КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-540/09 Головуючий у 1-й інстанції: Кучеренко В.Г.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"25" серпня 2010 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого –судді Земляної Г.В.
суддів Зайця В.С., Цвіркуна Ю.І.
при секретарі Ломанової Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києва апеляційну скаргу відділу державної автомобільної інспекції по обслуговуванню адміністративної теріторії м.Черкаси на постанову Придніпровського районного суду від 27 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної автомобільної інспекції управління МВС України в Черкаській області Кулик Олега Михайловича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії СА № 072 від 18 березня 2009 року про накладення штрафу в розмірі 340 гривень.
Постановою Придніпровського районного суду від 27 жовтня 2009 року позовні вимоги задоволені повністю. Постанову № 072 від 18 березня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення передчабене ч.1 ст.122 КУпАП про накладення адміністративного штрафу на ОСОБА_2 скасовано, адміністративну справу закрито за відсутністю у вигляді штрафу в сумі 340 гривень.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, представник відділу державної автомобільної інспекції по обслуговуванню адміністративної теріторії м.Черкаси подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, про відмову в задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні позивач заперечував проти апеляційної скарги посилаючись на законність та обгрунтованність постанови суду.
Інші учасники процесу до суду апеляційної інстанції сторони не з’явилися. Про день і час та місце слухання справи були сповіщені належним чином і завчасно.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишеню без змін, з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18 берзня 2009 року, ОСОБА_2 керував автомобілем з швидкістю 86 км/ч, чим допустив порушення 12.4 ПДР України, скорость виміряна приладом «Візір»№ 0812401.
В наслідок чого була складена постанова про адміністративне порушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та накледно на позивача штраф в сумі 340 гривень.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що факт порушення позивачем вимог ч.1 ст.122 КУпАП не підтверджений належними доказами, протокол про адміністративне правопорушення складений не був, при винесені постанови не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який встановлена адміністративна відповідальність.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.
Як передбачено ч.1 ст. 222 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1 та 2 ст. 122 цього Кодексу, належать до компетенції органів внутрішніх справ.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Основні обов'язки міліції викладені у ст. 10 Закону України «Про міліцію», за приписами п. 5 ч. 1 якої міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах про них.
Згідно до вимог п. 7.1 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2006 № 1111, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2006 року за № 1243/13117, (чинної до 17.07.2009 року) працівник ДПС при несенні служби зобов'язаний: організовувати безпечний та безперешкодний процес дорожнього руху, попереджувати та припиняти злочини, а також адміністративні правопорушення, у межах своєї компетенції застосовувати до порушників заходи адміністративного впливу та примусу.
Колегія суддів приходить до висновку про те, що при несенні служби і виявленні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою не автоматизованих спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, працівник ДПС зобов'язаний - припинити адміністративне правопорушення та скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення в порядку ст. 258 КУпАП не складається у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою тільки працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, тобто, без участі працівника ДПС, що несе службу, і без його волевиявлення.
Зазначене узгоджується з положеннями ч. 6 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що не було зроблено інспектором дорожньо-патрульної служби Кулик О.М.
Прилад «Візір», яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото - чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДПС Кулик О.М., керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу).
В розділі 2 інструкції до приладу «Візір», «Основні технічні характеристики», чітко визначено, що прилад працює виключно у режимах вимірювання швидкості як Стаціонарний або Патрульний, але ніяк не автоматичний.
Згідно Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості «Візір», цей прилад забезпечує відеозапис (фотографування) порушень швидкісного режиму або інших ситуацій як в стаціонарному, так і патрульному режимі роботи, управління приладом здійснюється багатофункціональними кнопками та перемичками, усі настройки приладу є «умовними»і потребують настроювання приладу кожен раз під конкретний тип автодороги. Функцій автоматичного приведення приладу в дію передачі даних та їх одночасної автоматизованої обробки ВШ «Візир»не містить.
В розділі 6 Методичних рекомендацій описані орієнтовні методи роботи з ВШ «Візир», де вказується на необхідність складання інспектором протоколу у разі скоєння правопорушення, зафіксованого за допомогою ВШ «Візир», що також узгоджується з вимогами ст. 254 КУпАП.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений КУпАП. Виходячи зі змісту ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Для правильного вирішення питання про наявність в діях водія транспортного засобу складу правопорушення, передбаченого ст. 122 КУпАП, потрібно з’ясувати, зокрема, місце руху транспортного засобу, швидкісний режим, який дозволено на зазначеній ділянці дороги, факт перевищення швидкості, чого в даному випадку з матеріалів саправи не вбачається, що в свою чергу не доводить вину особи в скоєні зазначеного в постанові правопорушення.
Ці дані встановлюються на підставі засобів доказування, вичерпний перелік яких наведено у ст. 251 КУпАП.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" - інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом (до якої відноситься і інформація, отримана за допомогою приладу "Візір") повинна оброблятися в автоматизованій системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) з підтвердженою відповідністю.
Тобто перед застосуванням на території України прилад "Візір" повинен був пройти державну експертизу в Держслужбі спецзв'язку і захисту інформації України.
Як вбачається з матеріалів справи, будь-яких доказів які б свідчили, що прилад "Візір" є автоматичним засобом фото - або відео фіксації в матеріалах справи відсутні.
Суду не надано експертного висновку або сертифіката відповідності приладу "Візір", тому будь-яка інформація з цього приладу враховуватися при розгляді справи не може.
Згідно зі ст. 280 КУпАП - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Відповідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній акт поведенки особи, його направленність, наслідки та ознаки, які характеризують самого правопорушника та його психічне відношення до здійсненого. Згідно до цього, ознаки правопорушення об’єднують чотири групи, які характеризують об’єкт адміністративного проступку, объективну сторону проступку, субъєкт адміністративного проступку, субъєктивну сторону проступку. Всі вказані елементи складу адміністративного проступку є нерозривною єдністю. Наявність ціх елементів обов’язково для кваліфікації конкретної дії, як адміністративного проступку. Якщо хоч би один з них відсутній або не відповідає тим властивостям, які передбачені відповідною статтею особливої частини КУпАП, то вказане діяння не є адміністративною провиною.
Таким чином відсутня наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, тобто об'єкта, суб'єкта, об'єктивної та суб'єктивної сторони, а також наявність вини особи в здійсненні адміністративного правопорушення.
Перевіривши законність та обґрунтованість складення постанови про адміністративне правопорушення та досліджувати, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, коллегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_2
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 –204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції– без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу відділу державної автомобільної інспекції по обслуговуванню адміністративної теріторії м.Черкаси – залишити без задоволення.
Постанову Придніпровського районного суду від 27 жовтня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 30 серпня 2010 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: В.С.Заяць
Ю.І.Цвіркун
Повний текст ухвали виготовлений 30 серпня 2010 року.