Справа №2-390/10
РІШЕННЯ
іменем України
26 серпня 2010 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі: головуючого – судді Гончарука О.Н.,
за участю секретаря – Карпік Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Сошичненської сільської ради про визнання в порядку спадкування права власності на житловий будинок та надвірні будівлі
Особи, які брали участь у справі:
позивачка – ОСОБА_1,
відповідач – Сошичненська сільська рада,
установив:
У поданій до суду позовній заяві позивачка зазначає, що за час перебування у шлюбі з ОСОБА_4 вони побудували житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що по АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі і на Ѕ частини згаданого житлового будинку та надвірних будівель, яку вона та її неповнолітні діти ОСОБА_2 і ОСОБА_3 як спадкоємці за законом першої черги прийняли шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на день його смерті.
Таким чином вона з врахуванням належної їй Ѕ частини у згаданих будівлях стала власником 2/3 їх частин, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – по 1/6 їх частин.
Оскільки у спадкодавця відсутнє свідоцтво про право власності на спадкові будівлі, вони не можуть оформити право власності на них через державну нотаріальну контору.
Просить суд постановити рішення, котрим визнати за нею право власності на 2/3 частини, а за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/6 частин згаданого житлового будинку та надвірних будівель.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю з підстав, які зазначені у позовній заяві.
Просить позов задовольнити.
Представник відповідача до суду не з’явився.
Позовні вимоги підлягають до повного задоволення.
Як вбачається з свідоцтва про одруження та свідоцтв про народження (а.с.7, 8, 9), позивачка 27 січня 1990 року уклала шлюб з ОСОБА_4 за час якого у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дочка ОСОБА_2, а ІНФОРМАЦІЯ_3 – син ОСОБА_3.
З довідок Сошичненської сільської ради №595 та №596 від 01 червня 2010 року, витягу з погосподарської книги №4 за 2006-2010 роки цієї сільради, акту винесення в натуру меж земельної ділянки для будівництва будинку, архівного витягу з рішення сесії народних депутатів цієї сільради №7/3 від 21 листопада 1991 року, листа комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» №2967 від 10 червня 2010 року (а.с.12, 13, 14, 15, 16, 17) вбачається, що за час перебування у шлюбі позивачка та ОСОБА_4 побудували житловий будинок та надвірні будівлі, що по АДРЕСА_1.
Реєстрація права власності цих будівель в органах БТІ не проводилась.
Відповідно до ст.22 КЗпШС України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Виходячи з цього, житловий будинок та надвірні будівлі збудовані подружжям в шлюбі належать кожному із них на праві спільної сумісної власності.
Їх частки в цих будівлях становлять по Ѕ.
Як вбачається з свідоцтва про смерть (а.с.11), чоловік позивачки ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
З цього дня відкрилась спадщина на його майно.
Згідно ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Позивачка, та її неповнолітні діти як спадкоємці за законом першої черги проживали разом із спадкодавцем на час його смерті, а тому, відповідно до ст.1268 ЦК України, вважаються такими, що прийняли її.
Відповідно до ст.328 ЦК України однією із підстав набуття права власності є спадкування, яке згідно ст.1216 ЦК являє собою перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Зважаючи на встановлені судом обставини, те, що згідно п.216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року №20/5, зареєстрованої цим же Міністерством 03 березня 2004 року за №283/8882, відсутність правовстановлюючих документів на спадкові будівлі позбавляє згадану установу можливості видати спадкоємцям свідоцтво про право на спадщину, позивачку із врахуванням належної їй Ѕ частини у згаданому будинковолодінні слід визнати власницею 2/3 його частин, а її неповнолітніх дітей слід визнати власниками по 1/6 його частин.
Задовольняючи позовні вимоги, суд з відповідача судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не стягує, оскільки сільрада право власності на спадкові будівлі не оспорювала і не оспорює.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст.328, 1216, 1220, 1223, 1258, 1261, 1269, 1270 ЦК України, ст.22 КЗпШС України, суд
вирішив :
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати право власності за ОСОБА_1 на 2/3 частини житлового будинку, надвірних будівель та господарських споруд, що по АДРЕСА_1, а за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - по 1/6 частин цих будівель.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його проголошення апеляційних скарг через Камінь-Каширський районний суд.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий-підпис
Оригіналу відповідає
Суддя Камінь-Каширського
районного суду О.Н.Гончарук