ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2010 р.                                                           Справа № 4/195-Б

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Зарудяної Л.О.

суддів:                                                                        Будішевської Л.О.

Іоннікової І.А.

 при секретарі                                                            Зарицькому М.А. ,

за участю представників сторін:

від скаржника: не з'явились,

від ініціюючого кредитора: не з'явились,

від боржника: Антонова О.М. - представника за довіреністю від 31.05.2010р.,

за участю Сича Ю.М. - прокурора відділу представництва інтересів громадян та

держави в судах прокуратури Житомирської області (посвідчення №52) (брав участь у

судовому засіданні 31.08.2010р.),  

розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Сніжка Олександра Юрійовича,

м. Київ

на ухвалу господарського суду Житомирської області

від "30" липня 2010 р. у справі №  4/195-Б  ( суддя Машевська О.П. )

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Н.С.К. - Будкомплект", м. Київ

до Акціонерного товариства відкритого типу "Крошенський цегельний завод",

м. Житомир

про визнання банкрутом

 з оголошеною в судовому засіданні перервою з 31.08.2010 р. до 02.09.2010 р. згідно зі

ст.ст. 77,99 ГПК України,

ВСТАНОВИВ:  

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 30.07.2010 р. у справі №4/195-Б, зокрема припинено повноваження арбітражного керуючого - розпорядника майна Акціонерного товариства відкритого типу "Крошенський цегельний завод" Сніжка Олександра Юрійовича, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Діденка Євгена Сергійовича, а також продовжено строк розпорядження майном боржника на три місяці до 30.10.2010 р.

Не погоджуючись з винесеною судом першої інстанції ухвалою у вищезазначеній частині, арбітражний керуючий  Сніжко Олександр Юрійович подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати з підстав, наведених у скарзі.

Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема тим, що  суд першої інстанції неправильно застосував норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", виніс ухвалу, яка не відповідає фактичним обставинам справи.

 Скаржник, який належним чином був повідомлений про дату, місце розгляду скарги, в судове засідання 31.08.10 р. ( в якому оголошувалась перерва до 02.09.10 р. ) не з"явився, в повідомленні телеграфом заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

 Ініціюючий кредитор, який належним чином був повідомлений про дату, місце розгляду скарги, в судове засідання 31.08.10 р. ( в якому оголошувалась перерва до 02.09.10 р. ) не з"явився, в повідомленні телеграфом заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

 Вищезазначені клопотання було відхилено, зважаючи на те, що учасниками процесу не вказано поважних причин неможливості забезпечити участь представників в судовому засіданні, та враховуючи вимоги ч.2 ст.102 ГПК України ( апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження ) .

 В засіданні суду 31.08.2010 р. прокурор заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі,та надав пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просив її залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

 В судових засіданнях 31.08.2010 р. та 02.09.10 р. представник боржника Антонов О.М. заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та надав пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просив її залишити  без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

 Заслухавши пояснення прокурора та представника боржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм  матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає за необхідне зазначити таке.

 Господарським судом Житомирської області розглядається справа №4/195-Б  про банкрутство АТВТ "Крошенський цегельний завод" (м. Житомир), порушена ухвалою господарського суду Житомирської області від 19.12.2008 р. за правилами ст.ст.  6, 7, 12  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.спр.1, т.1).

У процедурі розпорядження майном на стадії  попереднього  засідання суду, зокрема розглядалась заява АТВТ "Крошенський цегельний завод" про припинення повноважень розпорядника майна Сніжка О.Ю. та заміну арбітражного керуючого, прийнята до розгляду ухвалою суду від 18.05.2010р. ( а с. 198, 281, Т. 6). .

 08.07.2010 року на адресу господарського суду надійшла   додаткова заява від боржника про припинення повноважень та заміну арбітражного керуючого ( а.с.  117 Т.7).

В обґрунтування  доводів про неналежне виконання арбітражним керуючим Сніжком О.Ю. обов'язків розпорядника майна, боржник посилається на таке:

- незважаючи на необхідність забезпечення збереження та ефективного  використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, розпорядником майна  не заявлено суду клопотання про продовження строку процедури  розпорядження майном та строку, на який його було призначено, а відтак, строк, на який було призначено  судом арбітражного керуючого  - не продовжено;

- виключивши із реєстру вимог кредиторів, визнаних боржником кредиторів   фізичних осіб - підприємців ОСОБА_6  та ОСОБА_7  відповідно до їх заяв,   розпорядник майна вийшов за межі  наданих повноважень, оскільки прийняття відмови від кредиторських  вимог є виключною компетенцією суду;

-  натомість, включивши  до реєстру вимог кредиторів  негрошові вимоги Державного комітету України з  державного матеріального резерву за вартістю  відсутніх матеріальних цінностей станом на січень 2010 року, розпорядник майна порушив вимоги статті  1 Закону № 2343  щодо включення до реєстру вимог кредиторів  виключно  вимог   кредиторів за грошовими зобов'язаннями;

-  оцінку вище зазначеним недолікам в діяльності розпорядника майна надано  також ухвалами господарського суду у цій справі, що додатково підтверджує обгрунтованість доводів  боржника.     

У письмовому  відзиві   на заяву боржника  про припинення повноважень розпорядника   майна боржника від 07.07.2010р., арбітражний керуючий Сніжко О.Ю. просив  суд відмовити у  задоволенні цієї заяви  з підстав, викладених у відзиві. Вважає, що питання про неналежне виконання  обов'язків розпорядника  майна спростовано  постановами Житомирського апеляційного господарського суду  від 17.11.2009 року та Вищого господарського суду України від 02.03.2010 року у цій справі (а.с. 121, Т.7).

На підтвердження виконання обов'язків розпорядника майна належним чином, арбітражний  керуючий надав  Звіт від 07.07.2010 року, у якому зазначив  наступне:

- на виконання ст.ст. 3-1, 13 Закону № 2343 надіслано лист №б/н від 13.01.2009 року посадовим особам боржника щодо надання інформації та документів для здійснення аналізу фінансової, господарської та інвестиційної  діяльності боржника, його становище на товарних ринках, виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, відомостей про фінансове становище боржника; лист отримано боржником 15.01.2009 року ( а.с. 91, Т.7);

- на підставі отриманої від боржника інформації та документів, відповідно до п.8 ст. 13 Закону № 2343 замовлено  у ТОВ "Аудит-АС" проведення аудиторської перевірки фінансової звітності боржника за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 року та у Київському науково-дослідному інституті  судових експертиз Мінюсту України проведення експертного  економічного дослідження діяльності боржника щодо виявлення ознак фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства;

- на виконання  вимог п.9 ст. 13 Закону № 2343 розглянуто разом з керівником боржника заяви конкурсних  кредиторів про грошові вимоги до боржника;  за результатами розгляду складено реєстр вимог кредиторів боржника та подано до господарського суду  на затвердження в порядку ст. 13 Закону; у зв'язку із поданням кредиторами заяв про відмову від своїх кредиторських вимог та заяв про їх уточнення, до реєстру вносились зміни, які були подані до господарського суду ( а с. 90, 92-106, Т.7);

- на виконання    вимог п.9 ст. 13 Закону № 2343 вжито заходи щодо збереження майна боржника шляхом особистої участі у перевірці  наявності основних засобів боржника за місцезнаходженням  останнім та оформленням  відповідного акту 22.01.2009 року ( а с. 107 -111);

- у період з 30.06.2009 року по 17.11.2009 року повноваження розпорядника  майна не здійснювались   у зв'язку з їх припиненням ухвалою господарського суду та її подальшим скасуванням постановою Житомирського апеляційного господарського суду; фактичне невиконання обов'язків розпорядника майна мало місце  до 12.04.2010 року, тобто до прийняття господарським судом справи до свого провадження після її повернення з Вищого господарського суду України ( а. с. 90 Т.7).   

В ході розгляду заяви боржника про припинення повноважень  розпорядника майна та заміну арбітражного  керуючого,  враховуючи зміст  ч. 10 статті  13 Закону № 2343 щодо обов'язку  розпорядника  майна при здійсненні  своїх повноважень  діяти добросовісно, розумно, враховувати інтереси боржника та його кредиторів, господарським судом першої інстанції запропоновано  останнім висловити свої міркування ( доводи, заперечення) з приводу заявленого боржником клопотання.  

Ініціюючий кредитор та конкурсні кредитори боржника не висловили будь-яких зауважень з приводу  неналежного виконання арбітражним керуючим  Сніжком О.Ю. повноважень розпорядника майна боржника, що підтверджується матеріалами справи.   

З метою забезпечення об'єктивного  розгляду заяви боржника в частині заміни арбітражного керуючого, ухвалою господарського суду від 14.06.2010 року    повідомлено    Сектор з питань банкрутства в Житомирській області про  її судовий розгляд  для інформування останнім ліцензованих арбітражних керуючих.

Правом запропонувати  господарському суду свою кандидатуру для призначення розпорядником майна боржника скористались арбітражні керуючі         Шкляр О.С. (м. Житомир),  Мальований О.П. ( м. Суми) та  Діденко Є.С. ( м. Суми).

 Розпорядник   майна Сніжко О.Ю. заперечив  обґрунтованість викладених  у заяві боржника доводів, вважає виконання  обов'язків розпорядника майна належним та таким, що відбувається у повному обсязі, відповідно  до вимог статті 13 Закону № 2343.   

 Судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

 У п.п.2  п. 6.2  Рекомендацій Президії ВГСУ від 04.06.2004 року № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",  що застосовуються в частині, що не суперечить Постанові ВСУ № 15 від 18.12.2009 року "Про судову практику  в справах про банкрутство" ( далі - Постанова № 15)  зазначено,  що повноваження  розпорядника майна можуть бути припинені судом достроково згідно з ч.9 статті 3-1 Закону № 2343 за заявою сторін або інших учасників провадження у справі у разі встановлення фактів невиконання  або неналежного виконання  арбітражним керуючим своїх  обов'язків.

З врахуванням викладеного та змісту  ч. 10 статті  13 Закону № 2343  боржник є належним суб'єктом  звернення  із відповідною заявою.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в тому числі  обставини, з якими пов'язується припинення повноважень  розпорядника майна з підстав  неналежного виконання обов'язків.   З  метою доказування зазначених обставин  сторони  вправі подавати господарському суду належні і допустимі докази (ст. ст.22, 34 ГПК України). На підставі поданих сторонами доказів господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин для прийняття рішення про припинення повноважень  діючого арбітражного  керуючого та призначення нового арбітражного керуючого.  

 У п.8.7. згаданих вище Рекомендацій Вищим господарським судом наголошено на тому, що завдання розпорядника майна полягає в перевірці обґрунтованості визнання  боржником грошових вимог кредиторів.

Водночас, розпоряднику майна не надано право самостійно включати до реєстру вимоги кредиторів, за виключенням випадків, коли керівник боржника ухиляється від розгляду  вимог кредиторів або взагалі відсутній  і місцезнаходження його невідоме.     

Матеріалами справи підтверджено, а боржником не спростовано обставини  спільного розгляду заяв кредиторів та доданих до них документів з розпорядником майна Сніжком О.Ю. та  надіслання заявникам і господарському суду  письмових повідомлень  щодо наслідків їх розгляду.

Як свідчить зміст письмових   повідомлень,  боржником повністю визнано вимоги наступних  кредиторів: Державного комітету України з Державного матеріального резерву,  Житомирського міського центру зайнятості, ВВД ФСС ННВ та ПЗУ в м. Житомирі, фізичних осіб-підприємців ОСОБА_6, ОСОБА_7 та частково - ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" ( а.с. 102-107, Т.5 ).

Докази, які би свідчили про протилежне, у матеріалах справи відсутні, зокрема ті, що підтверджували б заперечення боржника проти  заявлених  вимог Державного комітету України з Державного матеріального резерву як по суті, так і по розміру, про що наголошується також  у п.8.7 Рекомендацій.

У п.8.9 зазначено, що вимоги кредиторів, визнані боржником або щодо яких боржник не заявив до господарського суду своїх заперечень, за умови відсутності  заперечень  з боку розпорядника майна та інших   кредиторів, включаються до реєстру.

Слід зазначити, що до подання реєстру вимог кредиторів на затвердження господарському суду арбітражний керуючий Сніжко О.Ю. ознайомився з матеріалами  справи  25.02.2010 року, що підтверджує  добросовісність виконання  ним повноважень розпорядника майна,  враховуючи, що окремі кредитори боржника ( ВАТ "ЕК "Житомиробленерго", Житомирський  міський  центр  зайнятості, ВВД ФСС ННВ та ПЗУ в м. Житомир)   не виконали  обов'язку з надіслання  копій  заяв та доданих до них  документів на його адресу, на що звернуто  увагу господарським судом в ухвалі суду від 16.02.2010 року ( а с. 93, 94, Т.5).

За змістом п.8.10 вимоги кредиторів до боржника, щодо визнання яких боржником та розпорядником майна подані заперечення, розглядаються господарським судом з викликом боржника та кредитора, вимоги якого оспорюються.

Оскільки заперечення боржника мали  місце лише стосовно вимог  ВАТ "ЕК "Житомиробленерго", останні стали предметом судового розгляду, в ході якого кредитором подавались додаткові докази та пояснення на підтвердження вимог до боржника, а розпорядником майна вносились зміни  до реєстру  вимог кредиторів стосовно   вимог  цього кредитора шляхом подання його в новій редакції ( а. с. 100,124 та 142, Т.5).

Стосовно виключення  розпорядником майна з реєстру вимог кредиторів визнаних боржником грошових  вимог  фізичних осіб - підприємців  ОСОБА_6 та ОСОБА_7  на загальну суму 300 тис. грн., апеляційний господарський суд встановив наступне.

Ухвалою господарського  суду за наслідками підготовчого засідання суду  від 31.12.2008 року призначено   попереднє  засідання суду  10 березня 2009 р.

Як свідчать матеріали справи, 10.09.2010 року розпорядником майна        Сніжком О.Ю. подано на затвердження господарському суду  реєстр вимог  кредиторів від 03.03.2009 року з включеними до нього вимогами фізичних осіб-підприємців.

В день судового засідання 10.03.2009 року на адресу суду надійшли заяви фізичних осіб - підприємців  ОСОБА_6 та ОСОБА_7  про відмову від кредиторських вимог, копії  яких і було  отримано розпорядником майна ( а с. 97, 98, Т.5).

За наслідками  судового засідання, ухвалою господарського суду від 10.03.2009 року  розгляд  справи у попередньому засіданні  відкладено,  призначено наступне засідання суду з розгляду  реєстру вимог кредиторів на 26.03.2009  року та вжито заходи з метою підготовки його  розгляду ( а. с. 120, Т.5).  

У судовому  засіданні  26.03.2009 року розпорядником  майна Сніжком О.Ю. надано другу редакцію реєстру вимог кредиторів, згідно з якою грошові вимоги фізичних осіб - підприємців ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з нього виключено, та, як свідчить зміст протоколу судового засідання, відповідно до заяв останніх про відмову від кредиторських вимог ( а.спр.133, т.5 ).

Натомість, у протоколі судового засідання  відсутні відомості про заявлення представниками боржника (головою правління Шевелухою Ю.Ф. та адвокатом          ОСОБА_12 ) як  усних, так і письмових заперечень на зміст нової редакції реєстру  вимог кредиторів.

Третю редакцію реєстру вимог  кредиторів подано розпорядником майна Сніжком О.Ю. в засідання суду 09.04.2010 року знову - таки за винятком грошових вимог  фізичних осіб - підприємців ОСОБА_6 та ОСОБА_7  та у присутності представників  боржника, якими повторно не заявлено  господарському суду будь-яких заперечень  в цій частині ( а. с. 142, Т.5). Матеріали справи не містять доказів реагування на зазначені дії  розпорядника майна зі сторони боржника і після  ознайомлення  голови  правління Шевелухи Ю.Ф.  з матеріалами справи 23.04.2009 року.   

