Справа № 22ц-8873/10 Головуючий у першій інстанції: Павловський Д.П.
Категорія: 57 9 Суддя-доповідач: Варенко О.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого – Пищиди М.М.,
суддів - Варенко О.П., Петешенкової М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Нікопольському районі Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Нікопольському районі Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2008 року позивач звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення пенсії за віком у розмірі 30% мінімальної пенсії, проте відповідач у 2006 - 2008 роках не виконував обов’язку щодо приведення розміру її пенсії у відповідність до статті 6 вказаного Закону України, у зв’язку з чим виникла заборгованість по пенсії, тому позивач просила визнати бездіяльність відповідача щодо не проведення їй підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2006 року протиправною; зобов’язати відповідача здійснити доплату в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком щомісяця, починаючи з 01.01.2006 року, в загальній сумі з 01.01.2006 року по 31.10.2008 року – 3692,40 грн.; зобов’язати відповідача з 01.11.2008 року проводити їй доплату в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком щомісяця на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 до наступного внесення змін до законодавства відносно дітей війни.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2010 року позовні вимоги задоволено частково: визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Нікопольському районі Дніпропетровської області неправомірними ; покладено зобов’язання на Управління Пенсійного фонду України в Нікопольському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_3 суму недоотриманої нею пенсії, підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року до 01 січня 2008 року, розрахованої згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати у період липня-грудня 2007 р.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Нікопольському районі Дніпропетровської області, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування постанови суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни постанови суду.
З'ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що постанова ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років.
З паспорту позивач а вбачається, що вона є громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому має право на отримання соціальних пільг, встановлених зазначеним Законом.
Згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Дію статті 6 цього Закону було зупинено на 2006 рік відповідно п.17 ст.77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року № 3235-IV.
Проте, Законом України від 22 березня 2006 року №3367-IV “Про внесення змін до ЗУ “Про державний бюджет України на 2006 рік” було внесено зміни та виключено п.17 ст.77 зазначеного закону.
Ці зміни набули законної сили через 10 днів після опублікування 22 березня, тобто 2 квітня 2006 року було відновлено дію ст. 6 в редакції від 1 січня 2006 року.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року (із змінами, внесеними 19 січня 2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Але Кабінет Міністрів України у 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії “дітям війни”, що у свою чергу виключало можливість збільшення пенсії “дітям війни”.
На підставі викладеного колегія судів приходить до висновку про те, що вимоги позивача, які стосуються вимог про донарахування та виплату надбавки до пенсії у 2006 року задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтуються на законі.
Відносно вимог по виплатам за 2007 рік, колегія суддів виходила з наступного.
Дію ст. 6 Закону на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень п. 12 ст. 71 нього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону. Таким чином, відновлено дію ст. 6 закону України №2195-ІV.
Отже, управління Пенсійного фонду України повинно було зробити перерахунок пенсії позивачу починаючи з липня 2007 року. Підстави для перерахунку за період з січня по 9 липня 2007 року - були відсутні.
Суд першої інстанції обґрунтовано визнав , що позивач строк звернення до суду з позовом не пропустила.
Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб, передбачений чинним законодавством за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, рішення Конституційного суду не виконував, що стало причиною звернення позивача до суду, а тому його бездіяльність є протиправною.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду прийнята у відповідності з вимогами закону та не має підстав для її скасування та ухвалення нового судового рішення, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.209, 303, 304-1, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Нікопольському районі Дніпропетровської області відхилити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді