УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц – 9758 /2010 рік Головуючий в 1-й інстанції – Городецький Д.І.
Категорія 57 Доповідач - Пищида М.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 вересня 2010 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Костюченко Н.Є.
суддів - Пищиди М.М., Кочкової Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковську про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій просить постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2010 року частково скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Зазначеною постановою від 03.06.2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Суд визнав неправомірними дії УПФУ в м. Новомосковську щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Суд зобов'язав УПФУ в м. Новомосковську нарахувати та виплачувати на користь ОСОБА_1 підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 знаходиться на обліку УПФУ в м. Новомосковську, де отримує пенсію за віком та відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-1У позивачка має статус дитини війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення.
Згідно ст.6 Закону № 2195-1У - дітям війни пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Така редакція цієї стаття набула чинності з 01.01.2006 року.
Стосовно підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006 року № 489-У, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, - було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст.111 Закону №489-У.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", з урахуванням ст.111 цього Закону, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року позивачка не мала права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена, тобто позивачка не мала права на підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а таке право виникло лише з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Відносно підвищення пенсії дітям війни у 2008 році, то відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ) до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів"
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, із 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, та в подальшому - спірні правовідносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції Закону, яка діяла до 01.01.2007 року, тобто відповідач зобов'язаний був нараховувати та виплачувати державну соціальну підтримку у вигляді підвищення пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, а розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється, згідно ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в розмірі прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Отже, суд першої інстанції прийшов до висновку, що за конституційними нормами та виходячи з пріоритетів законів над підзаконними актами, - відповідач повинен здійснювати нарахування та виплату підвищення пенсії дітям війни (в тому числі і позивачу) виходячи з розмірів встановлених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-1У, а не на підставі підзаконного акту - постанови Кабміну України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції, виходячи з дійсних обставин справи та у відповідності зі ст.ст. 99,102 КАС України, поновив позивачці строк на звернення до суду з позовом, оскільки прийшов до висновку про те, що він пропущений позивачкою з поважних причин.
Відмовляючи у задоволенні вимог про зобов’язання управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковську нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2009 року по день винесення рішення, суд першої інстанції порушив вимоги ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому колегія суддів, згідно до вимог ч.4 ст. 309 ЦПК України, приходить до висновку про скасування постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2010 року в цій частині, з ухваленням нового рішення, яким зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковську нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу згідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2009 року по 03 червня 2010 року. В іншій частині постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2010 року залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду змінити.
Інші приведені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_1 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.
Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Виходячи з вище викладеного та керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.
Постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2010 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковську про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену пенсію як «дитині війни» за період з 01.01.2009 року по 03.06.2010 року – скасувати.
В цій частині позов ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковську нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу згідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2009 року по 03.06.2010 року.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
СУДДІ: