Справа № 2-912-10
РІШЕННЯ
іменем України
07 вересня 2010 року Сватівський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Гашинської О.А., при секретарі Криві Ю.В., у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове, розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення в Сватівському районі про поновлення прушених конституційних прав та виплату недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом до відповідача УПСЗН Сватівської райдержадміністрації Луганської області, в якому зазначила , що вона має дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, за яким здійснює догляд. Відповідно до положень ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» вона має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до 6 років. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 було визнано такими , що не відповідають Конституції України і є неконституційними п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12 , ч.1 ст.15 та п.3 розділу V111 „Прикінцеві положення” Закону України „Про державну допомогу сім”ям з дітьми „ щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов”язків , пільг , компенсацій і гарантій , передбачених іншими законами України . У зв”язку з цим Конституційний Суд України дійшов висновку , що „зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій , внесення змін до інших законів України, встановлення іншого правового регулювання відносин , ніж передбачено законами України , не відповідає положенням Конституції України. Таким чином. Верховна Рада не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України , зупиняти дію окремих законів України та \ або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп2008 було встановлено визнати такими , що не відповідають Конституції України положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Конституційний суд дійшов висновку ,що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів , зупиняти їх дію чи скасовувати їх , з об”єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві , і як наслідок –скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. Отже розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2008 р. і до 31.12.2008 р. повинен обчислюватися на основі Закону України „Про державну допомогу сім”ям з дітьми”. Згідно ст.46 ЗУ „Про Державний Бюджет України на 2009 р” та ст.45 ЗУ „Про Державний бюджет України на 2010 р.” , допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім”ям з дітьми „ призначається і здійснюється в розмірах і порядку , визначених Кабінетом Міністрів України”. Але відповідно рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р .№ 6-рп2007 , Рішенням Конституційного Суду вд 22.05.2008 р. № 10-рп2008 , відповідач зобов”язаний був при нарахуванні допомоги керуватися Законом, а не положеннями Держбюджетів , які було визнано неконституційними. Та відповідач і надалі здійснював нарахування та виплату допомоги , керуючись положеннями нормативних документів , положення яких визнані неконституційними , що підтверджується довідкою управління. На звернення до відповідача з вимогою здійснити відповідний перерахунок та виплату недоотриманих коштів , позивач отримала 27.08.2010 р. лист з повідомленням про відмову в проведенні перерахунку. Не погодившись з такою позицією відповідача, вважає її незаконною , просить суд зобов”язати управління праці та соціального захисту населення поновити її порушені конституційні права та здійснити нарахування та виплату суми коштів недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім”ям з дітьми” у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 15.11.2008 р. до 31.12.2010 р., справу розглянути без її участі ( а.с.3-4) .
Представник відповідача в судове засідання не з”явився, надавши суду заперечення проти позову, де зазначив, що позов не підлягає задоволенню . Відповідно до ст.15 ЗаконуУкраїни „Про державну допомогу сім”ям з дітьми” зі змінами та доповненнями від 21.05.2009 р. , допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі , що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом , встановленим для працездатних осіб , та середньомісячним сукупним доходом сім”ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців , але не менше 130 грн.. Згідно до пункту 3 Розділу V111 Прикінцевих положень Закону України „Про державну допомогу сім”ям з дітьми „ внесені зміни Законом № 107- V1 від 28.12.2007 р., де вказується , що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі , що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року-50% , з 1 січня2009 року -75 % , з 1 січня 2010 року-100 % прожиткового мінімуму , встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім”ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Відповідно до ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім”ям з дітьми” зі змінами та доповненнями від 21.05.2009 року, позивачу з 22.01.2009 року, яка є застрахованю особою, призначена державна соціальна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку без урахування доходів сім”ї на підставі її заяви. З 01.04.2010 року позивачу призначено державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням доходів сім”ї на підставі її заяви. УПЗН не є органом який фінансує видатки на загальносуспільні потреби, а є лише розпорядником бюджетних коштів, виплати проведено позивачеві згідно з вимогами законодавства. Посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. позивачка не врахувала , що це Рішення стосується Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік”. Аналогічних Рішень КСУ на 2009 та 2010 роки не приймав. Тому вимоги позивача є не законними, просить суд позивачу відмовити в задоволенні позову повністю, справу розглянути без участі представника управління
( а.с.11).
Суд, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши надані сторонами докази вважає , що в задоволенні позовних вимог позивачу слід відмовити за їх безпідставністю виходячи з наступного.
Позивачка має сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження ( а.с.5).
Відповідно до довідки відповідача та наданих заперечень позивачу призначено як працюючій( застрахованій особі ) з 22.01.2009 року допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку без урахування доходів сім”ї на підставі її заяви ,з 01.04.2010 року позивачу призначено державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням доходів сім”ї на підставі її заяви ( а.с.12, 13).
Згідно ст.2 Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами , зумовленими народженням та похованням” від 18 січня 2001 року №2240-111 суб”єктами загальнообов”язкового державного соціального страхування у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами , зумовленими народженням та похованням є застрахована особа, страхувальник та страховик. При цьому , страховиком є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі-Фонд).За частиною 3 статті 9 вказаного закону Фонд є некомерційною самоврядною організацією.
Частиною 1 статті 19 Закону №2240-111 передбачено, що основним джерелом формування коштів загальнообов”язкового державного соціального страхування у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами , зумовленими народженням та похованням, є страхові внески страхувальників-роботодавця і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку , передбачених цим Законом .
Статтею 42 Закону №2240-111 передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба , дід, інший родич або опікун) , яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 43 Закону № 2240-111 передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму , встановленого законом.
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності , починаючи з 1 січня 2007 року , не здійснює виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, страхувальники (суб”єкти господарювання) не мають права здійснювати призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок коштів Фонду та відображати ці витрати в звітності по коштах загальнообов”язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
Статтею 5 Закону України „Про державну допомогу сім”ям з дітьми” від 21 листопада 1992 року №28 11-X11 (зі змінами і доповненнями) передбачено, що всі види державної допомоги сім”ям з дітьми , крім допомоги у зв”язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону , призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків ( усиновителів, опікуна, піклувальника).
Статтею 1 Закону України „Про державну допомогу сім”ям з дітьми” встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім”ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом , встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно до п.3 ст.46 Закону України від 26.12.2008 р. № 835-V1 „Про державний бюджет на 2009 рік” та ст. 45 Закону України „Про державний бюджет на 2010 рік” №2154-V1 від 27.04.2010 р. встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім”ям з дітьми „ та Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами , зумовленими народженням та похованням” призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України .
З 1 березня 2008 року питання щодо порядку призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 „Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім”ям з дітьми” зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року №57.
Згідно п.18 вазаної Постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року №57 встановлено , що допомога по догляду задитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж за з дня , що настає після закінчення відпустки у зв”язку звагітністю та пологами для непрацюючих осіб та осіб-суб”єктів підприємницької діяльності , а для працюючих осіб- з дня настання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення.
Частиною 22 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. №1751 „Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім”ям з дітьми” встановлено, що відповідно до статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім”ям з дітьми” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р.-50 відсотками, з 1 січня 2009 р.- 75 відсотками , з 1 січня 2010 р.-100 відсотками прожиткового мінімуму , встановленого для працездатних осіб , та середньомісячним сукупним доходом сім”ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців , але не менш як 130 гривень.
Статтею 15 Закону України „Про державну допомогу сім”ям з дітьми „ в редакції , яка діє з 01.01 2009року, встановлено також ,що розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі , що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом , встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім”ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Стаття 46 Закону України від 26.12.2008 р. № 835-V1 „Про державний бюджет на 2009 рік” ,ст. 45 Закону України „Про державний бюджет на 2010 рік ” №2154-V1 від 27.04.2010 р. та Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. №1751 „Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім”ям з дітьми” до теперішнього часу не визнані не конституційними, тому у 2009, 2010 рр . позивачу слід робити виплати допомоги відповідно до ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім”ям з дітьми” , Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. №1751 „Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім”ям з дітьми”, що і проводив відповідач.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України , суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності , відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування , їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 1.11.1996 року „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” передбачено, що слід мати на увазі , що суд не може , застосувавши Конституцію як акт прямої дії, визнати неконституційними закони чи правові акти, перелічені в ст.150 Конституції , оскільки це віднесено до виключної компетенції Конституційного Суду України.
Відповідно до ст.3 ЦПК України –кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав , свобод , чи інтересів.
Тому заявлені позивачем вимоги в частині проведення відповідачем перерахнку та виплати допомоги ї в майбутньому , визначені нею конкретно- по 31.12.2010 р. – також не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного,
керуючись ст. ст. ст. ст. 10,11,58, 60
79,179, 212-215, 294 ЦПК України, суд
В И Р І ШИ В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за їх безпідставністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи , які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час прголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.А. Гашинська