Справа № 22ц- 4184/2010 Головуючий у першій інстанції -
Категорія – цивільна Соколов О.О.
Доповідач - Лазоренко М.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 вересня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого – судді: БОЙКО О.В.
суддів: ЛАЗОРЕНКА М.І., РЕДЬКИ А.Г.
при секретарі: Пільгуй Н.В.
з участю: представника відповідача - Падалки О.В.,
позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 26 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про повернення безпідставно набутого майна та стягнення моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
У березні 2010 року ОСОБА_3 звернулось до суду з позовом до ЗАТ КБ «ПриватБанк» про повернення безпідставно набутого майна, та просила стягнути 2087 грн. 94. коп. списаних з рахунку коштів та 10 000 грн. моральної шкоди.
Свої позовні вимоги ОСОБА_3 мотивувала тим, що 07.09.2005 року між нею та Городнянським відділенням філії «Чернігівське регіональне управління» ЗАТ КБ «ПриватБанк» був укладений договір поруки № CNGRSE00000074, яким вона поручалась за боржника ОСОБА_4. 12.03.2010 року позивачка дізналась, що на її банківському рахунку відсутні кошти. Працівники Городнянського відділення філії «Чернігівське регіональне управління» ЗАТ КБ «ПриватБанк» пояснили, що кошти, які поступають на її рахунок ідуть на погашення кредиту через невиконання боржником - ОСОБА_4 зобов’язань за кредитним договором.
Дії банку позивач вважає незаконними, так як письмової вимоги банку з часу укладання договору ОСОБА_3 не надходило. Тому позивач вважає, що відповідачем порушені вимоги ст. 41 Конституції України, який незаконно її позбавив коштів і без достатньої правової підстави набув грошові кошти у сумі 2087 грн. 94 коп.
Рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 26 травня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» 2087 грн. 94 коп. безпідставно списаних грошових коштів та 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду 1 інстанції від 26.05.2010 року та постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що відповідно до договору поруки у разі невиконання боржником-позичальником зобов’язань за кредитним договором, боржник-позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Банк мав право списувати грошові кошти з усіх своїх поточних рахунків позивачки у відповідності п.8 договору поруки та ст. 1071 ЦК України.
Також, апелянт вважає, що позивач не зазначила в чому полягає завдана їй моральна шкода та не надала суду жодних доказів її підтвердження.
Вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом 1 інстанції було правильно встановлено, що 07.09.2005 року відповідач уклав кредитний договір з ОСОБА_4 про надання їй в позику 2700 грн.. В забезпечення кредиту 07.09.2005 року відповідач уклав з ОСОБА_3 договір поруки, строк дії якого 5 років.
Так як ОСОБА_4 неналежно виконувала умови кредитного договору, відповідач звернувся до Городнянського райсуду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з неї заборгованості, який був виданий 19 грудня 2006 року.
Судовий наказ після набрання ним законної сили був виданий стягувачу, але для виконання відповідач його не надавав, про що свідчить довідка ВДВС Городнянського РУЮ від 12.05.2010 року.
В березні 2010 року відповідач зняв з карткового рахунку позивача 2087 грн. 94 коп. в рахунок погашення боргу за кредитним договором.
Задовольняючи вимоги позивача про стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» 2087 грн. 94 коп., суд 1 інстанції виходив з того, що відповідач порушив п.5 договору поруки і не повідомив позивача про невиконання боржником зобов’язань по кредиту і не звернувся до ОСОБА_3 з відповідними вимогами, які вона мала виконати протягом 5 днів та, що банк порушив вимоги ст. ст. 1068, 1071 ЦК України та без повідомлення і розпорядження позивача зняв з її рахунку вказану суму коштів.
З таким висновком суду 1 інстанції погоджується і апеляційний суд, оскільки, банк не повідомив позивача про невиконання боржником зобов’язань по кредиту і не звернувся до ОСОБА_3 з відповідними вимогами, а відповідно до п. 8 договору поруки банк може списувати грошові кошти, при настанні строків платежів згідно п.6 цього договору, яким передбачено, що поручитель зобов’язаний виконати зобов’язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора на протязі 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеній в п.5 цього договору. Тобто банк мав право списувати грошові кошти з рахунку позивача лише після сплину 5 денного строку наданого договором на виконання поручителем зобов’язання зазначеного у вимозі кредитора.
При відшкодування позивачу моральної шкоди суд 1 інстанції виходив з того, що позивач на деякий час була обмежена в грошових коштах, що спричинило душевні страждання, та, враховуючи характер правопорушення, глибину моральних страждань позивача, вимог розумності та справедливості стягнув з ПАТ КБ «ПриватБанк» 2000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Але апеляційний суд вважає, що суд 1 інстанції необґрунтовано стягнув з відповідача моральну шкоду.
Так, за загальним правилом особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами законодавства.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди. Нормами законодавства та договором поруки № CNGRSE0000074 від 07.09.2005 року не передбачено за порушення умов договору такий вид цивільної відповідальності сторін, як відшкодування моральної шкоди. За таких обставин, суд 1 інстанції не мав правових підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди.
Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем, при зверненні до суду з позовом про стягнення з відповідача моральної шкоди, на підставі ухвали суду від 14.05.2010 року про залишення заяви позивача без руху, сплачено судовий збір у розмірі 5% від ціни позову, тобто 500 грн.
Апеляційний суд вражає, що зазначена сума позивачем сплачена надміру, оскільки згідно п.п. Д п. 1 ст.3 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» державне мито із позовних заяв немайнового характеру стягується у розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Відповідно, розмір державного мита за вказаним позовом повинен становити 8 грн. 50 коп.
Враховуючи, що судом 1 інстанції при ухваленні рішення у частині задоволення вимог про стягнення моральної шкоди та стягнення державного мита неправильно застосовані норми матеріального та процесуального закону, апеляційний суд вважає, що рішення суду в цій частині слід скасувати з ухваленням рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди та стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 у повернення сплаченого судового збору - 51 грн.
В решті судове рішення відповідає фактичним обставинам справи та постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.88, 303, 307, 309, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,-
в и р і ш и в:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити частково.
Заочне рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 26 травня 2010 року в частині стягнення моральної шкоди та державного мита - скасувати.
В ідмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 у повернення сплаченого судового збору - 51 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного суду України на протязі 20 днів.
Головуючий : Судді: