Судове рішення 9721 від 14.09.2010

Судове рішення #10821435

У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 ц – 9721/10 Головуючий в 1-й інстанції – Залімська Н.В.

Категорія -45 Доповідач – Пищида М.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2010 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого – Костюченко Н.Є.

суддів – Пищиди М.М., Кочкової Н.О.

при секретарі – Сичевській А.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні частиною домоволодіння , -

в с т а н о в и в:

У травні 2005 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про усунення перешкод в користуванні частиною домоволодіння. Посилаючись на те, що відповідач чинить їй перешкоди у користуванні подвір»ям, площею 262 кв. м., вбиральнею, колонкою, воротами, навісом та зливною ямою , просила суд усунути їй перешкоди в користуванні власністю шляхом знесення забору між сараєм літера Б та будинком літера А – 1; зобов’язати відповідача не чинити їй перешкоди у користуванні воротами №1 та водоколонкою№3, вбиральнею літера Г, сараєм літера Б, навісом літера С, зливною ямою літера В та мостіннями 1,2.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2010 р. у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні частиною домоволодіння відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог колегія суддів не находить підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України - рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що обставини на які посилається позивачка, не можуть бути підставою для задоволення її позовних вимог.

Установлено, що Ѕ частина домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі – продажу від 09. 12. 1976 року.

66/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 28. 008. 1998 року.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20. 03. 1985 року здійснено поділ земельної ділянки у домоволодінні АДРЕСА_1, ОСОБА_1 виділено земельну ділянку площею 117 кв. м. і ОСОБА_3 площею 117 кв. м. Двір площею 252 кв. м. залишений в спільному користуванні.

Правильно встановивши обставини справи, характер правовідносин сторін, суд дійшов правильного висновку про те, що ці правовідносини регулюються нормами Земельного Кодексу України і нормами Цивільного Кодексу України (2004 р.).

Так, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь – яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як видно із матеріалів цивільної справи, позивачка не перереєструвала належну їй частину домоволодіння у КП «ДМБТІ»

Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Позивачка не надала суду доказів, що з боку ОСОБА_2 допущені порушення прав ОСОБА_1, як землекористувача земельної ділянки.

З'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями сторін, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Оскільки рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2010 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді