Справа № 22-5429/2006 рік                              Головуючий у 1 інстанції Хомченко Л.І.

Категорія    37                                                    Доповідач Маширо О.П.

УХВАЛА

іменем України

5 липня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Червинської М.Є. суддів Маширо О.П., Алексєева А.В. при секретарі Мартіросовій А. Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду м.Горлівки   від   4   квітня   2006   року   у   справі   за   позовом   ОСОБА_2  до ОСОБА_1 про визнання батьківства та стягнення аліментів,

установив:

До апеляційного суду звернувся ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на рішення суду, яким були задоволені позовні вимоги Заворотної та відповідач був визнаний батьком її сина ОСОБА_3   і з нього були стягнуті аліменти на утримання дитини.

В своїй апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити позивачці у задоволенні її вимог, оскільки він зустрічався з позивачкою у той період свого життя, коли посварився з дружиною та деякий час зловживав спиртними напоями. Хоча висновком експертизи і підтверджений його кровний зв"язок з дитиною позивачки, однак він ніколи не збирався утворювати сім"ю з позивачкою, мати з нею дітей, тому вважає, що біологічний фактор не може бути підтвердженням факту юридичного у справі визнання його батьком дитини.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що згідно з висновком експертизи від 7 грудня 2004 року зачаття дитини могло наступити наприкінці другої декади жовтня 2001 року, коли сторони мали інтимні стосунки. Тим же експертним висновком було встановлено, що ОСОБА_1  здатний до запліднення.

Крім того, молекулярно-генетичним аналізом від 15 березня 2006 року встановлено, що відповідач є біологічним батьком дитини, яку народила позивачка 25 липня 2002 року.  До того ж, судом першої інстанції було встановлено, що відповідач визнавав себе батьком дитини, що у судовому засіданні було підтверджено поясненнями свідків, перебував у дружніх стосунках з позивачкою, про що свідчать фотографії з відпочинку, коли вони разом відпочивали.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржуване судове рішення залишити без змін, з таких підстав.

Згідно з вимогами ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги позивачки ґрунтуються на законі.

У рішенні суду наведені відповідні мотиви, з яких суд його ухвалив. Ці мотиви не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

Суд першої інстанції підставно виходив з того, що наданими доказами був безперечно доведений факт батьківства відповідача відносно дитини, позивачки. Зокрема, цей факт підтверджується висновком комісійної судово-медичної експертизи від 7 грудня 2004 року, висновком судової молекулярно-генетичної експертизи від 15 березня 2006 року, а також поясненнями свідків.

Сукупний аналіз вказаних доказів і привів суд до такого висновку.

У засіданні апеляційного суду відповідач визнав своє батьківство та відмовився від апеляційної скарги в частині оспорювання батьківства, однак просив змінити рішення суду в частині стягнення аліментів та ухвалити нове, яким стягувати з нього аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі, а саме: по 250 грн. щомісячно.

Враховуючи вік дитини та матеріальне становище сторін, апеляційний суд вважає, що вимоги відповідача і в цій частині слід відхилити, а рішення суду залишити без змін як таке, що відповідає вимогам закону.

Усі доводи апеляційної скарги були предметом розгляду у суді першої, а також апеляційної інстанції, на правильність висновків суду вони не впливають.

Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Калінінського районного суду м.Горлівки від 4 квітня 2005 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.