 6233». Крім цього ОСОБА_15 доповнив, що передач дачею підписувати документи у всіх випадках їх зміст зачитував, давав ознайомитись.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що того дня коли сталась дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_4 та ОСОБА_3, разом з останнім та своїм сином ОСОБА_10 їхали з с. Липівки Томашпільського району до м. Тульчина з метою зняти автомобіль з обліку. Автомобіль, яким керував ОСОБА_3 належить на праві власності її сину ОСОБА_10, який його продав по довіреності ОСОБА_3 за 15000 грн. Перед в»їздом у смт. Вапнярку на повороті відбулось зіткнення транспортних засобів, а саме автомобіля під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля ОСОБА_4 Після пригоди ОСОБА_4 навіть не запитав про їх стан, а жінка яка була з ним казала, що вони ніколи на дорожні знаки не дивляться, навіть у м. Вінниці. Свідок ОСОБА_11 вважає, що ОСОБА_4 їх бачив. Зазначила, що ОСОБА_3 рухався зі швидкість близько сорока кілометрів за годину, так як, якби рухались швидше розбились би на смерть.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що того дня коли відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з останнім слідувати по головній дорозі з с. Липівки Томашпільського району до м. Тульчина. Їхали з метою зняти автомобіль під керуванням ОСОБА_3 з обліку, так як зареєстрований він на свідка, що продав його ОСОБА_3 за три тисячі доларів США. При в»їзді в поворот у смт. Вапнярці відбулось зіткнення транспортних засобів. Свідок вважає, що винен у пригоді ОСОБА_4, так як при виїзді з смт. Вапнярки стоїть два дорожніх знаки «Дати дорогу», якими повинен був керуватись. Однак ОСОБА_4 виїхав на їх смугу руху. ОСОБА_10 вважає, що ОСОБА_4 мав змогу попередити ДТП у разі гальмування. Свідок зазначив, що після удару автомобілі розвернуло і вийшло, що автомобіль ОСОБА_4 рухався з Тульчина, а ОСОБА_3 з Вапнярки. По приїзду на місце пригоди інспектори ДАІ спочатку не могли зрозуміти, що сталось, як автомобілі рухались. Свідок вважає, що у ОСОБА_3 не було часу для прийняття мір щодо попередження ДТП, так як пригода розвинулась дуже швидко. ОСОБА_10 зазначив, що ОСОБА_3 рухався зі швидкість близько сорока кілометрів за годину.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_16 суду пояснив, що працює експертом сектору криміналістичних досліджень НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області. За листом начальника Томашпільського РВ ГУМВС України у Вінницькій області було надіслано матеріали за фактом ДТП за участю водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для проведення дослідження та поставлено на дослідження відповідні питання. Як пам’ятає встановити не вдалося чи міг попередити ОСОБА_3 зіткнення, так як для цього не було достатніх даних, таких як стан покриття, швидкість транспортних засобів в момент виникнення небезпеки, сліди гальмування, завантаженість транспортного засобу. Також пояснив, що в НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області відсутня методика для визначення швидкості транспортних засобів за характером пошкодження. Як йому відомо для визначення цього береться до уваги давність металу, кут удару, вектор удару. За наявності невірного визначення зазначеного, більше або менше п’яти градусів швидкість змінюється до двадцяти кілометрів за годину. Для цього експерт і встановлює швидкість у так званому визначенні від – до. Щоб встановити швидкість потрібно допитати свідків, водіїв та провести інші необхідні дії. Також ОСОБА_16 доповнив, що швидкість випливає на характер пошкоджень транспортного засобу, відповідно чим менша швидкість ти менша можливість настання дорожньо-транспортної пригоди. Величина швидкості буде впливати на технічну можливість зреагувати. ОСОБА_16 невідомо на якій відстані були водії в момент виникнення небезпеки. Також зазначив, що зіткнення відбулося в районі середини проїжджої частини дороги. Від удару транспортні засоби могло розвернути. Від того, що один автомобіль рухався з другорядної дороги, а інший по головній могло бути так зване перекриття автомобілів, а саме те, що коли автомобіль гальмує його виносить на зустрічну смугу руху. Крім зазначеного вважає, що при швидкості сорок кілометрів за годину у разі настання небезпеки за п’ять метрів зреагувати не вдасться. Доповнив те, що виїзд на місце пригоди не здійснював, а проводив дослідження на підставі надісланих матеріалів. При здійснення дослідження механізм був зрозумілий. Пояснив, що не виключається те, що осип скла може бути не в місці зіткнення, а вже після того як автомобіль після зіткнення певну відстань протягнуло по покриттю.
