Справа № 2-3959

2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіці Крим у складі: головуючого - судді Кулєшової О.І., при секретарі - Пархоменко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

Позивач просить суд розірвати шлюб з відповідачем. Позовні вимоги мотивовані тим, що він 03 квітня 1973 року уклав шлюб з відповідачем. Від шлюбу вони мають повнолітню доньку, онуків. Сумісне життя з відповідачем не склалося, вони мають різні погляди на сімейне життя, у зв’язку з чим між ними постійно виникали сварки, скандали. Останні три роки вони не проживають разом, сумісного господарства не ведуть, подружні відносини не підтримують, в нього близько року є інша жінка. Вони втратили почуття любові та поваги друг до друга, їх шлюб носить формальний характер, родина розпалась остаточно, примирення між ними неможливо.

    Відповідач в судовому засіданні позов визнала частково, не заперечувала проти розірвання шлюбу, але не згодна з причинами розпаду сім’ї. Пояснила суду, що сумісне життя з позивачем не склалося, вона його протягом усього шлюбу утримувала, він допускав подружню невірність, останній час проживає з іншою жінкою, вважає, що зберегти сім’ю неможливо.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача засновані на законі та повинні бути задоволені за наступних підстав:

Згідно зі ст. 112 СК України, - суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

      Відповідно до ч. 4 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 03 квітня 1973 року Сімеїзською селищною радою, Ялтинського міськбюро запису актів громадянського стану Кримської області, актова запис за № 21  (а.с. 11).

Від шлюбу вони неповнолітніх дітей не мають.

Позивач у судовому засіданні пояснював, що він не мав можливості розірвати шлюб з відповідачем через органи РАЦС через те, що відповідач раніше заперечувала проти розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що родина фактично розпалась, шлюб існує формально, сторони проживають по одній адресі, але окремо один від одного протягом останніх трьох років, вони не ведуть сумісного господарства, не підтримують подружні відносини, не приймають ніяких спроб до примирення. Ніхто з них не має наміру встановлювати сім’ю, примирення між ними неможливо, вони втратили почуття любові та поваги друг до друга. У позивача вже фактично склалася інша сім’я.

    Відповідач у судовому засіданні визнала факти, встановлені судом.

    Визнання відповідачем позову не суперечить закону, та не порушує прав, свобод і інтересів сторін та інших осіб.

Подальше життя подружжя та збереження родини буде суперечити інтересам подружжя. Вказані обставини підтверджені у судовому засіданні поясненнями сторін.

      На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 174, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 105, 110-112 Сімейного кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 03 квітня 1973 року Сімеїзською селищною радою, Ялтинського міськбюро запису актів громадянського стану Кримської області, актова запис за № 21, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України.

СУДДЯ