Справа № 2а-167/07
Україна
Харківський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" вересня 2007 р. 09:05 м.Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Перцової Т.С.
при секретарі - Бондар І.І.
за участю представників сторін :
позивача : ОСОБА_1
представника позивача : ОСОБА_2(дог. від 31.05.2007р. № 06/2007р.)
відповідача: Кошлаченко О.І. (дов.від 24.05.2007р. № 61)
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова про призначення пенсії, -
ВСТАНОВИВ :
04.06.2007 ОСОБА_1звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова усунути порушення його конституційних прав на призначення пенсії, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова : призначити йому пенсію в повній відповідності до вимог ч.24 ст.24 Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” № 1977-XII від 13.12.1991р. (у ред. Закону України № 190-V від 22.09.2006р.) та ч.2 ст.40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, зробити розрахунок нового розміру пенсії по наявним в його пенсійній справі довідкам про заробіток з використанням коефіцієнта заробітку - 2,63604, обчисленого при попередньому розрахунку розміру пенсії і показника середнього заробітку по галузях економіки України за 2006 р. - 1041,47 грн., негайно виплатити заборгованість, що утворилась з 14.02.2007 р. до дати виконання нового розрахунку, негайно виплатити компенсацію відповідно до Закону України №2050-III від 19.10.2000 р. „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати”, стягнути з відповідача на його користь держмито, та оплату адвокатських послуг в сумі 500 грн.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали уточнений позов з тих же підстав. Позивач, ОСОБА_1 пояснив, що 14.02.2007 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова із заявою про призначення пенсії з використанням при перерахунку показника середньої заробітної плати по галузях економіки України за 2006 рік. По результатам розгляду його заяви Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова відмовило йому в новому призначенні. Відмову вважає необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства України. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на ч.4 ст.24 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” № 190-У від 22.09.2006 р., який набрав чинності 01.01.2007 року. Позивач вважає, що має право на призначення пенсії відповідно до цього Закону. На пенсію по інвалідності III групи від загального захворювання вийшов з 05.03.2003 р. (у розмірі пенсії науковця, згідно ч.21 ст.24 Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність”, в редакції, яка діяла на момент призначення йому пенсії) до набрання чинності Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” № 190-У від 22.09.2006 року. 05.01.2004 р., після набуття чинності Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, йому призначено пенсію по інвалідності як науковому працівнику. При призначенні пенсії по інвалідності як науковому працівнику було застосовано середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки за 2003 рік у сумі 462,27 грн. В 2006 році розмір пенсії був перерахований за рішенням суду. В позові вказує, що має стаж наукової роботи, достатній для призначення наукової пенсії (понад 30 років). Щодо позовної вимоги щодо порядку призначення нової пенсії позивач вказує, що призначення пенсії повинно здійснюватися йому у відповідності до ч.3-7 ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» з дня звернення за призначенням пенсії та за умови звільнення з посади наукового працівника, відповідно до ст.23 цього Закону та ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до якої відсилає ч.3 ст.24 «Про наукову і науково-технічну діяльність». Позивач, посилаючись на ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вважає, що розрахунок нового розміру пенсії йому необхідно здійснити з використанням показника середнього заробітку по галузях економіки України за 2006 р. - 1041, 47 грн. по наявним в його пенсійній справі довідкам про заробіток та коефіцієнта заробітку - 2,63604, обчисленого при попередньому розрахунку розміру пенсії за рішенням суду. Вимогу про використання коефіцієнта заробітку - 2,63604 при розрахунку нового розміру пенсії обґрунтовує з посиланням на ч. 1 ст. 58 Конституції України та ст. 5 Цивільного кодексу України, відповідно до яких на події та факти поширюється той закон, під час дії якого вони відбувалися або мали місце. Чинність нового закону до минулих подій і фактів допускається лише при поліпшенні положення громадянина. При цьому стверджує, що перерахунок коефіцієнту заробітку по нормах нового закону приведе до зменшення його значення до 2,49166, що приведе до призначення пенсії у меншому розмірі в порівнянні з раніше розрахованим значенням цього показника. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. В судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відділі з призначення пенсій № 1 та отримує пенсію по інвалідності III групи від загального захворювання (науковий працівник) з 05.03.2003 року згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» у розмірі 1489,72 грн. при загальному трудовому стажі 36 років 3 місяці 29 днів, з них науковий стаж складає 29 років 1 місяць 1 день. Позивач 14.02.2007 року звернувся до відділу з заявою про призначення наукової пенсії згідно Закону України № 190-V „Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», який набрав чинності 01.01.2007 року. На звернення позивача відділом з призначення пенсій була надана відповідь за № 3061-02/1/30 від 27.02.2007 року про неможливість задовольнити вимоги, викладені в заяві, так як йому був зроблений перерахунок пенсії з урахуванням оптимізації заробітної плати (з 01.12.1998р. по 31.03.2003р.) за рішенням суду з 05.01.2004 року із заробітної плати за період з 01.10.1994р. по 30.11.1998р. (50 місяців). Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення склав - 2,63604, заробітна плата для обчислення складає 1218,56 грн. по зверненню заявника від 14.02.2007 року був зроблений попередній розрахунок пенсії із врахуванням оптимізації за період з 01.02.2000р. по 31.03.2003р. Після розрахунку середньомісячного заробітку для обчислення пенсії він склав 1151,82 грн., індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії - 2,49166, що є меншим за попередній. ОСОБА_1 повідомили, що проведення розрахунку пенсії згідно його заяви неможливе, так як розмір пенсії в цілому зменшиться. ОСОБА_1 повторно надіслав до відділу з призначення пенсій заяву від 28.03.2007р. з вимогою вирішення питання про перегляд розрахунку його пенсії з використанням заробітної плати у галузях економіки України за рік, що передує його зверненню від 14.02.2007р. за призначенням пенсії. В задоволенні його вимог було відмовлено з посиланням на п.15 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за N 1566/11846, відповідно до якого заробітна плата для обчислення пенсії визначається з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, який враховується при призначенні (перерахунку) пенсії, виплата якої відновлюється. ОСОБА_1 було роз'яснено, що в зв'язку з тим, що пенсія по інвалідності йому, як науковому працівнику була призначена в 2004 році зі застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2003 рік - 462,27 грн., не має підстав для обчислення пенсії позивачу зі застосуванням середньої заробітної плати за 2006 рік.
На вимогу суду, позивачем та відповідачем надані розрахунки пенсії ОСОБА_1 з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2003, 2006 роки.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, та відповідача суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку у відділі з призначення пенсій № 1 та отримує пенсію по інвалідності III групи від загального захворювання (науковий працівник) з 05.03.2003 року згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» у розмірі 1489,72 грн. при загальному трудовому стажі 36 років 3 місяці 29 днів, з них науковий стаж складає 29 років 1 місяць 1 день.
Як вбачається із матеріалів справи, при призначенні пенсії по інвалідності як науковому працівнику позивачу було застосовано коефіцієнт середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2003 рік у сумі 462,27 грн.
Відносно позивача прийнято рішення Московським районним судом м.Харкова від 28.04.2005 року.
Відповідно до рішення суду від 28.04.2005 року, яке набуло законної сили, Управлінння пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова зобов'язано було зробити перерахунок наукової пенсії з 5 січня 2004 року згідно із ст. 24 Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність” і ст.40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з виключенням із рахунку вибраного ОСОБА_1 періоду до 60 календарних місяців підряд, при умові, що зазначений період складає не більше 10% продовження страхового стажу.
22.09.2006 року прийнято Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” № 190-У та набрав чинності з 01.01.2007 року, яким ст.24 Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльності було викладено в новій редакції, де в абз.24 ст.24 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” в редакції ЗУ № 190-У від 22.09.2006 року право на призначення пенсії відповідно до цього Закону поширюється на всіх осіб, які вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом та мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою цієї статті. Призначення пенсій таким працівникам здійснюється відповідно до частини третьої-сьомої цієї статті з дня звернення за призначенням пенсії та за умови звільнення з посади наукового (науково-педагогічного) працівника, за винятком осіб, які працюють за строковим трудовим договором (контрактом), що укладений після досягнення пенсійного віку.
В ч.3 ст.24 в редакції Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” № 190-У від 22.09.2006 року пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону, в редакції Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” № 190-У від 22.09.2006 року, та частини другої статті 40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
В частині другій статті 40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” вказано, що однією з вимог для обчислення пенсії є використання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
З матеріалів справи вбачається, що 14.02.2007 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова із заявою про призначення пенсії з використанням при перерахунку показника середньої заробітної плати по галузях економіки України за 2006 рік. та коефіцієнта заробітку - 2,63604, обчисленого при попередньому розрахунку розміру пенсії по наявним в його пенсійній справі довідкам про заробіток. Йому було відмовлено з посиланням на п.15 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за N 1566/11846, відповідно до якого заробітна плата для обчислення пенсії визначається з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, який враховується при призначенні (перерахунку) пенсії, виплата якої відновлюється.
Відповідно до вимог ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності та вирішує справи на підставі Конституції України, законів України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Як вбачається із матеріалів справи і не спростовується сторонами у справі позивач звернувся до відповідача за призначенням пенсії відповідно до Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” № 190 від 22.09.2006 року та ч.2 ст.40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Пункт 15 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за N 1566/11846 стосується поновлення виплати раніше призначеної пенсії згідно Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Судом встановлено, що пенсія позивачу призначена відповідно до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” № 1977-XII від 13.12.1991р.
Таким чином, суд робить висновок про необґрунтованість та помилковість посилання відповідача у відповіді позивачу та в запереченнях на позов на вищевказаний пункт порядку.
Згідно Указу Президента України „Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності” від 10.06.1997 року № 503/97 всі нормативно-правові акти, які приймаються в Україні повинні пройти обов'язкову державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України.
Як встановлено судом, лист, на який посилається відповідач в якості обґрунтування своїх заперечень та необхідності застосування середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2003 рік, станом на час розгляду справи не пройшов реєстрацію в Міністерстві юстиції України, тому суд дійшов до висновку про неможливість застосування спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України від 31.01.2007 року № 673/01/14-07/039, № 1716/02-30.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів правомірність прийнятого спірного рішення, не надав суду доказів в обґрунтування своїх доводів про відсутність у позивача права на призначення пенсії відповідно до Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” № 190-У від 22.09.2006 року.
Суд, аналізуючи вищенаведене, вважає, що позивач має право на призначення пенсії відповідно до Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” № 190-У від 22.09.2006 р., який набрав чинності 01.01.2007 року виходячи із приписів ч.2 ст.40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, і беручи до уваги, що позивач звернувся за призначенням пенсії в 2007 році, робить висновок про обґрунтованість вимоги позивача, що при призначенні йому пенсії необхідно використовувати показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2006 рік.
Згідно наданих відповідачем розрахунків пенсії ОСОБА_1 з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2006 рік розмір пенсії позивача буде складати 2335,49 грн.
Станом на час розгляду справи позивач отримує пенсію у розмірі 1241,95 грн.
Таким чином посилання відповідача, що при застосуванні розрахунку пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” № 190-У від 22.09.2006 р. з використанням середньої заробітної плати працівників, коефіцієнту заробітної плати позивача - 2,49166 приведе до призначення пенсії у меншому розмірі в порівнянні з раніше розрахованим значенням цього показника, не має підстав.
Суд, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про перерахунок розміру пенсії, вважає, що перерахунок пенсії повинен бути проведений з моменту його звернення, тобто з 14.02.2007 року.
Відповідно до ст..22 Конституції України, судом не приймаються вимоги позивача застосувати рішення Московського районного суду від 28.04.2005 року при призначені йому пенсії в 2007 році судом, в зв'язку з тим, що відповідно до резолютивної частини вказаного рішення, рішення розповсюджується на правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачам станом на 05 січня 2004 року.
Тому, вимоги позивача до відповідача про призначення пенсії з використанням коефіцієнта заробітку - 2,63604, обчисленого при попередньому розрахунку розміру пенсії задоволенню не підлягають.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення судових витрат на правову допомогу в сумі 500 грн. та виплати компенсації з посиланням на Закон України № 2050-III від 19.10.2000 року „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” суд залишає без задоволення, так як вони не були підтверджені в судовому засіданні жодним доказом.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України судовий збір з відповідача не стягується.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 8, 22 Конституції України, ст.ст. 4, 8, 17, 71, 86, 87, 89, 90, 94, 138, 143, ч.1 ст.158, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.23, 24 Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” № 190-У від 22.09.2006 року, ст.40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003р., Харківський окружний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова про призначення пенсії задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі призначити ОСОБА_1 пенсію з 14.02.2007 року ( з моменту його звернення) у відповідності з вимогами Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” № 190 від 22.09.2006 року та ч.2 ст.40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (2006 рік).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова виготовлена в повному обсязі 18.09.2007 року о 17:00
Суддя Т.С.Перцова