Оцінку зазначеним діям розпорядника майна Сніжка О.Ю. надано в мотивувальній частині ухвали господарського суду від 12.04.2010 року в порядку підготовки  реєстру вимог кредиторів до розгляду та на виконання вимог статті 86 ГПК України  щодо  змісту  мотивувальної частини ухвали суду.  Зокрема, господарським судом звернуто увагу розпорядника майна на те, що  питання  прийняття відмови кредитора від кредиторських  вимог   є  виключною  компетенцією суду та залежить від встановлення конкретних обставин справи. Будь-яких  правових наслідків  для розпорядника  майна в частині вчиненої ним дії з виключення  грошових вимог фізичних осіб - підприємців  з реєстру вимог кредиторів   резолютивна частина ухвали суду не містить, за винятком вказівки  на дії, що їх мали вчинити боржник та розпорядник    майна до дати наступного засідання суду (а. с. 193, Т.6).

Апеляційним господарським судом  не встановлено інших  недоліків у виконанні  арбітражним керуючим Сніжком О.Ю. обов'язків розпорядника майна всупереч інтересів боржника чи без його на те згоди, так само, як  і з перевищенням наданих  Законом повноважень.

З наведених у статті 1 Закону  № 2343 визначень, боржник є стороною  у справі про банкрутство, а відтак, несе  тягар доказування заперечень на вимоги своїх кредиторів у процедурі розпорядження  майном у повному обсязі та не  вправі його перекладати на  розпорядника  майна,    визнаного цим  Законом  учасником справи про банкрутство з  обмеженим  обсягом повноважень щодо здійснення контролю та нагляду за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство.

Судова колегія також вважає за необхідне зазначити, що незалежно від результатів розгляду  вимог конкурсних кредиторів боржником та розпорядником майна, остаточне рішення приймається господарським судом ( п. 74 Постанови № 15, п. 8.10 Роз'яснень).

За наведених обставин, господарський суд правомірно відхилив доводи боржника про наявність підстав для припинення повноважень розпорядника майна Сніжка О.Ю.  з підстав їх  неналежного виконання.

Апеляційний господарський суд  погоджується також з судом першої інстанції, що повноваження  розпорядника майна є строковими, а відтак, можливість їх виконання  безпосередньо   залежить від його наявності.

Так, у п. 6.2. йдеться, зокрема, про можливість дострокового припинення повноважень розпорядника майна, як за його  заявою, так і  з підстав неналежного виконання  ним  своїх обов'язків. Право на звернення арбітражного керуючого із заявою до господарського суду про  дострокове припинення  своїх обов'язків гарантується  також ч. 4 ст. 3-1 Закону № 2343.

В свою чергу, арбітражному  керуючому  як розпоряднику майна статтею 13 Закону №2343 надане право звертатися до господарського суду із клопотанням про продовження строку своїх повноважень у разі закінчення шестимісячного  строку, на який його було призначено вперше.

У п.67 Постанови Пленуму ВСУ № 15 від 18.12.2009 року, зокрема зазначається наступне:

-  процедура   розпорядження  майном  боржника триває до моменту винесення судом ухвали  про  проведення  санації  боржника  чи  затвердження мирової  угоди  або  прийняття  постанови  про  визнання  боржника банкрутом  і  відкриття  ліквідаційної  процедури  або  припинення провадження  у  справі  з  інших підстав,  передбачених статтею 40 Закону;

- максимальний строк процедури  не може перевищувати семи місяців;

- відповідно  до  частини  сьомої  статті  13 Закону № 2343 розпорядник майна   призначається   на   строк   не   більше   ніж шість місяців.  Цей  строк  може  бути  продовжений або скорочений судом  за клопотанням комітету кредиторів  чи  самого  розпорядника майна  або  власника  (органу,  уповноваженого  управляти  майном) боржника;

- розпорядник  майна  здійснює  свої повноваження в межах прав і обов'язків,  встановлених частинами восьмою та дев'ятою статті  13 Закону № 2343;

- його  повноваження   припиняються  з  дня  затвердження  судом мирової угоди чи призначення керуючого санацією  або  ліквідатора, якщо інше не передбачено Законом № 2343.

Таким чином, зміст ч. 8 ст.13 Закону №2343 у взаємозв'язку із ч.10 цієї статті  чітко і недвозначно вказує на те, що розпорядник майна  здійснює свої повноваження  в межах строку процедури розпорядження майном до введення судом наступної судової процедури: санації, мирової угоди чи ліквідації.

Відповідно,  чинність повноважень  розпорядника майна та строк процедури розпорядження майном -  поняття взаємопов'язані, взаємозумовлені та взаємозалежні.

Однак вони   можуть співпадати в часі, можуть і не співпадати.

Водночас, закінчення  строку  процедури розпорядження майном не є підставою для припинення провадження у справі. Зазначений строк може бути продовжено господарським судом за клопотанням комітету  кредиторів ( ч.8 ст. 16 Закону №2343) .

Закінчення строку повноважень розпорядника майна є підставою для звернення останнього з клопотанням про його продовження ухвалою суду ( ч.7 ст. 13 Закону № 2343).

Як свідчать матеріали справи, ухвалою господарського суду від 31.12.2008 року введено процедуру розпорядження майном строком на шість місяців до 31 червня 2009 року та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Сніжка О.Ю.  (а.с. 136 Т.4).

Ухвалою суду від 18.06.2009 року виправлено описку та викладено п.4 резолютивної частини ухвали суду від 31.12.2008 року в наступній редакції : " ввести процедуру розпорядження  майном строком  на шість місяців до 30.06.2009 року". ( а с. 11, Т. 6).

В свою чергу, у зв'язку з відсутністю   в ухвалі  суду від 31.12.2008 року вказівки на строк призначення  арбітражного керуючого Сніжка О.Ю. розпорядником майном, слід виходити із законодавчої умови про те, що останній не може перевищувати шість місяців.

За наведених обставин та  з врахуванням вимог ст. 50 та 51 ГПК України щодо встановлення, обчислення та закінчення процесуальних строків,   слід вважати, що на дату судового засідання 30.07.2010 року строк повноважень розпорядника майна      Сніжка О.Ю. закінчився.

Своїм правом на звернення до  господарського суду із клопотанням про його продовження в порядку  ч. 7 ст. 13 Закону № 2343 Сніжко О.Ю. не скористався.

У ч.10 ст. 13 Закону № 2343 зазначено, що повноваження арбітражного керуючого як розпорядника майна припиняються з дня затвердження господарським судом мирової угоди чи призначення керуючого санацією або призначення ліквідатора, якщо інше не передбачено цим Законом.

З врахуванням викладеного, апеляційний господарський суд (який погоджується із судом першої інстанції ) прийшов до висновку,  що  за змістом ч. ч. 7 та 10 ст. 13 Закону № 2343 в їх системному зв'язку самостійною підставою для припинення повноважень  розпорядника майна слід вважати закінчення  строку його повноважень за відсутності підстав для його продовження.

Окрім того, станом на дату судового засідання 30.07.2010 року  до закінчення строку  дії  ліцензії  арбітражного керуючого Сніжка О.Ю.   залишилось   два дні. Цей строк закінчується 01.08.2010 року.  Враховуючи необхідність  ухвалення судом вказівок на дії, що їх повинні вчинити уповноважені учасники справи про банкрутство у зв'язку з продовженням  попереднього засідання суду, господарський суд не може виходити з припущення настання обставин отримання арбітражним   керуючим  Сніжком О.Ю. нової ліцензії на новий  строк (безстроково)  до дати наступного засідання суду для їх виконання.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що повноваження розпорядника майна Сніжка О.Ю. слід припинити у зв'язку із закінчення строку їх здійснення та призначити нового арбітражного керуючого  для виконання обов'язків розпорядника майна боржника.

З врахуванням наявності у матеріалах справи станом на дату судового засідання  заяв арбітражних керуючих Мальованого О.П. та  Шкляра О.С. на участь у справі про банкрутство в якості розпорядника  майна боржника та змісту п. 64 Постанови Пленуму ВСУ № 15 від 18.12.2009 року "Про судову практику у справах про банкрутство", ухвалою господарського суду від  22.07.2010 року  зобов'язано  останніх, а також розпорядника майна Сніжка О.Ю. надати суду додаткову інформацію про діяльність  арбітражних керуючих згідно з резолютивною частиною  ухвали суду  для її розгляду в засіданні суду.

У судове  засідання 30.07.2010 року   арбітражні керуючі Мальований О.П.  та Шкляр О.С.  не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, витребуваної судом інформації в письмовій формі не надали.

У судовому  засіданні  арбітражний керуючий Сніжко О.Ю.  в усній формі повідомив суду   про діяльність  арбітражного  керуючого, про що зазначено у протоколі судового  засідання ( а.спр.11-13, т.8 ).

Як свідчать матеріали  справи, 26.07.2010 року на адресу господарського суду надійшла заява арбітражного керуючого Діденка Є.С. на участь у справі про банкрутство в якості розпорядника майна з додатками, в тому числі, довідкою-характеристикою ( а.с. 7, Т.8).   

У судовому засіданні місцевого суду заслухано арбітражного керуючого       Діденка Є.С. з приводу можливого призначення розпорядником майна боржника, а також оглянуто в оригіналі подані ним документи. На доповнення відомостей  про діяльність  арбітражного керуючого ним подано характеристику  Сектору  з питань банкрутства у Сумській області від 07.07.2010 року № 601.

У п. 64 Постанови Пленуму ВСУ № 15 від 18.12.2009 року "Про судову практику у справах про банкрутство" зазначено зокрема про те, в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено  інші, що були запропоновані, а також, що при виборі   кандидатури   розпорядника   майна  слід враховувати  освіту,  досвід  та  показники  роботи  у  попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність  у  нього  організаційних   та   технічних   можливостей виконувати  обов'язки  розпорядника  майна  у  конкретній  справі, страхування  відповідальності  арбітражного  керуючого   та   інші обставини,   які   свідчать  про  його  здатність  належним  чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

З врахуванням вищевикладеного господарський суд першої інстанції дійшов  правильного висновку про відхилення кандидатур арбітражних  керуючих  Мальованого О.П.  та Шкляра О.С.  з підстав невиконання ними вимог ухвали суду в частині надання суду витребуваної інформації  про їх діяльність. Додатковою підставою для відмови у призначенні арбітражного керуючого Мальованого О.П. розпорядником майна боржника  є наявні в матеріалах справи докази, що підтверджують виконання  ним обов'язків керівника ТОВ "Агробудпереробка ЛТД" - найбільшого акціонера  боржника, що входить  до найвищого органу управління боржником - загальних зборів акціонерів, а відтак є заінтересованою особою стосовно боржника    (а. с. 233, Т.6; а. с. 1-4, Т.7).

 За наведених обставин та з врахуванням  наявних  в матеріалах справи доказів господарський суд першої інстанції вважав за можливе  призначити   розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Діденка Є.С. (ліцензія  на право провадження діяльності арбітражного керуючого серії АВ № 498993 від 10.11.2009 року, видана Державним департаментом  з питань банкрутства, строк дії  по 16.11.2014 р.) та зобов'язати останнього продовжити виконання  обов'язків, передбачених  Законом № 2343   згідно резолютивної частини ухвали суду.

 Апеляційний суд погоджується з думкою місцевого господарського суду.  

 Підсумовуючи вищевикладене, слід вказати, що ухвала в оскарженій частині законна і обґрунтована, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

 Правові підстави для скасування ухвали в оскарженій частині відсутні.

 Доводи апеляційної скарги не є переконливими, спростовуються матеріалами справи.

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Сніжка Олександра Юрійовича слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.  101,103,105,106 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд                                              

ПОСТАНОВИВ:  

1. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 30.07.2010р. у справі №4/195-Б залишити без змін, а апеляційну скаргу арбітражного керуючого Сніжка Олександра Юрійовича, м. Київ - без задоволення.

2. Справу №4/195-Б повернути до господарського суду Житомирської  області.

Головуючий суддя                                                                 Зарудяна Л.О.

судді:

Будішевська Л.О.

Іоннікова І. А.

 



 Віддрук. 7 прим.:

-----------------------------------------------------

1 - до справи

2 - ініціюючому кредитору

3 - боржнику

4 - арбітражному керуючому Діденку Є.С.

5 - арбітражному керуючому Сніжку О.Ю.

6 - комітету кредиторів

7 - прок. Житомирської області