ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
15.07.10 Справа №2а-6651/10/15/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіній Г.Л., при секретарі Налбандян Р.В., за участю
представника позивача – Слабоспицького В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сімферопольського районного центру зайнятості до Державного комунального підприємства "Жилпобудсервіс Дубки"
про стягнення заборгованості,
Суть спору: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся з адміністративним позовом Сімферопольський районний центр зайнятості до Державного комунального підприємства "Жилпобудсервіс Дубки" про стягнення суми несплачених страхових внесків на випадок безробіття у сумі 1651,60 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не здійснює своєчасне перерахування страхових внесків в порядку, встановленому Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, у зв’язку з чим станом на 01.04.2010 року виникла заборгованість у сумі 1651,60 гривень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.2010 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених в позові. Представник позивача також зазначив, що заборгованість, яка складає предмет позову, підтверджується розрахунковою відомістю за 1 квартал 2010 року, однак відповідач не сплачує страхові внески відповідно до норм Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, .
У судове засідання відповідач явку представника не забезпечив, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заперечень на адміністративний позов, будь-яких доказів до суду не надав.
На підставі статті 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача на підставі наявних в справі матеріалів, оскільки по справі достатньо доказів для вирішення її по суті.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Порядок нарахування і сплата внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року, Законом України “Про зайнятість населення”№ 803-XII від 01.03.1991 року, Законом України від 11.01.2001 року № 2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування", Інструкцією про порядок нарахування та сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття і обліку їх надходження у Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.01.2001 р. № 30/5221.
Згідно зі ст.2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.
Відповідно до ч.1 статті 4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту).
Згідно з ч.2 ст.35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески; надавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку про прийняття на роботу працівників; заробітну плату працівників, сплату страхових внесків, у тому числі застрахованими особами.
Пунктом 1.3. Інструкції передбачено, що роботодавцями являються власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи та фізичні особи, які використовуються найману працю.
Судом встановлено, що Державне комунальне підприємство "Жилпобудсервіс Дубки" являється юридичною особою з ідентифікаційним номером 20708712, зареєстрованою 04.06.1996 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим відповідно до довідки Головного управління статистики в АР Крим з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 05.3-8.1/4223 від 28.12.2009 року, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 633257 (а.с. 7,8,9).
Відповідно до абзацу 3 частини 2 ст.4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року роботодавці юридичні особи набувають статусу платника страхових внесків до Фонду з дня взяття їх на облік.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у Сімферопольському районному центрі зайнятості 19.04.2000 року за № 12216386.
Таким чином, суд приходить до висновку,що відповідно до ч.2 ст.4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року відповідач набув статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня реєстрації, а саме з 19.04.2000 року.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці. Зазначена норма знайшла своє відображення в п. 5.3., 5.11 Інструкції.
Відповідно до абзацу 2 пункту 2 статті 1 Закону України від 11.01.2001 року № 2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" встановлені розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття для роботодавців - 1,3 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.
Таким чином, відповідач був зобов’язаний з дня реєстрації щомісячно в день виплати заробітної плати найманим працівникам сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Відповідно до п. 6.7. Інструкції роботодавці щокварталу складають у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, один екземпляр якої подається до центру зайнятості у якому він перебуває на обліку до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом.
Судом встановлено, що Державне комунальне підприємство "Жилпобудсервіс Дубки" 19.04.2010 року до Сімферопольського районного центру зайнятості надана розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за перший квартал 2010 року. В відомості зазначено, що залишок заборгованості на кінець звітного періоду складає 7584,30 гривень, у томі числі недоїмка зі сплати страхових внесків в розмірі 6734,89 гривень; пені у сумі 432,58 гривень та суми страхових внесків, строк сплати яких не настав в розмірі 416,83 гривень.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача станом на перший квартал 2010 року складала 7584,30 гривень. Даний факт також підтверджується розрахунком позовних вимог за позовом Сімферопольського районного центру зайнятості до відповідача про стягнення несплаченої суми страхових внесків станом на 01.04.2010 року.
Але судом встановлено, що заборгованість в розмірі у сумі 5515,87 гривень раніше була стягнута на користь позивача за рішеннями суду, залишок заборгованості станом на 01.04.2010 року складає 1651,60 гривень.
Згідно з ч.3 ст.35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією Фонду. У разі їх недостовірності роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.
Відповідно до п. 5,6 абзацу 3 частини 2 статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття. За змістом статей 38, 39 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року центрам зайнятості надано право контролю за належною сплатою страхових внесків і стягнення відповідної заборгованості та адміністративно-господарських санкцій.
Згідно до ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів сплати ним заборгованості в сумі 1651,60 гривень.
Відповідно до ч.2 статті 38 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.
Таким чином, позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного комунального підприємства "Жилпобудсервіс Дубки" (ЄДРПО 20708712) на користь Сімферопольського районного центру зайнятості заборгованість зі сплати страхових внесків на випадок безробіття в розмірі 1651,60 гривень.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Тоскіна Г.Л.