ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2010 р. Справа № 2-а-3141/10/0270 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,
при секретарі судового засідання: Гонті Інні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача : Васюти І.В.
відповідач : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці
до: закритого акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне управління №5"
про: стягнення заборгованості по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
ВСТАНОВИВ :
До суду звернулося управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці (далі – позивач) з позовом до закритого акціонерного товариства “Ремонтно-будівельне управління №5” (далі – відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, мотивуючи його наступним.
Позивач вважає, що відповідачем в порушення положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в установлений строк та в повному обсязі не здійснена сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України за квітень 2009 року – червень 2010 року, а тому станом на 23.07.2010 року за ним рахується заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці в загальній сумі 18715,11 грн., в т.ч.: 13152,20 грн. – страхові внески, 3150,41 грн. – фінансові санкції, 2412,50 грн. – пеня.
Згодом позивач надав суду клопотання про зміну позовних вимог, відповідно до якого просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 17815,11 грн. (а.с.72).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з урахування клопотання про їх зміну підтримала в повному обсязі, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини та додані у справу докази, просила позов задовольнити.
Відповідач заперечень проти позову не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся завчасно та належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві, що підтверджується реєстром відправленої кореспонденції від 02.08.2010 р. (а.с.67). Крім того, на адресу суду повернулося поштове повідомлення, відправлене на адресу відповідача, з причиною повернення “за закінченням терміну зберігання” (а.с.71).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи з участю його представника та реалізації ним права судового захисту прав та інтересів відповідача, а після з’ясування думки представника позивача дійшов висновку за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно з довідкою Головного управління статистики у Вінницькій області № 2277 від 26.05.1998 року ЗАТ “Ремонтно-будівельне управління №5” включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код – 03329309, місцезнаходження: вул. Айвазовського, 4, м. Вінниця, 21000 (а.с.16).
З матеріалів справи вбачається, що в якості платника страхових внесків ЗАТ “Ремонтно-будівельне управління №5” перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці (а.с.15).
Внаслідок неповної сплати коштів на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з квітня 2009 року по червень 2010 року за відповідачем станом на 06.09.2010 року рахується заборгованість по сплаті страхових внесків перед управлінням Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці в загальній сумі 17815,11 грн.
Факт заборгованості підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті відповідачем за період з квітня 2009 року по червень 2010 року (а.с.17-49), рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 500 від 22.04.2009 р., № 861 від 17.08.2009 р., №1064 від 06.11.2009 р., № 1145 від 07.12.2009 р., № 248 від 11.03.2010 р. (а.с.50-55), карткою особового рахунку відповідача по сплаті страхових внесків за період з 01.05.2009 р. по 23.07.2010 р. (а.с.56-59), витягом перерахувань страхових внесків за період 01.05.2009 р. по 23.07.2010 р. (а.с.62).
Судом також встановлено, що позивачем надсилались на адресу відповідача вимоги про сплату боргу №Ю-37 від 06.07.2010 р., №Ю-57 від 04.05.2010 р., №Ю-37 від 07.04.2010р. (а.с.61). Однак, вказані вимоги залишились без виконання. Заходи, спрямовані на погашення заборгованості, не призвели до добровільного погашення недоїмки відповідачем в повному обсязі.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з нижченаведеного.
Згідно з п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Статтею 15 Закону передбачено, що платниками внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 9.3.2, п. 10.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
- 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
- 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
- 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Частиною 13 ст. 106 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев’ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Доказів оскарження рішень про застосування до відповідача штрафних санкцій та нарахування пені матеріали справи не містять.
В силу ч. 3 ст. 18 вищевказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки особисто, або через органи прокуратури на які покладено функції представництва інтересів держави в суді.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач діяв в інтересах позивача в межах своєї компетенції та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, сума, відображена в клопотанні про зміну позовних вимог, підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
При винесенні рішення суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів в спростування позовних вимог.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з закритого акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне управління № 5" (21100, м. Вінниця, вул. Айвазовського, буд. 4, код ЄДРПОУ 03329309) на користь Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці заборгованість по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 17815 (сімнадцять тисяч вісімсот п’ятнадцять) грн. 11 коп.
Постанова суду може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови оформлено 08 вересня 2010 року.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович