Справа № 2о – 125/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Ковель 26 серпня 2010 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
за участю: секретаря Миронюк Т.М.,
заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Лапні Ковельського району померла її бабця по лінії матері – ОСОБА_2. При житті остання 27 грудня 1995 року склала заповіт, за яким все своє майно, в тому числі житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1, заповіла заявнику. Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла заявник по справі, вступивши в управління і володіння спадковим майном. Заповіт покійної складено на ім’я ОСОБА_1. Заявник стверджує, що на той час вона перебувала в шлюбі і мала прізвище ОСОБА_1, проте в 2000 року шлюб заявниці з її чоловіком ОСОБА_4 було розірвано і вона взяла назад своє дівоче прізвище ОСОБА_1. Заявник має намір оформити право власності на спадкове майно після смерті бабці ОСОБА_2 Однак, коли вона звернулась в нотаріальну контору, то було виявлено, що в заповіті, який склала ОСОБА_2, її прізвище записано як «ОСОБА_2», а у свідоцтві про смерть значиться як «ОСОБА_2». Розбіжність в прізвищі її бабці виникла через те, що в різних документах бабцю заявника записували то на прізвище то ОСОБА_2 , то ОСОБА_2. Так у довідці РАЦС про укладення шлюбу між дідом і бабою після реєстрації шлюбу бабці присвоєно прізвище ОСОБА_2, однак в інших документах по сільській раді, зокрема в господарській книзі остання зазначена як ОСОБА_2.
В зв’язку з викладеним, просить суд винести рішення, яким встановити юридичний факт, а саме , що заповіт, посвідчений 27 грудня 1995 року в Тойкутській сільській раді Ковельського району за підписом ОСОБА_2, був дійсно складений ОСОБА_2.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у заяві, просить заяву задовольнити.
Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судовому розгляді підтвердили той факт, що померла ОСОБА_2 і ОСОБА_2 є одна і та ж сама особа, вона проживала в АДРЕСА_1 і була рідною бабцею заявника по лінії матері.
Суд, вислухавши пояснення заявника, свідків з’ясувавши обставини справи та вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підставна і підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як вбачається з свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого 18 серпня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ковельського районного управління юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_2.
Як вбачається з заповіту, посвідченого Тойкутською сільською радою 27 грудня 1995 року, ОСОБА_2 заповіла належний їй житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1, а також предмети домашньої обстановки і вжитку ОСОБА_1.
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_2, виданого 25 квітня 2000 року Ковельським райвідділом реєстрації актів громадянського стану, 25 квітня 2000 року було розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, про що було зроблено актовий запис № 22. З вказаного свідоцтва про розірвання шлюбу вбачається, що після розлучення громадянка ОСОБА_1 взяла собі прізвище ОСОБА_1. А отже це дає підстави вважати, що в заповіті згадується спадкоємцем саме заявник по справі.
Факт приналежності покійній ОСОБА_2 заповіту, посвідченого Тойкутськогю сільською радою за підписам ОСОБА_2 Марії Федорівни, підтверджується зібраними по справі доказами.
З довідки Ковельського районного відділу РАГС № 87 від 18 серпня 2008 року вбачається, що 16 лютого 1941 року в церкві мела Несухоїжи Ковельського району було зареєстровано шлюб між громадянином ОСОБА_8 та ОСОБА_2, актовий запис №4. В цій же довідці зазначено, що після укладення шлюбу бабця заявника взяла собі прізвище чоловіка – ОСОБА_2.
Крім того, даний факт стверджується довідкою № 479 від 13 липня 2001 року, виданою Тойкутською сільською радою Ковельського району, про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2, яка проживала на території сільської ради в АДРЕСА_1 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року), є одна і та ж сама особа.
Крім того, в матеріалах справи є довідка Тойкутської сільської ради № 491 від 14 липня 2010 року, в якій вказано, що згідно запису в господарській книзі сільської ради за № 511 рахується господарство, головою якого була ОСОБА_2, яка постійно проживала і була прописана з 1950 року в АДРЕСА_1 по день смерті, померла вона ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Від імені померлої ОСОБА_2. Тойкутською сільською радою посвідчувався заповіт, який в подальшому не змінювався і не відмінявся. Після смерті ОСОБА_2. спадщину з ІНФОРМАЦІЯ_1 року прийняла її внучка ОСОБА_1 Світлана Микоалївна, яка доглядає за будинком, робить поточний ремонт, проводить обробіток земельної ділянки.
Як вбачається з показів свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, померла ОСОБА_2 і ОСОБА_2 є одна і та ж сама особа і була рідною бабцею заявника по лінії матері.
Як стверджує заявник, розбіжності в написанні прізвища її покійної бабці виникли через співзвучність прізвищ «ОСОБА_2» та «ОСОБА_2», і через що її бабця в різних документах писалась по-різному.
Задоволення поданої заяви має для ОСОБА_1 юридичне значення та буде відповідати її інтересам, оскільки розбіжності в написанні прізвища її бабці в свідоцтві про смерть і в заповіті позбавляють останню можливості реалізовувати свої законні права, зокрема оформи своє право власності на спадкове майно.
У зв'язку з наведеним, на підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні достовірно встановлено, що заповіт, посвідчений 27 грудня 1995 року в Тойкутській сільській раді Ковельського району за підписом ОСОБА_2, був дійсно складений ОСОБА_2.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215, 234, 235, ч.2 ст. 256 – 259 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити повністю.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: заповіт, посвідчений 27 грудня 1995 року заступником голови Тойкутської сільської ради Ковельського району за підписом ОСОБА_2, був дійсно складений ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий: П.Ю.Бойчук