Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України  

17 серпня 2010 року                     №2-3482/10  

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:  

    головуючої                  Тихої І.М.,  

з участю секретаря       Жулківської О.О.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі позов ОСОБА_1  до Управління Пенсійного Фонду України в місті Тернополі про перерахунок державної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 49, 50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-    

          ВСТАНОВИВ:                    

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополя про перерахунок державної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 49, 50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посилаючись на те, що за рішенням МСЕК він є інвалідом по захворюваннях, пов”язаних з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС та у відповідності до вимог ст.49 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” отримує державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю,  виходячи з  розмірів, визначених Постановами Кабінету Міністрів України. Проте, за редакцією Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинен отримувати пенсію у розмірах, визначених статтями 49, 50, ч. 4 ст. 54 цього закону. При призначенні та нарахуванні належних йому пенсійних виплат та при визначенні обсягу його прав на їх розмір всупереч п. 1 ч. 1 ст. 92 Конституції України відповідач керується не законами, а лише підзаконними нормативно-правовими актами, і тому державна пенсія і додаткова пенсія призначається і нараховується йому в меншому розмірі, аніж це передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на що він звертав увагу відповідача в своїх зверненнях. При таких обставинах позивач просить зобов”язати відповідача здійснити перерахунок та доплату йому державної та додаткової пенсій з 29.10.2009 року довічно.  

Позивач в судовому засіданні підтримав свій позов та доповнив його вимогою про зобов”язання відповідача нарахувати та виплатити йому спірну пенсію з  16.05.2007 року по 22.05.2008 року .  

Відповідач Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі не направив в судове засідання свого представника, проте, надіслав письмові заперечення проти позову, у яких  просить слухати справу у його відсутності та в задоволенні позову відмовити, оскільки відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, З, 4 встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Пенсія за віком призначається (перераховується) виключно за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншими законами України такий вид пенсії взагалі не передбачено. Тобто поняття «мінімальна пенсія за віком» визначено виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і в інших законах не може бути, а, отже, розмір мінімальної пенсії за віком, установлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов"язкове державне  пенсійне страхування»,  не  може застосовуватися  як розрахункова величина для розрахунку розмірів будь-яких пенсійних виплат. Мінімальний розмір пенсії за віком ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлюється. Цією статтею визначено мінімальний розмір пенсії по інвалідності, що сталася через каліцтво чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, та пенсії в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено мінімальний розмір пенсії за віком, який за наявності в чоловіків – 25, а в жінок - 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (установленого законом), і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тобто мінімальний розмір пенсії за віком для осіб, яким пенсія призначається за цим Законом, дійсно не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установленого законами про Державний бюджет України на відповідний рік. Статтею 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» встановлено основні державні соціальні гарантії та порядок визначення їхніх розмірів. Згідно із цією статтею до числа основних державних соціальних гарантій включається, зокрема, показник «мінімальний розмір пенсії за віком». При цьому зазначено, що основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму. встановленого законом. Соціальна гарантія - мінімальний розмір пенсії за віком виконується як це передбачено ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії». Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» було встановлено, що виходячи з розміру 19,91 грн. провадився розрахунок пенсії, призначеної відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону, додаткової пенсії, передбаченої цим Законом (для осіб, віднесених до категорій 1, 2, 3, 4) під час призначення та перерахунку пенсій за цим Законом. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2007р. № 684 «Про поліпшення матеріального забезпечення окремих категорій населення» з 01 травня 2007 року суттєво було підвищено розміри пенсій, зокрема, осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і яких віднесено до категорій інвалідів війни. Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» було підвищено розміри мінімальної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, що призначаються відповідно до Закону. Хоча Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп було визнано неконституційними норми положень п. 24-34 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в тому числі щодо пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, однак у зв'язку з ухваленням цього рішення змін щодо збільшення бюджетних призначень на фінансування бюджетних програм, зокрема з пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорій 1. до Законів України про Державний бюджет не вносилося. Під час призначення мінімальних пенсій, зокрема громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Пенсійний фонд України керується постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». З 01 липня 2008 року додатково було підвищено рівень пенсійного забезпечення категорії громадян, завдяки встановленим доплатам до пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року.  

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані докази по справі, приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.  

Позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації  наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Згідно п.2 ст.7 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”  внаслідок захворювання, пов”язаного з аварією на Чорнобильській АЕС його визнано інвалідом 2 групи, що підтверджується відповідним рішеннями медичної комісії та посвідченням,  копія якого містяться в матеріалах справи  

У відповідності до вимог ст.14 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»   від 28.02.1991, № 796-XII   позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи та згідно вимогами ст.ст.49, 50, ч.4 ст.54 вказаного Закону   він   отримує в управлінні Пенсійного фонду в м.Тернополі пенсію   у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.  

Статтею 54 цього Закону  передбачено, що розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком. Крім того, згідно зі ст. 50 вказаного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам II групи - в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.  

Згідно з ч.3 ст.67 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.  

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку державної та додаткової пенсій позивачу, передбаченої статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет на відповідний рік, з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а не розмір, встановлений постановами Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач у своїх поясненнях,   оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же законом  

Відповідно до ч.3 ст.54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із змінами, внесеними згідно із Законом України від 17.11.2005 року передбачено, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв”язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи   із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до ЗУ “Про загальнообов”язикове державне пенсійне страхування”, у якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4.  

Статтею 33 ЗУ “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” визначено розміри пенсій по інвалідності залежно від групи інвалідності,  що обчислюється у відсотковому відношенні пенсії за віком відповідно до статтей 27 і 28 цього Закону.  

Статтею 28 ЗУ “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” визначено, що мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність у 2007 році встановлений ст. 62 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.  

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про те, що слід частково задовольнити позовні вимоги щодо стягнення спірних пенсій за 2007 рік за період   з 18.06.2007 року по 31.12.2007 року включно .  

При цьому, відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо виплати спірної пенсії за період з 16.05.2007 року по 17.06.2007 року, суд застосовує до спірних правовідносин 3-х річний строк позовної давності, який минув, оскільки позивач звернувся до суду з доповненням позовних вимог щодо стягнення спірних сум за 2007 рік лише 17.06.2010 року та не довів факту його пропуску з поважних причин та з клопотанням про поновлення строку позовної давності не звертався.  

Досліджуючи позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов”язання відповідача здійснити нарахування та виплату йому основної та додаткової пенсії з 29.10.2009 року(  часу  вступу в законну силу постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2009 року , яким частково задоволено вимоги позивача щодо стягнення спірних виплат за період з  1.01.2008 року , зокрема, стягнуто з управління ПФУ в м.Тернополі на користь позивача спірних виплат за період з 22.05.2008 року по 29.10.2009 року включно), суд виходив з наступного:  

Пунктом 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статті 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в новій редакції, у відповідності до яких мінімальний розмір державної пенсії, належної до виплати позивачам визначався у процентному відношенні до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а додаткова пенсія встановлювалась в розмірі 20 % для інвалідів 2-ї групи та 15 процентів для інвалідів 3-ї групи прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Судом встановлено, що відповідачем з 01.01.2008 року розрахунок позивачам державної та додаткової пенсії проводився у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».  

Рішенням Конституційного Суду України за №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими внесено зміни до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.    

Таким чином, вищевказана норма Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» втратила чинність з 22.05.2008 року та не підлягала застосуванню і з цього ж числа була відновлена чинність попередньої редакції статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Отже, з цього часу відповідач повинен був нараховувати та виплачувати позивачу основну пенсію у розмірі  8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.  

Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що слід частково задовольнити позовні вимоги шляхом зобов”язання відповідача   здійснити перерахунок та провести доплату позивачу вказаних пенсії з 18.06.2007 року по 31.12.2007 року та з 30.10.2009 року по 17.08.2010 року включно з урахуванням вищенаведених вимог закону, установивши, що при визначенні її розміру слід обраховувати мінімальну пенсію за віком у відповідності до ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,  виходячи з розміру прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України про Державний бюджет на відповідний рік.  

Обмежуючи стягнення спірних пенсій датою винесення рішення у справі, суд виходить з того, що законом не визначено захисту прав особи на майбутнє, оскільки вони ще не порушені, не оспорені чи не визнані.  

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1 ч.1, 10, 15 ч.1, 60, 61 ч.1, 82 ч.1, 88, 209 ч.1, 2; 212-215; 217; 218; 294 ч.1; 295 ч.4  ЦПК України, ст.ст. 22, 46, 64, 152 ч.2 Конституції України, ст. ст.28,33 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,     суд, -  

постановив:  

Позов задовольнити частково.  

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі здійснити перерахунок та виплатити   ОСОБА_1   у відповідності до ст. 50, ч.4. ст. 54, ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсію по інвалідності за період з  18.06.2007 року по 31.12.2007 року та з 30.10.2009 року по 17.08.2010 року, із розрахунку 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за даний період в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, з врахуванням ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та раніше виплачених сум.   В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.  

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів від його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.  

  Головуюча                       І.М.Тиха