ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2010 р. Справа № 2-а-3132/10/0270 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,
при секретарі судового засідання: Гонті Інні Олександрівні
за відсутності представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державної податкової інспекції у м. Вінниці
до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про: стягнення податкового боргу в сумі 1649,53 грн.
ВСТАНОВИВ :
Державною податковою інспекцією у м. Вінниці (далі – позивач) подано позов до Вінницького окружного адміністративного суду про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач) податкового боргу по єдиному податку в сумі 1649,53 грн. Позов мотивовано тим, що відповідач не сплатив відповідні суми єдиного податку згідно із чинним законодавством України, що підтверджується наданими у справу матеріалами.
Позивач надав суду клопотання про розгляд справи без участі його представника (а.с.23).
Відповідач в судове засідання не з’явився, повноважного представника не направив, письмових пояснень з приводу обґрунтованості чи необґрунтованості заявленого позову не надав. Про день, час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений завчасно та належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві, що підтверджується реєстром відправленої кореспонденції від 02.08.2010 р. (а.с.21). Крім того, на адресу суду повернулося поштове повідомлення, відправлене на адресу відповідача, з причиною повернення “за закінченням терміну зберігання” (а.с.21).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а тому дійшов висновку за можливе розглянути справу за даної явки сторін відповідно до положень ст. 128 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.
Суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, як фізична особа-підприємець, зареєстрований виконавчим комітетом Вінницької міської ради 30.08.2007 р. (а.с.14) та як платник єдиного податку взятий на облік в ДПІ у м. Вінниці.
На підставі поданих позивачем доказів, а саме: витягу з облікової картки платника єдиного податку станом на 31.12.2008 р. (а.с.15,16), витягу з облікової картки платника єдиного податку станом на 25.05.2010 р. (а.с.17) та розрахунку заборгованості відповідача станом на 16.07.2010 р. (а.с.5), судом встановлено, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є непогашена заборгованість по сплаті єдиного податку у розмірі 1649,53 грн.
Судом також встановлено, що позивачем надсилались на адресу відповідача вимоги про сплату боргу, а саме: перша податкова вимога №1/765 від 11.07.2008 р. та №2/4 від 08.01.2009 р. (а.с.7,8). Однак, вказані вимоги залишились без виконання. Заходи, спрямовані на погашення заборгованості, не призвели до добровільного погашення недоїмки відповідачем.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.
Відповідно до абз. 2 п. 2 Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998 р. (із змінами і доповненнями) “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (далі Указ) ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Абзацом 1 п. 2 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого Наказом ДПА України № 599 від 29.10.1999 р. (далі Порядок) визначено, що підставою для видачі Свідоцтва є подання суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною особою письмової заяви згідно з додатком 1 до цього Порядку та платіжного документа (квитанція, копія платіжного доручення з відміткою банківської установи) про сплату (перерахування) єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць. Заява про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності подається за умови сплати всіх установлених податків та обов’язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.
Абзац 4 п. 2 Порядку зазначає, що у разі щомісячної сплати єдиного податку, його сплата здійснюється не пізніше 20-го числа місяця, наступного за тим, в якому здійснювалася попередня сплата єдиного податку.
Абзац 2 п. 5 Указу передбачає, що суб’єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Підпунктом 3.1.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що виключно за рішенням суду в рахунок погашення податкового боргу можуть бути примусово стягнені активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності), що належать юридичній та фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” встановлено, що платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Частиною 1 статті 11 Закону України “Про систему оподаткування” визначено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність, сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів України.
Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов’язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов’язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, заявлена в позові сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
При винесенні рішення суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів в спростування позовних вимог.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності – ОСОБА_1 (ід. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Державної податкової інспекції м. Вінниці податковий борг по єдиному податку в сумі 1649 (одна тисяча шістсот сорок дев’ять) грн. 53 коп.
Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови оформлено 08 вересня 2010 року.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович