Справа № 2а-12132/09/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Самойлюк Г.П.
за участю секретаря: Гречаний В.С.
сторін:
позивач: Целух М.А. представник (за довіреністю)
відповідач: Николин О.Я.- представник (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом «Компанії АСК»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання неправомірним та скасування рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001892340 від 06.07.2009 року,-
В С Т А Н О В И В:
З адміністративним позовом до суду звернулась «Компанії АСК»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання неправомірним та скасування рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001892340 від 06.07.2009 року.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що прийняте державною податковою інспекцією рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за нефіскалізацію гральних автоматів є неправомірним та таким, що ґрунтується на припущеннях та некоректному тлумаченні положень нормативно-правових актів, оскільки чинним законодавством не встановлений обов’язок суб’єктів господарської діяльності фіскалізовувати та використовувати лише фіскалізовані гральні автомати, крім того в Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій відсутні альтернативні моделі гральних автоматів, які виконують фіскальні функції та призначені для застосування в залах гральних автоматів.
У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені в позовні заяві, підтримав позовні вимоги повністю та просив задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях та просив у задоволенні позову відмовити повністю, аргументуючи тим, що рішення про застосування штрафних санкцій прийнято в межах повноважень і на підставі діючого законодавства. Відповідач зазначив, що у ТОВ «Компанії АСК», крім встановленого законодавством обов’язку фіскалізувати гральні автомати, була і фактична можливість його виконання, у зв’язку з чим спірне рішення прийнято обґрунтовано, а підстави його скасування відсутні.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
«Компанія АСК»у вигляді ТОВ зареєстрована як юридична особа 19.07.2000 року, 08.06.2005 виконавчим комітетом Одеської міської ради включено відомості про юридичну особу до ЄДР за № 1 556 120 0000 008522 (а.с.20), одним із видів діяльності якої є діяльність з організації азартних ігор, що підтверджується довідкою АА № 087684 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 21).
На право організації діяльністю з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах) позивачу надана ліцензія Серії АВ № 082988, строк дії якої з 28.04.2006 року по 27.04.2011 року (а.с. 65).
«Компанія АСК»у вигляді ТОВ знаходиться на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Малиновському районі м. Одеси, з 27.07.2000 року за № 950, що підтверджено відповідною довідкою (а.с. 111).
На підставі направлення №7052 від 09.06.2009р. головними державними податковими ревізорами-інспекторами ДПА у Харківській області Бондаренко Д.А. та Тесля О.М. було проведено перевірку господарської одиниці залу гральних автоматів «Компанії АСК»у вигляді ТОВ, що розташована за адресою: м. Харків. вул. Світла,17. За результатами перевірки складено акт № 0364/15/52/23/3109484 від 06.07.2009 року (а.с.11-14).
Перевіркою встановлено порушення позивачем п.1 ст. 3 Закону України №265/95-ВР, що виразилося у знаходженні в залі гральних автоматів 22 незареєстрованих в органах ДПС, неопломбованих у встановленому порядку та не переведених у фіскальний режим роботи реєстраторів розрахункових операцій (гральних автоматів), які підключені до електромережі.
На підставі складеного акту перевірки ДПІ у Малиновському районі міста Одеси прийняло рішення № 0001892340 від 06.07.2009 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7 480 гривень за порушення п.1 статті 3 Закону України №265/95-ВР (а.с.11). Штрафна санкція застосована згідно п.2 ст. 17 Закону України №265/95-ВР, яка передбачає відповідальність у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій не переведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій у розмірі двадцяті неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Вищезазначене рішення було отримано відповідачем 07.07.2009 року (а.с.103).
Судом встановлено, що гральні автомати, які використовувались позивачем у своєї діяльності, є гральними автоматами моделі «Фейерверк-2», (сертифікат) відповідності Серія ВВ № 671930) (а.с. 72). Вищезазначені автомати були взяті позивачем в оренду у ТОВ «СВС Стандарт»(виробника гральних автоматів) на підставі договору оренди обладнання від 30.12.2008 року (а.с. 69-71).
Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що позивачем здійснювались всі необхідні заходи щодо встановлення вимог до гральних автоматів, а саме: позивач звертався до Міністерства економіки України із запитом № 143 від 31.07.2008 року (а.с. 74) щодо надання інформації стосовно технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), на який отримана загальна відповідь стосовно того, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 199 від 18.02.2002 (а.с. 74-75). Також позивач звертався із запитом від 15.07.2008 року до ТОВ «Експотрейд»з питання чи є РРО спеціальної компютерно - касової системи «Фіскал» (надалі –«Фіскал») належним технічним приладом, який функціонує без допомоги інших технічних приладів, чи здійснювалось тестування «Фіскалу»на гральному обладнанні, які умови укладення договору на впровадження «Фіскалу»в гральні автомати та їх умов і процедура встановлення в гральні автомати (а.с. 76), на який була отримана відповідь, що відповіді на порушені питання можуть бути отримані під час презентації системи «Фіскал», час якої необхідно додатково узгодити (а.с. 77). Позивачем був надісланий повторний запит від 30.07.2008 року (а.с.71-73), на який відповідь не була отримана. Позивач також звертався із запитом від 15.07.2008 року (а.с. 74) до Державної податкової адміністрації України відносно компютерно - касової системи «Фіскал». Відповідь теж не була отримана. Крім того, позивач звертався із запитом до виробника гральних автоматів ТОВ «СВС Стандарт», на якийй було отримано лист від 13.01.2010 року (а.с.98-101), з якого вбачається, що необхідні пристрої для гральних автоматів не були розроблені, тому гральні автомати, що були випущені серійно в період з 17.01.2007 року по 16.01.2008 року продовжували виробляти на підставі ГОСТу 28171-89, затвердженого Державним комітетом СРСР по стандартам від 01.08.1991 року, ТОВ «СВС Стандарт»намагався отримати від виробника «Фіскалу» ТОВ «Ескпотрейд»технічну та експлуатаційну документацію, проте такі документи не були надані, що зробило неможливим перевірити гральні автомати на сумісність з комп’ютерно-касовою системою «Фіскал». Також автор листа посилається на те, що виробник комп’ютерно-касової системи «Фіскал», звертаючись з заявою про внесення цієї системи до Державного реєстру РРО, був зобов’язаний надати документи, що підтверджують функціонування під управлінням «Фіскалу»всіх існуючих в Україні модифікацій гральних автоматів (в тому числі тих, які випускав ТОВ «СВС Стандарт»), проте виробник системи «Фіскал»не пропонував ТОВ «СВС Стандарт»надати гральні автомати для випробування на сумісність перед тим, як внести цю систему до державного реєстру РРО.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем випробування стосовно сумісності електронної контрольно-касової системи «Фіскал»з гральними автоматами, які вже введені в експлуатацію, не проводилось, оскільки не було отримано роз’яснень на відповідні запити.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані учасниками процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України №265/95-ВР визначено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - СПД або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.
Відповідно до ст.2 Закону України №265/95-ВР автомат з продажу товарів (послуг) –це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо, товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості. Враховуючи вказане положення Закону, суд не приймає до уваги твердження позивача, що гральний автомат не являється реєстратором розрахункових операцій з посиланням на Ліцензійні умови провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених Наказом Держкомітету України з питань регуляторної політики та підприємства і Міністерством фінансів України №40/374 від 18.04.2006 року.
Згідно з п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальній режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовується фінансова санкція у розмірі двадцяті неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
З акту перевірки вбачається, що в залі гральних автоматів у наявності реєстратор розрахункових операцій, належним чином зареєстрований, опломбований та приведений у фіскальний режим, через який була проведена розрахункова операція на 20 грн. - продаж кредитів на гру на гральному автоматі.
Посилання відповідача на наказ ДПА України № 430 від 01.07.2008 року, яким затверджений Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, в якому є зареєстрований реєстратор розрахункових операцій, що повинен бути застосований саме до казино, залів гральних автоматів, фіскалізації гральних автоматів, торгівлі та послуг гральних закладів і тому, гральний автомат є РРО і позивач крім обов’язку мав фактичну можливість здійснити фіскалізацію гральних автоматів, які використовував у своєї діяльності, що не було виконано позивачем та стало підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не приймаються судом до уваги, виходячи з нижчевикладеного. Жодним законодавчим актом не передбачений порядок фіскалізації гральних автоматів - випуск нових як РРО та оснащення старих відповідними пристроями для застосування їх як РРО з відповідним внесенням їх до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Як зазначалось, Міністерством промислової політики не було організовано розроблення автоматів з продажу товарів (послуг) з відповідними технічними вимогами щодо автоматів у сфері грального бізнесу, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють, відповідно до п.2 Постанови №121, тобто для фіскалізації діючих автоматів передбачалося розроблення запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті).
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадови особи зобов’язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що відповідачем –ДПІ прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій фактично за нефіскалізацію гральних автоматів, які знаходилися в перевіряємому гральному залі. Між тим, частиною 2 ст.17 Закону України №265/95-ВР передбачена відповідальність у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій не переведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій. Відповідачами не надано жодного доказу в обґрунтування того, що позивачем здійснювалися розрахункові операції на гральних автоматах з застосуванням не переведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Пунктом 1 частини другої додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121 “Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій” встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО. У зв’язку з цим з 1 січня 2007 року у суб’єктів господарювання, що надають послуги у сфері грального бізнесу, виникає обов’язок застосовувати гральні автомати, що виконують фіскальні функції.
Невиконання цього обов’язку може бути підставою для накладення на суб’єкта господарювання штрафу, передбаченого статтею 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
За своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями (стаття 238 Господарського кодексу України).
Відповідно до вимог статті 218 цього Кодексу підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб’єктом господарське правопорушення. Відповідно частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв’язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов’язане з необхідністю доведення порушення зобов’язання. Таким чином, вина суб’єкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала об’єктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв.
Згідно зі статтею 12 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06 липня 1995 року на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року №121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»на Міністерство промислової політики було покладено обов’язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»(наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10.09.2008 року № 581) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп’ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів. Таким чином, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а у суб’єктів господарювання була відсутня об’єктивна можливість дотримання приписів Закону України №265/95-ВР від 06 липня 1995 року у частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.
Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що гральні автомати «Фейерверк-2», які використовувались в своєї діяльності позивачем, випущені серійно в період з 17.01.2007 року по 16.01.2008 року, не перевірялися на сумісність з комп’ютерно - касовою системою «Фіскал», хоча в свою чергу позивач та виробник гральних автоматів вживав необхідні заходи щодо з’ясування сумісності та можливості використання згаданої комп’ютерно-касової системи до своїх гральних автоматів.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, всупереч наведеному припису процесуального законодавства, відповідач в ході судового розгляду справи не надав суду відповідні належні докази в підтвердження технічної можливості використання компютерно-касової системи «фіскал»з тими гральними автоматами, які використовувались позивачем та тими, що були введені ним в експлуатацію.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а згідно ст.86 цього кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, отже такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 71, 94, 122, 160-163,167 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов «Компанії АСК»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання неправомірним та скасування рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001892340 від 06.07.2009 року,- задовольнити.
Визнати неправомірним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001892340 від 06.07.2009 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки встановлені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 31 серпня 2010 року
Суддя: Г.П. Самойлюк