Машівський районний суд  Полтавської області  

Справа № 2-878/2010 рік  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И  

  09 вересня 2010 року. Машівський районний суд Полтавської області в складі:  

головуючого – судді               Кравець С.В.  

за участю: секретаря               Кульчицької І.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Машівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області про стягнення підвищення до пенсії, -  

в с т а н о в и в :  

  У серпні 2010 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.  Відповідач всупереч Рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007р. та 22.05.2008 року, яким були визнані  неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України» на 2007 та 2008, в тому числі й щодо зупинення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та всупереч ст. 22 Конституції України, здійснював нарахування та виплату всупереч законодавства. У зв’язку з наведеним позивач просить визнати незаконною бездіяльність відповідача, зобов’язати його негайно здійснити перерахунок пенсії та провести виплати з 01.12.2009р. по 31.08.2010р.  

Відповідач надав заперечення на позов, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застосовується лише для визначення розмірів пенсій визначених цим законом, і на правовідносини визначені Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не розповсюджується. У 2007р. передбачені були виплати лише дітям війни, які є інвалідами, а 2008 та 2009 роках зазначені виплати здійснювалися у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України, оскільки на законодавчому рівні не було вирішено питання щодо фінансування цих виплат відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

В судове засідання позивач та представник відповідача не з’явились, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі. В зв’язку з наведеним суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін.  

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного висновку.  

Судом установлено, що позивач має статус «Дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням     (а.с. 5), а тому він відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме: підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

З довідки відповідача вбачається, що з 01.01.09р. виплати позивачу як дитині війни здійснюються в розмірі по 49, 80 грн. щомісячно ( а.с. 13 ).  

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  

Як убачається з матеріалів справи виплата підвищення «дітям війни» з 01.01.2009р. здійснюється на підставі п. 8 постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» в розмірі 49,8 грн.  

Разом з тим, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру виплати підвищення до пенсії «дітям війни» підлягає застосуванню норма ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Таким чином, за період з 01.12.2009 року по серпень 2010 року  необхідно було нараховувати та виплачувати позивачу пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.  

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.  

Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.  

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.  

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Разом з тим, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову, а тому бездіяльність відповідача є неправомірною.  

Щодо вимоги позивача про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії негайно, суд вважає, що вона задоволенню не підлягають, оскільки судове рішення виконується лише після набрання ним законної сили, а негайне виконання судових рішень по певній категорії справи визначено ст. 367 ЦПК України і на дану категорію не розповсюджується.  

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, оскільки позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 2, 26 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 24, 67 грн.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 64, 152 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -  

в и р і ш и в :  

  Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області про стягнення підвищення до пенсії – задоволити частково.  

Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області.  

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області     здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 01 грудня 2009 року по 31 серпня 2010 року, з урахуванням здійснених за цей період виплат.  

В іншій частині позовних вимог - відмовити.  

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 2, 26 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 24, 67 грн.  

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Машівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особою, яка не була присутньою під час проголошення рішення в той же строк з дня отримання його копії.  

  Суддя: ( підпис )  

  Копія вірна:  

Суддя Машівського районного суду                 С.В. Кравець