Допитаний на розгляді справи свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що працює інспектором роти ДПС м. Немирова УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області. Щодо дорожньо-транспортної пригоди за участю водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пам’ятає те, що один автомобіль, а саме «ТАВРІЯ» рухався з другорядної дороги та не дав переваги в русі автомобілю «ВАЗ», що рухався по головній дорозі. Водій Таврії не побачив дорожнього знаку. Свідку ОСОБА_17 в тій ситуації було все зрозуміло, а також зрозуміло, що порушником правил дорожнього руху був водій Таврії, який не дав переваги в русі Вазу. Свідок не зміг пояснити порядок розташування автомобілів на схемі пригоди саме в такому їх виді, однак вважає, що в тій пригоді могло бути все. Крім цього пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення відносно водії учасників пригоди не складався та жоден з них до відповідальності не притягувався. Свідку невідомо про обговорення на місці пригоди питання про відшкодування збитків.
Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що працює інспектором роти ДПС м. Немирова УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області. Щодо дорожньо-транспортної пригоди за участю водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пам’ятає те, що по приїзду на місце пригоди стояв автомобіль «Таврія» на правому узбіччі, а на лівому поперек дороги автомобіль «ВАЗ». Розташування було зі сторони слідування з м. Ямполя. Також в той день повідомили, що є потерпіла. Водій автомобіля Таврії казав, що рухався з смт. Вапнярки до смт. Томашполя, а водій автомобіля Вазу казав, що рухався з смт. Томашполя до м. Тульчина. Свідок пояснив, що того дня водій Таврії стверджував, що не помітив дорожнього знаку та не зорієнтувався в дорожній ситуації, вину визнавав. Автомобілі на схемі зображені у порядку їх розташування після пригоди. Свідок пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 не складався, так як це потрібно було робити іншій особі у зв’язку з наявністю потерпілої.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що працює на посаді заступника начальника по слідству Томашпільського РВ ГУМВС України у Вінницькій області. На скільки свідок пам’ятає була дорожньо-транспортна пригода на перехресті у смт. Вапнярці з зіткненням автомобіля «ВАЗ» та «Славута». Водій ОСОБА_3 їхав на м. Тульчин, а ОСОБА_4 з смт. Вапнярки на смт. Томашпіль. Свідком направлялись до експертної установи матеріали за цим фактом дорожньо-транспортної пригоди з метою надання висновку експертного дослідження. Також ОСОБА_19 погоджував постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за цим фактом. Всі дії здійснював у відповідності до законодавства. Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи погоджував, так як перевірку здійснювали інспектори роти ДПС м. Немирова, оскільки пригода сталась на автомобільній дорозі Немирів-Ямпіль, яку рота ДПС м Немирова обслуговує та на території Томашпільського району. Зазначив, що начальник Немирівського РВ ГУМВС України у Вінницькій області не міг погоджувати таку постанову.
Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що був запрошений працівниками міліції бути понятим при проведення відповідних дій з їх присутністю. Пам’ятає, що здійснювались заміри, а все інше не пам’ятає, так як пройшов певний час.
Суд, заслухавши осіб, які брали участь у справі та інших учасників цивільного процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3, відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_5, з таких підстав.
Судом встановлено, що 21 серпня 2008 року приблизно о 10.30 годині на автомобільній дорозі Немирів-Ямпіль при в»їзді у смт. Вапнярку Томашпільського району Вінницької області в районі перехрещення доріг відбулося зіткнення автомобіля «ВАЗ-21043», державний номерний знак НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_10, яким керував первісний позивач ОСОБА_3, з автомобілем «Славута», державний номерний знак НОМЕР_3, що належить на праві власності первісному відповідачу ОСОБА_4 та під його керуванням. В результаті цього зіткнення транспортні засоби отримали значні пошкодження. Пасажирами автомобіля «ВАЗ-21043», державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3 були ОСОБА_11 та ОСОБА_10 Пасажиркою автомобіля «Славута», державний номерний знак НОМЕР_3, яким керував первісний відповідач ОСОБА_4 є його дружина позивачка у справі ОСОБА_5
Також судом встановлено, що первісний відповідач ОСОБА_4 керуючи власним автомобілем рухався з смт. Вапнярки Томашпільського району до смт. Томашполя по другорядній дорозі по відношенні до автомобільної дороги Немирів-Ямпіль по якій рухався первісний позивач ОСОБА_3
Сторони визнали те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно жодного з водії, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не складався та жоден з них за цим фактом до адміністративної відповідальності не притягувався.
Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 1640/1641 від 2 грудня 2009 року (а. с. 92-112) швидкість руху автомобіля «ЗАЗ-110307» Славута», державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 до зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21043», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 складає (38..38,6) км/год.
Швидкість руху автомобіля «ЗАЗ-110307» Славута», державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 в момент зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21043», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 складає (38..38,6) км/год.
Швидкість руху автомобіля «ВАЗ-21043», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 до зіткнення з автомобілем «ЗАЗ-110307» «Славута», державний номерний знак НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_4 складає (85…90,5) км/год.
Швидкість руху автомобіля «ВАЗ-21043», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 в момент зіткнення з автомобілем «ЗАЗ-110307» «Славута», державний номерний знак НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_4 складає (85…90,5) км/год.
Зіткнення автомобілів «ВАЗ-21043», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та «ЗАЗ-110307» «Славута», державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 відбулося під кутом 160 градусів, який являє собою кут між повздовжніми осями автомобілів в момент первинного контакту, який відбувся на смузі руху автомобіля «ЗАЗ-110307» «Славута», державний номерний знак НОМЕР_3.
Суд вважає, що в даній дорожній ситуації дії водія автомобіля «ЗАЗ-110307» «Славута», державний номерний знак НОМЕР_3., а саме первісного відповідача ОСОБА_4 регламентувались п. 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі ПДР), згідно якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Крім цього дії ОСОБА_4 регламентувались п. 16.11 ПДР, а саме на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, а також дорожнім знаком 2.1, додатку 1 до ПДР, а саме «Дати дорогу».
Дії водія «ВАЗ-21043», державний номерний знак НОМЕР_2, а саме первісного позивача ОСОБА_3 регламентувались вимогами п. 12.3 ПДР, а саме у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників об»їзду перешкоди.
Згідно ПДР, небезпека руху – зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об’єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку. Відповідно до ПДР, дорожня обстановка – сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
Як, пояснив в судовому засіданні первісний позивач ОСОБА_3, ним було виявлено транспортний засіб, а саме автомобіль «Славута», державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4, що рухався на смугу руху по якій керував ОСОБА_3 близько п’яти метрів до точки зіткнення автомобілів. Такі пояснення ОСОБА_3 повністю підтвердили свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_10, які були пасажирами автомобіля під його керуванням. Як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_16, що працює експертом криміналістичних досліджень НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області, при швидкості сорок кілометрів за годину у разі настання небезпеки за п’ять метрів до зіткнення зреагувати буде не можливо.
Тобто первісний позивач ОСОБА_3 не мав технічної можливості в цій конкретній дорожній обстановці попередити зіткнення транспортних засобів, тобто виконати вимоги п. 12.3 ПДР.
В свою чергу водій автомобіля «ЗАЗ-110307» «Славута», державний номерний знак НОМЕР_3 – первісний відповідач ОСОБА_4 нехтуючи вимогами п. 10.1, 16.11 ПДР та вимогами дорожнього знаку 2.1 Додатку 1 ПДР здійснив виїзд з другорядної дороги на головну та не пропустив транспортний засіб що рухався по ній, а саме автомобіль «ВАЗ-21043», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням первісного позивача ОСОБА_3 Внаслідок таких дій ОСОБА_4 сталося зіткнення транспортних засобів, тобто дорожньо-транспортна пригода. Саме такі дії ОСОБА_4 стоять в причинному зв’язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків. Порушення ОСОБА_4 правил дорожнього руху, що спричинило виникнення дорожньо-транспортної пригоди та його вину у цій пригоді повністю підтверджено показами допитаних в судовому засіданні свідків, а саме: ОСОБА_11; ОСОБА_10; ОСОБА_15; ОСОБА_13; ОСОБА_14; ОСОБА_12; ОСОБА_18; ОСОБА_17; ОСОБА_16
Таким чином, згідно викладеного, суд вважає доведеним, що з вини ОСОБА_4, 21 серпня 2008 року приблизно о 10.30 годині на автомобільній дорозі Немирів-Ямпіль при в»їзді у смт. Вапнярку Томашпільського району Вінницької області в районі перехрещення доріг сталася дорожньо-транспортна пригода із зіткнення автомобіля «ВАЗ-21043», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Славута», державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4
Відповідно до частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Згідно статті 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього право, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини першої статті 395 ЦК України передбачено, що речовим правом на чуже майно є право володіння.
За статтею 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
Згідно п. 2.2 ПДР, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб за законних підставах, можуть передавати у своїй присутності керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також особі, яка навчається водінню транспортним засобом відповідно до вимог цих правил.
Згідно п. 2.12 ПДР, власник транспортного засобу має право довіряти в установленому порядку користування і розпорядження транспортним засобом іншій особі.
1 квітня 2008 року ОСОБА_10 довіреністю уповноважив ОСОБА_3 користуватися з правом тимчасового використання за межами України, за умови отримання відповідного свідоцтва в органах ДАІ, а також розпоряджатися від його імені (продати, обміняти, здати в оренду) належний ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7, виданого Тульчинським МРЕВ УДАІ Вінницької області 12/11/2001 року, модель ВАЗ 21043, рік випуску 1991, шасі № --, кузов № НОМЕР_8, двигун № --, державний номерний знак НОМЕР_2. Зазначена довіреність 1 квітня 2008 року зареєстрована державним нотаріусом Томашпільської районної нотаріальної контори Іськовою Н.М. (а. с. 207).
Таким чином 21 серпня 2008 року ОСОБА_3 керував автомобілем «ВАЗ-21043», державний номерний знак НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_10 на відповідній правовій підставі, а саме на підставі виданої у встановленому порядку довіреності.
Відповідно ОСОБА_3 має згідно статті 396 ЦК України речове право на автомобіль «ВАЗ-21043», державний номерний знак НОМЕР_6, що належить ОСОБА_10 та має право на захист цього право, у тому числі і від власника майна.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
На підставі викладеного та враховуючи те, що винним у вчиненні ДТП, що мала місце 21 серпня 2008 року на автомобільній дорозі Немирів-Ямпіль у смт. Вапнярці з участі автомобілів «ЗАЗ-110307» «Славута», державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 та «ВАЗ-21043», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, судом встановлено ОСОБА_4, відповідно його позовні вимоги до ОСОБА_3 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Також судом встановлено, що згідно висновку автотоварознавчого дослідження № 2970 від 18 вересня 2008 року, наданого спеціалістом – автотоварознавцем Вінницького Відділення КНДІСЕ Сидорюком А.В. (а. с. 6-14), матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «ВАЗ-21043», державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок пошкодження при ДТП, згідно розрахунків складає 12731,25 грн. Також з цього висновку вбачається, що зазначена сума в розмірі 12731,25 грн. становить вартість повно комплектного аналогічного автомобіля на ринках України, так як відновлювальний ремонт автомобіля «ВАЗ-21043», державний номерний знак НОМЕР_2 перевищує ринкову вартість повно комплектного, технічно справного автомобіля «ВАЗ-2143» аналогічного року виготовлення на ринках України.
За надання такого висновку первісний позивач ОСОБА_3 поніс матеріальні збитки, що складаються з оплати вартості надання висновку автотоварознавчого дослідження в розмірі 300 грн., згідно квитанції про сплату № 3 від 18 вересня 2008 року (а. с. 11).
ОСОБА_3 вважає за доцільне про стягнення на його користь відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, а саме відшкодування вартості автомобіля «ВАЗ-21043», державний номерний знак НОМЕР_2.
Відповідно позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають відшкодуванню, а саме стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 13031,25 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 1188 ЦК України, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов’язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Судом встановлено, що 21 серпня 2008 року позивачка ОСОБА_5 була пасажиркою автомобіля «ЗАЗ-110307» «Славута», державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 з вини якого відбулося зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21043», державний номерний знак під керуванням первісного позивача ОСОБА_3
ОСОБА_5 просить стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 336 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000 грн. Як на доказ спричинення матеріальної шкоди ОСОБА_5 посилається на виписку з історії хвороби Вінницької міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги № 1213 від 27 серпня 2008 року по 1 вересня 2008 року. З цієї виписки хвороби вбачається, що ОСОБА_5 поступила в лікарню з діагнозом «Закритий перелом лівого ліктьового відростка зі зміщенням уламків». Також з цієї виписки з історії хвороби вбачається отримання ОСОБА_5 такої травми у побуті. Судом досліджувався матеріал про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом ДТП за участю водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в якому міститься інформація лікаря Жука П.М., що ставив діагноз ОСОБА_5, згідно виписки з історії хвороби. Відповідно до цієї інформації зі слів хворої ОСОБА_5 нею було отримано травму в виді перелому руки в побуті, а саме з падіння з висоти. Також ОСОБА_5 не надано суду жодного документу про підтвердження купівлі ліків на суму в розмірі 336 грн. та спростування інформації щодо отримання травми з падіння висоти.
Відповідно суд вважає позовну вимогу ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 336 грн. необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
З урахуванням глибини, характеру і обсягу моральних страждань, яких ОСОБА_5 зазнала внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, а саме понесла моральні страждання, отримала синець під оком, понесла стрес, а також виходячи з засад розумності, виваженості і справедливості суд вважає вимогу ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди задовольнити частково, а саме стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 2000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як встановив суд внаслідок винних дій ОСОБА_4 сталася дорожньо-транспортна пригода за його участі при керуванні автомобілем «ЗАЗ-110307» «Славута», державний номерний знак НОМЕР_3 та участі первісного позивача ОСОБА_3, що керував автомобілем «ВАЗ-21043», державний номерний знак НОМЕР_2.
З урахуванням глибини, характеру і обсягу моральних страждань, яких ОСОБА_3 зазнав внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась з вини первісного відповідача ОСОБА_4, а саме ОСОБА_3 не міг користуватись транспортним засобом внаслідок значного його пошкодження, поніс стреси, виходячи з засад розумності, виваженості і справедливості суд вважає вимогу ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_4 моральної шкоди задовольнити частково, а саме стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 2500 грн.
Згідно висновку автотоварознавчого дослідження № 2970 від 18 вересня 2008 року, наданого спеціалістом – автотоварознавцем Вінницького Відділення КНДІСЕ Сидорюком А.В. (а. с. 6-14), матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «ВАЗ-21043», державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок пошкодження при ДТП, згідно розрахунків складає 12731,25 грн. Також з цього висновку вбачається, що зазначена сума в розмірі 12731,25 грн. становить вартість повно комплектного аналогічного автомобіля на ринках України, так як відновлювальний ремонт автомобіля «ВАЗ-21043», державний номерний знак НОМЕР_2 перевищує ринкову вартість повно комплектного, технічно справного автомобіля «ВАЗ-2143» аналогічного року виготовлення на ринках України. Сторони визнали такі обставини.
Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до Пленуму Верховного Суду України в п. 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
ОСОБА_3 не заперечував щодо передачі ним ОСОБА_4 залишків автомобіля «ВАЗ-21043», 1991 року випуску, номер кузова НОМЕР_8 після сплати останнім йому збитків.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Первісний позивач ОСОБА_3 просив стягнути з ОСОБА_4 на його користь понесені судові витрати, що складаються з судових витрат на правову допомогу.
Згідно квитанцій від 1 грудня 2008 року (а. с. 21) та від 12 травня 2010 року (а. с. 195) ОСОБА_3 було сплачено адвокату ОСОБА_1 за надання юридичних послух 2500 грн., що підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 20, 22, 23, 396, 398, ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 1167, ч. 2 ст. 1187, п. 1 ч. 1 ч. 2 ст. 1188, ст. 1192 ЦК України, ст. ст. 11, 15, 30, 60-64, 66, 79, 84, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 13031,25 грн. матеріальної шкоди, 2500 грн. моральної шкоди та 2500 грн. судових витрат, що складаються з витрат на правову допомогу, а всього стягнути 18031,25 грн.
Позовну заяву ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 2000 грн. моральної шкоди.
В решті позовних вимог відмовити.
Зобов’язати ОСОБА_3 передати ОСОБА_4 залишки автомобіля «ВАЗ-21043», 1991 року випуску, номер кузова НОМЕР_8 після сплати ним 18031,25 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повне рішення оголошено 16 серпня 2010 року
Суддя: