УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-9272/10 Головуючий в 1 інстанції - Дігтярь Н.В.
Категорія - 57 Доповідач - Пищида М.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Костюченко Н.Є.
суддів - Пищиди М.М., Кочкової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської райдержадміністрації на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської райдержадміністрації про стягнення заборгованості розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської райдержадміністрації про стягнення заборгованості розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Рішенням Верхньодніпровського районного суду від 14 червня 2010 року вище вказаний позов задоволено частково.
Визнано дії управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської райдержадміністрації щодо нарахування, призначення та виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року неправомірними.
Зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської райдержадміністрації нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», враховуючи виплачені суми за вказаний період.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Також, судом вирішено питання щодо судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка має дитину – ІНФОРМАЦІЯ_1, в зв'язку з чим знаходиться на обліку у відповідача та отримує виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.
Абзацом 3 частини 2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» призупинена дія статті 12. ч.1 с. 15 та пункту 3 розділу 8 «Прикінцевих положень» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення абзацу 3 частини 2 ст. 56, п.14 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточне і не може бути оскаржено, крім того, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивачка мала право на отримання державної соціальної підтримки, в розмірі встановленому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з’ясував права та обов’язки сторін, обставини справи та дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача не спростовують правильність висновків суду, тому рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської райдержадміністрації - відхилити.
Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: