Справа № 2-3904/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2009 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.
при секретарі Сребняк І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки «Партнерський кредит» про стягнення пайового внеску та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до відповідача та просить стягнути на його користь з Кредитної спілки «Партнерський кредит» суму пайового внеску в розмірі 20000 гривень, відсотки в розмірі 500 гривень та витрати на сплату державного мита в розмірі 205 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 гивень.
При цьому посилається на те, що 06.09.2007 року він уклав з Кредитною спілкою «Партнерський кредит» договір № 0907-25 про внесення вкладу на депозитний рахунок «поточний» в розмірі 20000 гривень. За умовами цього договору відповідач зобов’язався сплачувати йому 29 % річних, з нарахуванням процентів за фактичну кількість днів користування кредитною спілкою сумою вкладу. Кінцевий строк повернення було визначено до 06.09.2008 року. В період дії договору він отримував відсотки своєчасно та в належному розмірі.
Після 06.09.2008 року він неодноразово в усній формі звертався до відповідача з проханням повернути йому належні на праві власності внески, але будь-якої відповіді або грошей не отримав.
Згідно умов договору та діючого законодавства основний, додатковий та інші пайові внески, а також нараховані відсотки є власністю члена кредитної спілки. Тому вважає, що дії відповідача порушують її право власності, яке захищено Конституцією України та Цивільним законодавством.
(а.с. 1-4)
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги та уточнив їх просив також стягнути обов’язковий пайовий внесок в розмірі 20 гривень та проценти за серпень в розмірі 483 гривні.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути позов за його відсутністю та ухвалити заочне рішення.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06.09.2007 року між ОСОБА_1 та кредитною спілкою «Партнерський кредит» (далі Спілка) було укладено договір № 0907-25 про внесення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок «Поточний» в розмірі 20000 гривень. За умовами цього договору відповідач, КС «Партнерський кредит», зобов’язався прийняти на умовах зворотності зазначений депозитний внесок та сплачувати їй 29 % річних, з нарахуванням процентів за фактичну кількість днів користування кредитною спілкою сумою вкладу та повернути суму вкладу 06.09.2008 року.
(а.с. 5-6)
Позивачка належним чином виконала умови вищевказаних договорів сплативши необхідні внески, що підтверджується відповідними квитанціями,
(а.с. 7-8)
До закінчення строку дії договору № 0907-25 від 06.09.2007 року відповідач виконував свої обов’язки належним чином та сплачував відсотки передбачені п. п. 1.3, 2.3 договору, окрім серпня 2008 року.
Вищенаведене також підтверджується наданою суду розрахунковою відомістю.
(а.с. 8) Позивач пояснив в судовому засіданні, що після закінчення строку дії договору, тобто після 06.09.2008 року неодноразово звертався до кредитної спілки «Партнерський кредит» з проханням повернути належні йому вклади, але відповіді або грошей не отримав по теперішній час.
Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України „Про кредитні спілки", внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також: нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кожний член кредитної спілки, відповідно до п.2 ч.2 ст. 23 Закону України „Про кредитні спілки", має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України „Про кредитні спілки" член кредитної спілки має право одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки.
Частина 7 ст. 10 Закону України „Про кредитні спілки" передбачає, що повернення обов’язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором.
Пунктом 1.2 договору № 0907-09 від 06.09.2007 року (далі Договір) передбачено, що днем закінчення строку Вкладу є 06.09.2008 року. В п.п. 2, 5 п. 3.2. вказано, що відповідач зобов’язаний повернути всю суму депозитного вкладу, прийнятого у вкладника, згідно з умовами цього договору та дотримуватися умов цього договору. Також п. 5.1 Договору передбачено, що у випадку неповернення Спілкою депозитного вкладу в строк, визначений у п. 1.2 вищевказаного Договору, Спілка сплачує пеню у розмірі 0, 05 відсотки від неповерненої суми Вкладу за кожен день затримки виплати.
Кредитна спілка «Партнерський кредит» належним чином не виконала своїх зобов’язань, а саме не повернула грошову суму внеску на депозитний рахунок та не надала жодної відповіді на звернення позивача.
Відповідно до ст. 525 ЦК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом або договором.
ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо в зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), як це передбачено ст. 530 ЦК України.
Пунктами 2, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов’язання та відшкодування збитків та моральної шкоди.
Також відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який прострочив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно проведених позивачем розрахунків сума стягнення з відповідача складається з додаткового депозитного внеску в загальному розмірі 20000 гривень, обов’язкового внеску в розмірі 20 гривень, відсотки нараховані на внесок за серпень місяць в розмірі 483 гривні, а загальна сума заборгованості становить 20503 гривні.
Своїми діями відповідач, порушив вимоги ст. 610 ЦК України, не виконавши свої зобов’язання за договором, не надавши відповіді позивачці та не повернувши суму, тому вищезазначена сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
У відповідності до ч. 1 ст. ст. 81, 88 ЦПК України, ст. ст. 2, 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93 та ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати за сплату державного мита в розмірі 205 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 гривень та послуги банку в розмірі 20 гривень.
Керуючись ст. ст. 8, 41, 64 Конституції України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611, 623 ЦК України, ст. ст. 2, 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93, ст. 2 Закону від 3 липня 1991 р. № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення», ст. ст. 81, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з кредитної спілки «Партнерський кредит» на користь ОСОБА_1 депозитний внесок в розмірі 20000 гривень, обов’язковий внесок в розмірі 20 гривень, відсотки нараховані на внесок за серпень місяць в розмірі 483 гривні, а всього стягнути 20503 (двадцять тисяч п’ятсот три) гривні.
Стягнути з кредитної спілки «Партнерський кредит» на користь держави судові витрати за сплату державного мита в розмірі 152 гривні 89 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 гривень та судові витрати за сплату державного мита в розмірі 205 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 гривень та послуги банку в розмірі 20 гривень, а всього 20758 (двадцять тисяч сімсот п’ятдесят вісім) гривен.
Рішення суду може бути переглянуте за заявою відповідача, якій не приймав участі при розгляді справи, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається заява про апеляційне оскарження рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в термін десяти днів з дня проголошення, без подання попередньої заяви про оскарження.