ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
08.07.10 Справа №2а-6963/10/15/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіній Г.Л., при секретарі Налбандян Р.В., за участю
представника позивача – Новіков А.В. ,
за позовом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики Управління у справах захисту прав споживачів в АРК Крим
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення
Суть спору: Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики Управління у справах захисту прав споживачів в АРК Крим звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій у розмірі 340,00 грн., нарахованих за порушення вимог законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.06.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.06.2010 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином, клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
Регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів передбачено Законом України “Про захист прав споживачів” від 12.05.1991 № 1023-XII (далі –Закон).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Частиною 3 ст. 5 Закону передбачено, що захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.
Статтею 26 Закону визначено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, у тому числі: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.
Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.
Так, судом встановлено, що посадовою особою Головного управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим в ході здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу в м. Сімферополь зафіксована (копія рекламної візитки - а.с. 10) ознака порушення Закону України “Про рекламу”.
В результаті чого був складений протокол від 30.12.09 року про таке: в ході контролю за дотриманням законодавства про рекламу в м. Сімферополі виявлено розповсюдження рекламних візиток з інформацією з ознаками порушення Закону України «Про рекламу», у змісті візиток є інформація, яка спрямована на формування та/або підтримку інтересу споживачів реклами до товару з змістом: «знижки – 5%», без зазначення в тексті дати початку та закінчення зниження цін на продукцію, що є ознакою порушення ч. 3, 5 ст. 8 Закону України “Про рекламу”.
Листами № 2896 від 09.12.09р, № 3038 від 30.12.09р. та № 176 від 29.01.2010 року ГУ у справах захисту прав споживачів в АР Крим повідомило відповідача про порушення приписів Закону України "Про рекламу" та запросило надати інформацію щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та забезпечити явку уповноваженої особи для розгляду вищезазначеного правопорушення.
Будь яку інформацію стосовно вартості розповсюдженої реклами відповідач до ГУ у справах захисту прав споживачів в АР Крим не надав. Відповідач надав пояснення, де зазначив, що порушення більш не допускає.
Судом встановлено, що 23.02.2010 року ГУ у справах захисту прав споживачів в АР Крим було прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 304-р, про розгляд питання щодо накладання штрафу відповідач був повідомлень, про що свідчить повідомлення.
На підставі зазначеного рішення відповідач зобов’язаний згідно ч. 3, 5 ст. 8 Закону України “Про рекламу” сплатити у встановлені законодавством строки штраф у розмірі 340,00 грн. та у триденний строк після оплати штрафу письмово повідомити державний орган у справах захисту прав споживачів, який наклав стягнення, вказавши номер та дату платіжного доручення, по якому оплачений штраф (надати копію квитанції).
Крім того, відповідач повідомлений про те, що у разі невиконання рішення сума штрафу стягується у судовому порядку.
Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України “Про рекламу”від 03.07.1996, № 270/96-ВР (далі Закон № 270).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 270 під зовнішньою рекламою слід розуміти рекламу, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України “Про рекламу” реклама послуг (банківських, страхових, інвестиційних тощо), пов'язаних із залученням коштів населення, або осіб, які їх надають, дозволяється лише за наявності спеціального дозволу, ліцензії, що підтверджує право на здійснення такого виду діяльності. Така реклама повинна містити номер дозволу, ліцензії, дату їх видачі та найменування органу, який видав цей дозвіл, ліцензію.
Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 270: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних паперів; Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку.
Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону № 270 рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні органу державної влади під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення органу державної влади, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного органу державної влади та його посадових осіб до суду.
Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону (ст. 27 Закону України №270).
За порушення вимог закону «Про рекламу» відповідно до ч.7 ст. 27 Закону № 270 накладань штраф як на рекламодавця, винного у невиконання встановлених законом вимог, яки стосуються змісту реклами. У зв’язку з неможливістю встановлення вартості розповсюдженої реклами з порушенням вимог Закону України «Про рекламу» штраф застосований у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Таким чином, суд встановив, що позивачем вірно застосована фінансова санкція у розмірі 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (20 х 17, 00 гривень = 340,00 гривень).
Рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій оскаржене не було, проте штраф в установлені законодавством строки відповідачем сплачений також не був.
Пунктом 10 частини 1 статті 26 Закону України “Про захист прав споживачів” встановлено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи мають право подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів.
Приймаючи до уваги, що відповідачем у порядку ст. 71 КАС України не було надано жодного доказу на підтвердження того, що постанова про накладення штрафу винесена з порушенням вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 340,00 грн. заборгованості.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Позовні вимоги задовольнити повністю.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь державного бюджету м. Сімферополя (р/р 31112106700002, МФО 824026, банк отримувач: ГУ ДК України в АРК м. Сімферополь, ЄДРПОУ 347404405) штрафні санкції на загальну суму 340,00 грн.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Тоскіна Г.Л.