Справа №2-1613\09.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

при секретарі Мащенко С.П.

з участю помічника прокурора Винника О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

14.01.2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що з 1984 року ОСОБА_2 чинить йому перешкоди в користуванні житловим приміщенням за адресою - АДРЕСА_1, внаслідок чого він залишився без житла. Крім того ОСОБА_2 протягом 24-х років перешкоджала суду постановити рішення про його вселення до квартири. Тільки в 2003 році судом було ухвалено рішення про його вселення до квартири АДРЕСА_1, а виконано рішення суду в примусовому порядку тільки 21 липня 2007 року. 25 липня 2005 року ОСОБА_2 пошкодила вхідні двері до квартири та замок, чим завдала йому матеріальну шкоду на суму 346,00 грн. З 2005 року квартира не закривається на замок та з 1984 року не проводилися ремонтні роботи в квартирі. 18.12.2007 року з вини відповідача в квартирі відбулася пожежа чим було також завдано шкоди житловому приміщенню на суму 8 000,00 грн.

Крім того, позивач вказав, що з причин протиправної поведінки ОСОБА_2, йому завдано фізичного болю та душевних страждань, яких він зазнав у зв’язку з пошкодженням конструкції квартири та квартири. Завдану йому моральну шкоду оцінив у розмірі 12 000,00 грн.

Просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь 8 000,00 грн. та 320,00 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, на відшкодування моральної шкоди 12 000,00 грн., а також стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов, просив задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні заявлений позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що позивач не проводив ремонтні роботи місць загального користування у квартирі, що належить їм на праві часткової власності, відсутність її вини у виникненні пожежі, що мала місце 18.12.2007 року, а також пошкодженні вхідних дверей та їх замка. Просила відмовити у задоволенні заявленого позову.

Представник відповідача, помічник прокурора Голосіївського району м. Києва Винник О.О., просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, через недоведеність заявлених позовних вимог останнім.

Заслухавши учасників судового розгляду справи, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що кожна сторона у справі є власником 1\2 частини квартири №62 за адресою - м. Київ, вул. Метрологічна, буд. №10.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 29.10.2003 року визнано право власності ОСОБА_1 на 1\2 частину зазначеної вище квартири, виділено йому ж у користування житлову кімнату площею 16,6 кв.м. та вселено ОСОБА_1 до спірної квартири.

Відповідно до змісту акту про пожежу від 18.12.2007 року, на кухні квартири АДРЕСА_1 о 22 30 год. 18.12.2007 року було виявлено пожежу. Причина пожежі - порушення правил пожежної безпеки при експлуатації газових приладів. Прямі та побічні збитки не зафіксовано.

За наданим суду позивачем у справі кошторисом загальна вартість ремонтних робіт місць загального користування у квартирі АДРЕСА_1 становить 8 000,00 грн.

У судовому засіданні встановлено, що ремонтні роботи місць загального користування у зазначеній вище квартирі позивач у справі проводив без узгодження з відповідачем. ОСОБА_1 вказав суду, що на власний розсуд придбавав сантехнічні прилади, більшу частину ремонтних робіт виконував власними силами.

Відповідно до змісту зазначеного вище рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29.10.2003 року, справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, вселення, визначення порядку користування квартирою і визнання права власності на частку квартири, за зустрічним позовом ОСОБА_2 знаходилася у провадженні суду з серпня місяця 1991 року. Цим же рішенням суду встановлено, що ОСОБА_2 чинила перешкоди ОСОБА_1 у користуванні квартирою, що належала їм на праві спільної сумісної власності.

Разом з тим, позивачем визнано в судовому засіданні, що з моменту виконання рішення суду в частині його вселення до спірної квартири він має можливість користуватися квартирою, однак не може дійти згоди з відповідачем тільки в частині належного обладнання квартири вхідними дверима з замком.

Позивач у судовому засіданні також посилався на те, що ОСОБА_2 заставила зайвими речами місця загального користування, з цього приводу він звертався до суду щодо зобов’язання останньої звільнити квартиру від зайвих речей та відшкодування моральної шкоди. Судом було ухвалено рішення про зобов’язання ОСОБА_2 звільнити місця загального користування квартири від зайвих речей, а у відшкодуванні моральної шкоди відмовлено.

На думку суду, встановлені судом обставини не є такими, що підтверджують заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди за правилами ст. ст. 1166,1167 ЦК України з тих підстав, що ОСОБА_2 з 1984 року чинить позивачу перешкоди у користуванні квартирою, не проводила ремонтні роботи місць загального користування у квартирі, що належить їм на праві часткової власності, пошкодила вхідні двері до квартири та замок, допустила виникнення пожежі у квартирі та зберігає у квартирі зайві речі, що чинять перешкоди позивачу у справі користування місцями загального користування. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що судом встановлено про відсутність перешкод у користуванні позивачу спірною квартирою з моменту виконання рішення суду про його примусове вселення. Питання щодо проведення ремонту в місцях загального користування не погоджувалося позивачем з відповідачем. ОСОБА_1 не надано суду доказів, які підтверджували б необхідність проведення ремонту місць загального користування у спірній квартирі, пошкодження відповідачем у справі вхідних дверей до квартири цієї ж квартири. Крім того, позивачем не надано. суду доказів, що пожежа яка відбулася в їх квартирі 18.12.2007 року сталася саме з вини відповідача та за наслідками якої було пошкоджено житлове приміщення.

Що ж стосується відшкодування позивачу моральної шкоди з тих підстав, що ОСОБА_2 захаращила місця загального користування зайвими речами, чим чинить йому перешкоди у користуванні приміщеннями, то такі позовні вимоги ОСОБА_1 були предметом судового розгляду за наслідками якого Голосіївським районним судом м. Києва було ухвалено судове рішення 11.12.2007 року про відмову в задоволенні таких позовних вимог ОСОБА_1.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_2 з зазначених вище підстав не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1166,1167 ЦК України, ст. ст. 10,11,60,61,88,147,212,213-215,218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.