Справа № 1-74/2007 р.

ВИРОК

 Іменем України

13 березня 2007 року                                                                                       м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого:                         Совгири Д.І.,

при секретарі:                        Цибульській Т.І.,

з участю прокурора:              Цвігуна Б.О.,

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   в   приміщенні   Могилів-Подільського міськрайонного суду кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Могилева-Подільського Вінницької області,АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта середня, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

 26 грудня 2006 року близько 21 години підсудний ОСОБА_1, знаходячись навпроти ЗОПІ № 3, що розташована в м. Могилеві-Подільському Вінницької області по проспекту Незалежності, під час суперечки зі своєю дружиною ОСОБА_2 з метою погрози вбивством схопив її лівою рукою ззаду за тулуб, а правою рукою приклав до її шиї лезо ножа і усно висловив погрозу зарізати її. Внаслідок дій підсудного у потерпілої ОСОБА_2 були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози і їй були спричинені тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 36/10 від 24.01.2007 року належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 129 КК України визнав повністю і суду пояснив, що 26.12.2006 року близько 21 години він знаходився навпроти ЗОШ № 3, що розташована в м. Могилеві-Подільському Вінницької області по проспекту Незалежності, і розмовляв із своєю дружиною ОСОБА_2, з якою вже тривалий час вони не проживають, а також із її знайомим ОСОБА_3. Під час їхньої розмови ОСОБА_3 запитав його, чи він впевнений в тому, що являється батьком їхньої спільної із потерпілою дитини. Від цих слів він дуже розхвилювався і схопив ОСОБА_2 лівою рукою ззаду за тулуб, а правою рукою приклав їй до шиї кухонний ніж, з яким він ходив по гриби, і запитав потерпілу, що мав на увазі ОСОБА_3 Однак потім він зрозумів, що вчиняє неправильно і відштовхнув від себе ОСОБА_2, ненароком при цьому подряпавши ножем її шию. У вчиненому розкаявся. Цивільний позов не визнає.

Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що 26.12.2006 року близько 21 години вона разом із своїм знайомим ОСОБА_3. навпроти ЗОПІ № 3, що розташована в м. Могилеві-Подільському Вінницької області по проспекту Незалежності, розмовляли з її чоловіком ОСОБА_1, з яким вже тривалий час вони разом не проживають. Підсудний запропонував їй розлучитися і вона погодилася, сказавши, що їхня дитина носитиме її дівоче прізвище. Тоді ОСОБА_1 вхопив її за тулуб, приклав до шиї кухонний ніж і сказав ОСОБА_3, щоб він не підходив, інакше ОСОБА_1 заріже її. При цьому вона дуже злякалася за своє життя і насправді вважала, що підсудний може її вбити, оскільки він раніше неодноразово бив її та спричиняв тілесні ушкодження. Після цього ОСОБА_1 відпустив її, а сам втік. Заявляє цивільний позов в сумі 1000 гривень матеріальної шкоди та 15000 гривень моральної шкоди.

Оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а підсудний та інші учасники   судового   розгляду   правильно   розуміють   зміст   цих   обставин,   сумнівів   у

2

добровільності та істинності їх позицій немає, то суд згідно ст. 299 КПК України за відсутності заперечень з боку учасників судового розгляду визнав недоцільним виклик усіх свідків по справі, а обмежився допитом підсудного, потерпілої та дослідженням матеріалів справи.

Крім визнання вини підсудним, показів потерпілої, вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, підтверджується і матеріалами справи, а саме: протоколом огляду місця події (а. с. 7); протоколом виявлення та вилучення у ОСОБА_1 кухонного металевого ножа (а. с. 12); протоколом огляду вилученого у підсудного металевого ножа ( а. с. 53) та фототаблицею до нього (а. с. 54); висновком судово-медичної експертизи № 36/10 від 24.01.2007 року, згідно якої спричинені потерпілій ОСОБА_2 тілесні ушкодження належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (а. с. 58); висновком судової експертизи холодної зброї № 7 від 24.01.2007 року, згідно якої вилучений у ОСОБА_1 ніж до холодної зброї не відноситься (а. с. 63-66), та іншими матеріалами справи.

Зібрані в судовому засіданні докази свідчать, що підсудний ОСОБА_1 погрожував вбивством потерпілій ОСОБА_2, у якої були реальні підстави побоюватись здійснення цієї погрози, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 129 КК України.

При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - злочин, передбачений ч. 1 ст. 129 КК України, є злочином невеликої тяжкості, особу винного - позитивно характеризується за місцем проживання, і обставини справи.

Пом'якшуючими покарання обставинами згідно ст. 66 КК України є щире каяття та вчинення злочину особою, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 129 КК України, пов'язане з обмеженням волі, однак застосувати ст. 75 КК України і звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Потерпілою ОСОБА_2 під час судового розгляду справи було заявлено цивільний позов на суму 1000 гривень матеріальної шкоди та 15000 гривень моральної шкоди, який підсудний ОСОБА_1 не визнав. Оскільки ніяких доказів матеріальних збитків, спричинених їй діями підсудного, ОСОБА_2 в судовому засіданні не надала, то суд вважає за необхідне залишити без розгляду даний цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків. Моральну шкоду потерпіла обґрунтувала тим, що під час вчинення злочину вона дуже злякалася за своє життя, перенервувала, протягом двох тижнів після цього вона не могла спати вночі, стан її здоров'я погіршився, в неї часто болить серце, а також вона боїться виходити на вулицю. Беручи до уваги дані обставини, суд вважає, що достатньою сумою для відшкодування потерпілій спричиненої моральної шкоди буде 1000 гривень, які необхідно стягнути на її користь з підсудного ОСОБА_1

По справі понесені судові витрати за проведення судової експертизи холодної зброї в сумі 130 гривень 77 копійок, які згідно ст. 93 КПК України підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_1 на користь держави.

Питання про речові докази підлягає вирішенню у відповідності до ст. 81 КПК України.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк на 1 (один) рік.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити раніше обрану -підписку про невиїзд.

Цивільний позов задовольнити частково.

3

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 спричинені моральні збитки в сумі 1000 (одна тисяча) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати по справі за проведення судової експертизи холодної зброї в сумі 130 (сто тридцять) гривень 77 копійок.

Речові докази по справі: кухонний ніж, який знаходиться при справі, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з дня його проголошення.