ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2010 р. Справа № 2-а-3204/10/0270 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області
до: державного підприємства "Ензим"
про: стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгової пенсії
ВСТАНОВИВ :
До суду звернулося управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області (далі – позивач) з позовом до державного підприємства “Ензим” (далі – відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за списком №2.
Первинні позовні вимоги мотивовані тим, що державне підприємство “Ензим” перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Ладижин та станом на 02.08.2010 року за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 ОСОБА_1, який отримує пенсію на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, в загальній сумі 4422,85 грн.
Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути суму заборгованості з відповідача.
Позивач надав суду заяву про підтримання позовних вимог в повному обсязі та просив розгляд справи провести без участі його представника (а.с.28).
Від відповідача на адресу суду надійшла заява про визнання позову в повному обсязі та розгляд справи без участі його представника (а.с.30).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження відповідно до положень ч. 4 ст. 122 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.12.2008 року державне підприємство “Ензим” включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код – 00479824, місцезнаходження: вул. Хлібозаводська, 2, м. Ладижин, Вінницька область, 24321 (а.с.13).
В якості платника внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була призначена пенсія відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах за списком № 2 у зв’язку з роботою останнього на державному підприємстві “Ензим”, що підтверджується наданими у справу доказами (а.с.6-12).
Судом також досліджувався розрахунок суми боргу відповідача по фактичних витратах на виплату пільгової пенсії пенсіонеру ОСОБА_1 за період з 13 грудня 2009 року по 31 липня 2010 року (а.с.17).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.
Відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне забезпечення (страхових внесків) відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР.
Згідно з абзацом четвертим п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” для платників збору, визначених п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.
Такий порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв’язку з набранням Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” чинності з 1 січня 2004 р.
Абзацом третім п. 1 ст. 4 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено ставку на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100% від об’єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим п. 1 ст. 2 цього Закону.
Відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року.
Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, ч. 1 п. 6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 у розмірі 100 відсотків.
Підпунктом 6.8 п. 6 вищезазначеної Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
В судовому засіданні знайшов підтвердження факт наявності непогашеної заборгованості по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, виплачених ОСОБА_1 за період з 13 грудня 2009 року по 31 липня 2010 року на загальну суму 4422,85 грн., що підтверджується наявними у справі доказами.
Відповідач в добровільному порядку заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, виплачених вищезазначеній особі, не сплатив.
Таким чином, виплачені управлінням Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області пенсії за віком на пільгових умовах на загальну суму 4422,85 грн., підлягають відшкодуванню у порядку та строки, визначені Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Інструкцією №21-1.
Оцінюючи визнання відповідачем позову в повному обсязі, суд бере до уваги наступне.
Частиною третьою ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 112 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з ч. 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 122, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства "Ензим" (код ЄДРПОУ 00479824, вул. Хлібозаводська, 2, м. Ладижин, Вінницька область, 24321) на користь управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_1 за період з 13 грудня 2009 року по 31 липня 2010 року, в загальній сумі 4422 (чотири тисячі чотириста двадцять дві) грн. 85 коп.
Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович