ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

 ПОСТАНОВА

Іменем України

 31.08.2010 року                                                            Справа № 4/142

 Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого                              Семендяєвої І.В.

суддів                                                  Єжової С.С.

                                                  Парамонової Т.Ф.

 за присутністю секретаря

судового засідання                              Антонової І.В.

 та представників сторін:

 від позивача                               - повноважний представник у судове засідання не 

прибув;

від відповідача - повноважний представник у судове засідання не 

прибув,

 розглянувши у відкритому

судовому засіданні          

апеляційну скаргу                              Державної екологічної інспекції в Луганській 

області, м. Луганськ 

 на рішення

господарського суду           Луганської області

від                                                   15.07.10 (підписано 20.07.10)

у справі                                         № 4/142 (суддя Батюк Г.М.)

 за позовом                                        Державної екологічної інспекції в Луганській 

області, м. Луганськ 

 до відповідача                              Великоцької сільської ради Міловського району 

Луганської області, с. Великоцьк Міловського 

району Луганської області

 про                                                   стягнення 7721 грн. 15 коп.

 В С Т А Н О В И В:

 Державна екологічна інспекція в Луганській області (далі за текстом –позивач, заявник апеляційної скарги) звернулася до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Великоцької сільської ради Міловського району Луганської області (далі за текстом –відповідач) про стягнення з відповідача збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства у розмірі 7721 грн. 15 коп.

 Рішенням господарського суду Луганської області від 15.07.10 по справі № 4/142 у задоволенні позову відмовлено. Дане судове рішення мотивовано положеннями ст. ст. 22, 623, 1166 Цивільного кодексу України; ст. ст. 224,225 Господарського кодексу України; ст. 44 Водного кодексу України; Методикою розрахунку розмірів відшкодування розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України від 18.05.95 № 37 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.06.05 за № 162/698 (далі за текстом –Методика).

Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, позивач звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 29.07.10 № 1518-02, в якій не погоджується з вказаним рішенням, вважає, що при його винесенні судом були порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання і просить рішення господарського суду Луганської області від 15.07.10 по справі № 4/142 скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог позивача. Скаржник посилається на ст. ст. 6, 44, 48 Водного кодексу України та ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”. 

 Розпорядженням заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 03.08.10 для розгляду вказаної вище апеляційної скарги позивача на рішення господарського суду Луганської області від 15.07.10 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Бойченко К.І. судді –Єжова С.С., Парамонова Т.Ф. 

 Луганський апеляційний господарський суд на підставі ст. 98 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 03.08.10 прийняв до провадження апеляційну скаргу позивача, розгляд апеляційної скарги було призначено на 31.08.10. 

 Розпорядженням заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 10.08.10, на підставі ст. 30 Закону України „Про судоустрій України” та ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відпусткою, головуючого суддю Бойченко К.І. замінено на суддю Семендяєву І.В.

 Сторони по справі вимоги ухвали Луганського апеляційного господарського суду про порушення апеляційного провадження від 03.08.10 не виконали. 

 Постанова приймається 31.08.10.

 Відповідно до ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

За змістом ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. 

Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

 Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав пояснення представників сторін, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

 Позивач вважає, що відповідачем порушено природоохоронне законодавство, внаслідок чого останнім спричинені збитки державі в сумі 7721 грн. 15 коп., що підтверджується проведеними перевірками. 

Так, 25.12.07 позивачем була проведена перевірка дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, якою було встановлено, що Великоцькою сільською радою у період з 01.05.05 по 25.12.07 із артезіанської скважини самовільно забрано 39,5тис. куб.м води, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. 

За результатами перевірки був складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Великоцькою сільською радою від 25.12.07 (а. с.5-6), а також був обчислений розмір збитків, спричинених державі внаслідок вказаного вище порушення за Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. 

За розрахунком позивача, розмір збитків становить 7721 грн. 15 коп. які позивач пропонував відповідачу відшкодувати у претензії від 20.02.08 № 02-382/144, яка відповідачем була залишена без відповіді та задоволення.

У рішенні, що оскаржується, судом першої інстанції зроблений висновок про те, що позивачем не доведений причинний зв’язок між діями відповідача та заподіяною шкодою, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Зобов’язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, належать до позадоговірних зобов’язань, вони регулюються положеннями гл. 2 „Відшкодування шкоди” Цивільного кодексу України, з яких випливає, що підставою деліктної відповідальності є протиправне (дія чи бездіяльність), шкідливе (причинний зв’язок між протиправною поведінкою та шкодою), винне діяння особи, яка завдала шкоди. 

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. 

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

З наведеного слідує, що позивач повинен був документально довести, що саме діями відповідача заподіяна шкода по самовільному забору води.

 Судом встановлено, що 25.12.07 при перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, Великоцькою сільською радою здійснено самовільний забір води із артезіанської свердловини у період з 01.05.05 по 25.12.07 та самовільно забрано 39,5тис. куб.м води.

Відповідач відхилив позовні вимоги з тих підстав, що водопровід та свердловина № 3 не стоять на його балансі.

Докази того, що на балансі Великоцької сільської ради знаходиться свердловина № 3, в матеріалах справи відсутні.

Довідка Великоцької сільської ради від 17.01.08 № 7 (а. с. 8), у якій зазначена кількість забраної з артезіанської свердловини № 3 води, свідчить про те, що забір прісної води здійснювало саме населення с. Журавське та с. Ярське.

Подана господарському суду довідка відповідача від 29.06.10 № 294 (а. с. 53) містить відомості про те, що артезіанська свердловина № 3 яка розташована в с. Криничне, до кінця дев’яностих років минулого сторіччя знаходилася на балансі радгоспу „Шахтар” і на даний час на території Великоцької сільської ради радгосп „Шахтар” не веде фінансово-господарської діяльності і відомостей щодо балансоутримувача артезіанської свердловини № 3 на цей час відповідач не має. 

Згідно листа Головного управління статистики у Луганській області від 12.07.10 № 04-09/1/2672 вбачається, що Великоцька сільська рада та СТОВ „Шахтар” за 2006-2009 роки звіти за формою № 1 –водопровід „Звіт про роботу водопроводу (окремої водопровідної мережі)”в органи державної статистики не надавали.

Отже, позивач не довів, що внаслідок неправомірних дій саме відповідача, які потягли за собою спричинення шкоди, позивачу завдані заявлені до стягнення збитки в сумі 7721 грн. 15 коп. внаслідок чого відповідно до ст. 22 гл. 82 Цивільного кодексу України не підлягають стягненню.

 Виходячи з викладеного, відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду, що оскаржується у даному випадку, ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

 

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням того, що Державна екологічна інспекція і Луганській області звільнена від сплати державного мита, питання щодо його розподілу судом не вирішується.

 Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-

 П О С Т А Н О В И В:

 1. Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Луганській області, м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 15.07.10 по справі № 4/142 залишити без задоволення.

 2. Рішення господарського суду Луганської області від 15.07.10 у справі № 4/142 залишити без змін. 

 Повний текст постанови відповідно до статті 85 ГПК України складено 01.09.10.

 Згідно з ч. ч. 3, 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у 20-денний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

 Головуючий суддя                                                            І.В. Семендяєва

 Суддя                                                                                 С.С. Єжова

            Суддя                                                                                Т.Ф. Парамонова