Справа № 2-5779/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2009 року Приморський районний суд м. Одеси

в складі: головуючого судді Загороднюка В.І. при секретарі Срібняк І.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

ВСТАНОВИВ:

28.01.2009 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача та просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частині від усіх видів його заробітку (доходів) щомісяця, починаючи з 28.01.2009 року, до досягнення останнім повноліття, тобто до 23.12.2018 року.

При цьому посилається на те, що шлюб між сторонами розірвано про що Другім відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси 01.02.2006 року було видано свідоцтво про розірвання шлюбу. Від данного шлюбу у них з відповідачем є неповнолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач з моменту розірвання шлюбу аліменти на утримання сина не сплачує та припинив надавати матеріальну допомогу, піклуватися про здоров’я дитини та її духовний розвиток.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, тому суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю та ухвалити заочне рішення.

Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 23.09.1995 року сторони зареєстрували шлюб.

Від даного шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження.

Згідно свідоцтва виданого Другім відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси 01.02.2006 року шлюб між сторонами по справі розірвано.

У відповідності до ст. ст. 181, 182, 183 СК України відповідач зобов’язаний утримувати неповнолітню дитину. При визначені розміру аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та стан їх здоров’я, і вважає що з відповідача на утримання його неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 потрібно стягнути аліменти в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку, щомісяця, починаючи з 28.01.2009 року, до досягнення останнім повноліття, тобто до 23.12.2018 року.

У відповідності до ст. ст. 2, 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93 та ст. ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судові витрати за сплату державного мита в розмірі 34 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 7 гривень 50 копійок.

Суд вважає, що у відповідності до ст. ст. 217, 367 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. ст. 180-183 СК України, ст. ст., 213-215, 217, 367 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку, щомісяця, починаючи з 28.01.2009 року, до досягнення останнім повноліття, тобто до 23.12.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за сплату державного мита в розмірі 34 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 7 гривень 50 копійок

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути переглянуте за заявою відповідача, якій не приймав участі при розгляді справи, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається заява про апеляційне оскарження рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в термін десяти днів з дня проголошення, без подання попередньої заяви про оскарження.