Судове рішення #10810345

                      Справа № 1-160/2010р.  

                  Рядок статзвіту № 20  

 

СВАЛЯВСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ  ОБЛАСТІ  

В  И  Р  О  К  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

  03 вересня 2010  року                                                                           м. Свалява  

Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:  

головуючого-судді                                   Жиганської Н.М.  

при секретарі                                           Попович Є.В.  

з участю прокурора                                 Данканич В.В.  

підсудних:               ОСОБА_1  

            ОСОБА_2  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява кримінальну справу про обвинувачення      

  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з освітою повною загальною середньою, не працюючого, не одруженого,  раніше не судимого,  

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця                 АДРЕСА_2, громадянина України, з освітою повною загальною середньою, не працюючого, не одруженого,  раніше не судимого,  

у вчиненні  злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,  

  В  С  Т  А  Н  О  В  И  В  :  

Підсудний ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 23  березня 2010 року близько 21.00 год., з метою незаконного, безкоштовного обернення на свою користь чужого майна, діючи навмисно, проникли на дворогосподарство АДРЕСА_3, що на праві приватної власності належить ОСОБА_4, звідки таємно викрали металеву шину, довжиною 7 метрів, вартість якої, станом на 23.03.2010 року, згідно висновку товарознавчої експертизи становить 840 гривень 95 копійок, в результаті чого спричинили потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 840 грн. 95 коп.  

В судовому засіданні підсудні свою вину у вчиненні злочину визнали повністю, щиро розкаялися у вчиненому. Викрадене майно повернули.  

На підставі наведеного, враховуючи, що підсудні визнали свою вину у вчиненні злочину, суд вважає за можливе обмежити дослідження фактичних обставин справи допитом підсудних та дослідженням інших доказів, що характеризують особу підсудних. Наслідки обмеження дослідження фактичних обставин справи учасникам судового процесу зрозумілі.  

На підставі наведеного, суд визнає покази підсудних в судовому засіданні з приводу обставин вчинення злочину достовірними, оскільки вони повністю стверджують вину підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб.  

На підставі викладеного, суд визнає ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винними у вчиненні злочину, перебаченого ч. 2 ст. 185 КК України та вважає, що органи попереднього слідства вірно кваліфікували їх дії за вказаним законом.  

Призначаючи підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 міру покарання за ч. 2 ст. 185 КК України, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, дані, що посередньо характеризують особи підсудних.  

Як пом'якшуючі покарання підсудним обставини, суд враховує щиросердечне розкаяння та повернення викраденого майна.  

Обтяжуючих покарання підсудним обставин суд не знаходить.  

На підставі викладеного, суд вважає за можливе застосувати відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання не пов’язане з позбавленням волі, в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, та обрати відносно них покарання достатнє для їх виправлення та перевиховання у відповідності до ч. 1 ст. 65 КК України, а саме покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.  

Цивільний позов не заявлено.  

Судових витрат по справі не має.  

Речові докази —  металеву шину, передану на зберігання ОСОБА_4, повернути власнику — ОСОБА_4.  

Керуючись ст. 323-324 КПК України, суд, -              

З  А  С  У  Д  И  В  :  

ОСОБА_1   визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на   три роки.  

На підставі ст. 75 КК України – звільнити ОСОБА_1 від призначеного цим вироком покарання, якщо він протягом іспитового строку один рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки згідно ст. 76 КК України.  

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку один рік не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу КВС, повідомляти даний орган про зміну місця проживання та роботи, періодично з”являтися для реєстрації.  

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - залишити підписку про невиїзд.  

ОСОБА_2   визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на   один рік.  

На підставі ст. 75 КК України – звільнити ОСОБА_2 від призначеного цим вироком покарання, якщо він протягом іспитового строку один рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки згідно ст. 76 КК України.  

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 протягом іспитового строку один рік не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу КВС, повідомляти даний орган про зміну місця проживання та роботи, періодично з”являтися для реєстрації.  

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_2 - залишити підписку про невиїзд.  

Речові докази —  металеву шину, передану на зберігання ОСОБА_4, повернути власнику — ОСОБА_4.  

На вирок суду може бути подано апеляцію протягом 15-ти днів до апеляційного суду Закарпатської області через Свалявський районний суд.  

  ГОЛОВУЮЧИЙ:                     Н.М.ЖИГАНСЬКА  

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація