Справа № 2-4348

2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіці Крим у складі: головуючого - судді Кулєшової О.І., при секретарі - Пархоменко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд розірвати шлюб з відповідачем. Позовні вимоги мотивовані тим, що він 14 листопада 1995 року уклав шлюб з відповідачем. Сумісне життя з відповідачем не склалося, з 2006 року вони проживають окремо один від одного, сумісного господарства не ведуть, подружні відносини не підтримують. Вони втратили почуття любові та поваги друг до друга, їх шлюб носить формальний характер, родина розпалась остаточно, примирення між ними неможливо.

Позивач в судове засідання не з’явився, про місце, день та час судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином, надіслав на адресу суду заяву з проханням розглядати справу в його відсутність, позов підтримує.

Відповідач в судовому засіданні не заперечувала проти розірвання шлюбу та пояснила суду, що від сумісного життя з відповідачем в них в 1997 році народилася донька ОСОБА_3. Вони дійсно з відповідачем сумісно не проживають з 2006 року, дитина проживає разом з нею, спору про розділ майна та місця проживання дитини в них не має. Сумісного господарства вони не ведуть, подружні відносини не підтримують. Родина розпалась остаточно, примирення між ними неможливо.  

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача засновані на законі та повинні бути задоволені за наступних підстав:

Згідно зі ст. 112 СК України, - суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

      Відповідно до ч. 4 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 14 листопада 1995 року Відділом запису актів цивільного стану м. Чирчик, Ташкентська область, Республіка Узбекистан, актова запис за № 507 (а.с. 4).

Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з відповідачкою.

Судом встановлено, що родина фактично розпалась, шлюб існує формально, сторони проживають окремо більш чотирьох років, не ведуть сумісного господарства, не приймають ніяких спроб до примирення, вони припинили подружні відносини. Ніхто з них не має наміру встановлювати сім’ю, примирення між ними не можливо, вони втратили почуття любові та поваги друг до друга.

При таких обставинах, подальше життя подружжя та збереження родини буде суперечити інтересам подружжя.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 174, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 105, 110-112 Сімейного кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1  задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 14 листопада 1995 року Відділом запису актів цивільного стану м. Чирчик, Ташкентська область, Республіка Узбекистан, актова запис за № 507, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України.

СУДДЯ