ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2010 р. Справа № 2-а-3220/10/0270 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,
при секретарі судового засідання: Гонті Інні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача : Ніколюка О.В.
відповідача : не з'явився
прокурора : Жовміра І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: прокурора Тиврівського району в інтересах держави в особі Тиврівського районного центру зайнятості
до: дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства "Завод "Автоелектроапаратура"
про: стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків
ВСТАНОВИВ :
До суду звернувся прокурор Тиврівського району в інтересах держави в особі Тиврівського районного центру зайнятості (далі - позивач) з позовом до дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства “Завод “Автоелектроапаратура” (далі – відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 1069,03 грн., мотивуючи його наступним.
Прокурор вважає, що відповідачем в порушення положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” в установлений строк та в повному обсязі не здійснена сплата страхових внесків, а тому за ним рахується заборгованість перед Тиврівським районним центром зайнятості – робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 1069,03 грн.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили суд їх задовольнити.
Відповідач надав суду заяву про визнання позову в повному обсязі та про розгляд справи без участі його представника (а.с.24).
Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд встановив наступне.
Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства “Завод “Автоелектроапаратура” здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 07.06.2006 р. (а.с.8).
Згідно з довідкою Головного управління статистики у Вінницькій області № 80 від 09.06.2006 року відповідач включений до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код – 34447269, місцезнаходження: вул. Вінницька, 49, смт. Сутиски, Тиврівський район, Вінницька область, 23320 (а.с.6).
Станом на 03.08.2010 року за відповідачем рахується заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття перед Тиврівським районним центром зайнятості в сумі 1069,03 грн.
Факт заборгованості підтверджується розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування відповідачем страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за І-півріччя 2010 року (а.с.4) та заявою відповідача про визнання позову в повному обсязі (а.с.24).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з нижченаведеного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначені Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (далі – Закон).
Згідно з п. 3 ст. 17 Закону роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.
Статтею 35 Закону передбачено, що роботодавець зобов’язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати страхові внески та надавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку про прийняття на роботу працівників, їх заробітну плату та сплату страхових внесків. При цьому, достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією Фонду. У разі їх недостовірності роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.
Відповідно до ст.ст. 38, 39 Закону роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність реєстрації як платник страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій передбачених ст. 38 Закону не застосовується, а спори, що виникають із правовідносин за цим Законом вирішуються в судовому порядку.
Оцінюючи визнання відповідачем позову в повному обсязі, суд бере до уваги наступне.
Частиною третьою ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 112 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з ч. 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що визнання позову не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, сума, відображена в позовній заяві, підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства "Завод "Автоелектроапаратура» (23320, смт. Сутиски Тиврівського району Вінницької області, вул. Вінницька, 49, код ЄДРПОУ 34447269) на користь Тиврівського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття заборгованість по страховим внескам в сумі 1069 (одна тисяча шістдесят дев'ять) грн. 03 коп.
Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови оформлено 06 вересня 2010 року.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович