ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

  вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.07.10 Справа №2а-6438/10/15/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Налбандян Р.В., за участю

представник позивача, Бахарева Н.Ю.,

представників відповідача - Новикова С.С., Надежкіної О.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів    

до Приватної фірми «Куракін»    

про стягнення адміністративно –господарських санкцій у розмірі 2625,00 грн.,

 Обставини справи: Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватної фірми «Куракін»  про стягнення адміністративно –господарських санкцій у розмірі  2625,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” зобов’язаний виконувати норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, а в разі недотримання цієї норми повинен сплатити штрафні санкції за не зайняті інвалідами робочі місця.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.05.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.05.2010 року  закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 20.07.2010р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у адміністративному позові та пояснив, що відповідач не забезпечив у 2009 році працевлаштування одного інваліда на підприємстві, у зв’язку з чим зобов’язаний сплатити позивачу адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.  

Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи  за відсутністю його представника, заперечень на позов не надав.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі ст.128 КАС України розглядати справу у відсутності представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення  представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказів в їх сукупності суд

ВСТАНОВИВ:

Приватної фірми «Куракін» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 01.04.1994 року, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.7-8).

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю і гарантує рівні можливості для його реалізації. Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991р. №875 зі змінами та доповненнями (далі Закон), передбачені гарантії для забезпечення інвалідів рівними правами з іншими громадянами.

Відповідно до статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”від 21.03.1991 року № 875 (далі –Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік за формою №10-ПІ, затвердженим наказом Мінпраці України від 10.02.2007р. №42, від 23.03.2010 року середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача становить 8 осіб (а.с.6). Отже, відповідно до частини 1 статті 19 Закону для відповідача встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця. Відповідно до звіту на 2009 рік відповідач визначив норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одного місця та з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, склала 0 осіб Відповідно до даних звіту у 2009 році на підприємстві не працювала жодна особа, якій відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність. Відповідач самостійно у звіті визначив суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2625,00 гривень

Судом встановлено, що згідно відповіді Сімферопольського міського центру зайнятості від 13.05.2010 року ПФ «Куракін» за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року не надавав звітів за формою З-ПН «Звіт про наявність вакансій», де зазначені вакансії для працевлаштування інвалідів.

Частиною 1 ст. 20 Закону встановлено, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує    найману працю.

Відповідно до п. 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 70 від 31.01.2007р. роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Судом встановлено, що розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві у 2009 році складав 5250,00 грн. (а.с.9).

Відповідно до ст.1 Закону України “Про реабілітацію інвалідів в Україні” робоче місце інваліда - місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях; спеціальне робоче місце інваліда - окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, яка потребує додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання тощо.  

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 вищенаведеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.     

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів (затверджене постановою Кабінету Міністрів України  № 1434 від 26 вересня 2002 року), Фонд соціального захисту інвалідів як урядовий орган державного управління (та його територіальні відділення) відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Таким чином, відповідач у 2009 році повинен був перерахувати до Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів 2625,00 грн. адміністративно –господарських санкцій за одне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не виконав встановлений Законом норматив щодо працевлаштування інвалідів на 2009 рік в кількості 1 робочого місця та повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції до 15.04.2010 року.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.160-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватної Фірми «Куракін»  (ЄДРПОУ 20738765) на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ЄДРПОУ 20701802) 2625,00 грн. заборгованості зі сплати адміністративно –господарських санкцій.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

  Суддя                                          Тоскіна Г.Л.