ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 14.08.2007 р.                                                                                                     № 1/14 

За позовом

ОСОБА_1

 

до              3-я особа

Члена Центральної виборчої комісії України Лукаш Т.Л. (справа №1/14) Члена Центральної виборчої комісії Усенко-Чорної Ж.І. (справа №1/17) Члена Центральної виборчої комісії України Магери А.Й. (справа №1/18) Члена Центральної виборчої комісії України Шаповала В.М. (справа №1/19) Члена Центральної виборчої комісії України Астахової Т.В. (справа №1/20) Члена Центральної виборчої комісії України Писаренка А.А. (справа №1/21) Члена Центральної виборчої комісії України Охендовського М.В. (справа №1/22) Члена Центральної виборчої комісії України Жиденка І.Г. (справа №1/23) Члена Центральної виборчої комісії України Донченка Ю.Г. (справа №1/24) Члена Центральної виборчої комісії України Данилевського Ю.М. (справа №1/25) Члена Центральної виборчої комісії України Шелудька В.Є. (справа №1/26) Члена Центральної виборчої комісії України Шелестова О.М. (справа №1/27) Члена Центральної виборчої комісії України Швець Ю.В. (справа №1/28) Члена Центральної виборчої комісії України Чупахіна О.М. (справа №1/29) Члена Центральної виборчої комісії України Райковського Б.С. (справа №1/30) Комуністична партія України

 

 

Про	визнання дій та бездіяльності членів ЦВК протиправними

  

Судова колегія у складі:

Головуючий суддя О.В.Бачун,

судді Н.Є. Блажівська, Я.І. Добрянська

Секретар Л.В.Мельникова

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 -п/к

Від відповідача: Ларіна Н.О. (дов. № 21-23-2129 від14.08.2007)

Від 3-ї особи: ОСОБА_3 -п/к

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовами до членів Центральної виборчої комісії з вимогами про визнання дій членів ЦВК при підготовці розгляду питання про прийняття постанови НОМЕР_1 протиправними, такими, що суперечить вимогам ст. 61 Закону України «Про вибори народних депутатів України», бездіяльності членів ЦВК щодо невиконання вимог п. 9 ст. 61 в частині незвернення до Міністерства юстиції України щодо внесення ним подання до Верховного Суду України про заборону діяльності Комуністичної партії України та невідкладення розгляду питання про реєстрацію кандидатів в депутати від Комуністичної партії України до набрання законної сили відповідним рішенням Верховного Суду України при розгляді поданих до Центральної виборчої комісії документів Комуністичної партії України, зобов'язання членів ЦВК у відповідності до пп. 1 та пп. 3 п. 2 ст. 29 Закону України «Про Центральну виборчу комісію»підготувати питання на розгляд ЦВК у відповідності до ч. 9 ст. 61 Закону України «Про вибори народних депутатів України»про звернення ЦВК до Міністерства юстиції України щодо внесення ним подання до Верховного Суду України про заборону діяльності Комуністичної партії України та відкласти розгляд питання про реєстрацію кандидатів в депутати від Комуністичної партії України до набрання законної сили відповідним рішенням Верховного Суду України.

Ухвалами суду від 10.08.07 р. відкрито провадження в адміністративних справах №№ 1/14, 1/17, 1/18, 1/19, 1/20, 1/21, 1/22, 1/23, 1/24, 1/25, 1/26, 1/27, 1/28, 1/29, 1/30 та призначено попередні засідання на 14.08.07 р. на підставі ст. 116 КАС України.

Також ухвалами суду до участі по справі в якості 3-ї особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Комуністичну партію України.

Ухвалою від 14.08.2007 зазначені справи №№ 1/14, 1/17, 1/18, 1/19, 1/20, 1/21, 1/22, 1/23, 1/24, 1/25, 1/26, 1/27, 1/28, 1/29, 1/30 об'єднано в одне провадження з присвоєнням номеру справи 1/11, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 14.08.07р.

В судовому засіданні 14.08.2007 позивач уточнив позовні вимоги з зазначенням, що ним оскаржується Постанова ЦВК НОМЕР_1.

Представник відповідача надав суду відзив на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Представник 3-ї особи проти задоволення позовних вимог заперечив.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14.08.07 р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.08.07 р. Центральною виборчою комісією прийнято постанову НОМЕР_1 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Комуністичної партії України, на позачергових виборах народних депутатів України 30 вересня 2007 року».

В тексті вказаної постанови зазначено, що Центральна виборча комісія розглянувши заяву та додані до неї документи Комуністичної партії України про реєстрацію кандидатів у народні депутати України встановила, що документи осіб, відповідають вимогам статті 58 Закону України «Про вибори народних депутатів»та постановила зареєструвати кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Комуністичної партії України, на позачергових виборах народних депутатів України 30 вересня 2007 року.

Зокрема, в передвиборчій програмі Комуністичної партії України зазначено, що «на вимогу громадян України комуністи внесуть на розгляд парламенту законопроект про тимчасове відновлення смертної кари за умисне вбивство».

 

Позивач вважає, що дії членів ЦВК щодо винесення зазначеної постанови протиправними з таких підстав.

Членами ЦВК не дотримано положення п. 9 ст. 61 Закону України «Про вибори народних депутатів України»щодо обов'язку виявляти у документах, поданих партією, ознак порушення ч. 1 ст. 37 Конституції України, зокрема, щодо заборони діяльності політичних партій, програмні цілі яких спрямовані на посягання на права і свободи людини.

Передвиборча програма Комуністичної партії України, на думку позивача, містить положення, що прямо суперечать статтями 27, 37 Конституції України, а саме: згідно програми КПУ комуністи внесуть на розгляд парламенту законопроект про тимчасове відновлення смертної кари.

Тобто, однією з програмних цілей КПУ є посягання на права і свободи людини, зокрема, і на невід'ємне право на життя.

Таким чином, позивач вважає, що його права та охоронювані законом інтереси як виборця порушені, у зв'язку з недотриманням членами ЦВК Законів України «Про вибори народних депутатів України» та «Про Центральну виборчу комісію»в частині підготовки та проведення виборів.

 

Представник відповідачів -членів Центральної виборчої комісії - надав суду заперечення на позови, в яких зазначено наступне.

 

Дії членів ЦВК щодо винесення оскаржуваної постанови жодним чином не порушують виборчі права позивача, оскільки з її прийняття членами ЦВК не вчинено дій, що перешкоджають вільному формуванню та волевиявленню їх волі, як виборців, а також членами ЦВК не встановлено перешкод щодо участі позивача у виборчому процесі, а тому у відповідності до частини 2 ст. 172 КАС України позивач не може вважатись належними суб'єктом звернення до суду.

Крім того, при вивченні поданих до ЦВК документів у передвиборчій програмі Комуністичної партії членами ЦВК не виявлено ознак, які б вказували на порушення Основного Закону.

Члени ЦВК виходили з того, що відповідно до ч. 2 ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ. Ст. 69 Конституції України встановлено, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.

На думку членів ЦВК, посилання у передвиборчій програмі КПУ на те, що «на вимогу громадян України комуністи внесуть на розгляд парламенту законопроект про тимчасове відновлення смертної кари за умисне вбивство», не може свідчити про спрямованість програмних цілей КПУ на посягання на права і свободи людини або про зміну конституційного ладу.

 

3-я особа проти задоволення позовних вимог заперечила з таких підстав.

Права позивачів як виборців та їх гарантії визначені Законом України «Про вибори народних депутатів України». Серед них: рівність виборчого права (ст. 3), добровільність участі у виборах (ст. 5), вільність виборів (ст. 6), право бути обраним (ст. 9) та право приймати участь у виборчому процесі в якості іншого ніж виборець суб'єкту такого процесу (ст. 12).

Жодних доказів вчинення членами ЦВК діянь, які б порушували права позивача, встановлених зазначеними статтями Закону, в позовній заяві та доданих документах не міститься.

Таким чином можна констатувати, що жодного особистого виборчого права позивача, як громадянина, вказаною постановою ЦВК порушено не було.

Навпаки, члени ЦВК порушили б права іншого суб'єкта виборчого процесу -Комуністичної партії України, якщо б безпідставно відмовили цьому суб'єкту в реєстрації кандидатів в народні депутати України.

Ч. 1 ст. 37 Конституції України визначає, що забороняються утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на посягання на права і свободи людини, здоров'я населення. Разом із тим, ст. 27 Конституції України визначає, що кожна людина має невід'ємне право на життя; ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Конституція, гарантуючи право на життя, передбачає і відповідну заборону в якості його гарантії та забезпечення -заборону свавільного тобто всупереч встановленому законом порядку позбавлення життя. Однак, відповідне положення Передвиборчої програми Комуністичної партії України не містить жодних закликів щодо посягання або безпосереднього посягання на зазначене право як у формі свавільного позбавлення життя, так і в інших формах. Програмою передбачається не свавільне позбавлення життя, а внесення відповідного законопроекту на розгляд Верховної Ради України, що абсолютно узгоджується як з конституційними принципами обмеження прав людини (таке обмеження може бути зроблене лише законом), так і з практикою, в тому числі законодавчою. Так, ст. 33 Конституції України гарантує свободу пересування та вільний вибір місця проживання. Разом із тим, Кримінальним кодексом України передбачається цілий ряд покарань, пов'язаних із обмеженням зазначеного права, серед яких, наприклад, обмеження волі (ст.51 ККУ).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін та 3-ї особи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

П. 5 ч. 1 ст. 103 Закону України «Про вибори народних депутатів України»передбачено, що суб'єктом звернення із скаргою, що стосується процесу виборів депутатів, може бути виборець, виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі якого, у тому числі на участь у роботі виборчої комісії чи на здійснення спостереження, порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта оскарження.

Разом з тим, в зазначених положеннях суд жодним чином не вбачає ознак посягання на права і свободи людини і громадянина, передбачені Розділом ІІ Конституції України, крім того, що конкретно торкаються позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КАС України виборець (громадянин, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дію чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, якщо таке рішення, дія чи бездіяльність порушує виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто.

Ч. 9 ст. 110 Закону України «Про вибори народних депутатів України»встановлено, що суб'єкт розгляду скарги відмовляє в задоволенні скарги, якщо встановить, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта оскарження вчинені відповідно до закону, в межах повноважень, передбачених законом, і не порушують виборчі права виборців, права і законні інтереси інших суб'єктів виборчого процесу.

Згідно постанови Пленуму ВАСУ №2 від 02.04.07 р. «Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму»відповідно до частини другої статті 172 КАС України виборці мають таке право лише в разі порушення їх виборчих прав чи інтересів у цих процесах особисто, крім випадків, визначених статтею 173 цього Кодексу, за якою виборець може звернутися до суду про включення або виключення зі списку виборців не лише себе особисто, а й інших осіб.

 

Позивачем не доведено, що у зв'язку з діями членів ЦВК щодо прийняття оскаржуваної постанови порушено його виборчі права та інтереси щодо його особистої участі у виборчому процесі, та що дане рішення загрожує його вільному волевиявленню при голосуванні або перешкоджає його участі у виборчому процесі.

Стосовно покликання на порушення членами ЦВК вимог п. 9 ст. 61 Закону України «Про вибори народних депутатів України»щодо обов'язку виявляти у документах, поданих партією, ознак порушення ч. 1 ст. 37 Конституції України, зокрема, щодо заборони діяльності політичних партій, програмні цілі яких спрямовані на посягання на права і свободи людини, то суд не може погодитися з тим, що в даному випадку членами ЦВК зазначений обов'язок порушено.

Положення Передвиборчої програми Комуністичної партії України, згідно якого «на вимогу громадян України комуністи внесуть на розгляд парламенту законопроект про тимчасове відновлення смертної кари за умисне вбивство»не можуть вважатися такими, що спрямовані на посягання на права та свободи людини.

Як зазначив представник КПУ, з чим погоджується суд, Програмою передбачається не свавільне позбавлення життя, а внесення відповідного законопроекту на розгляд Верховної Ради України, що абсолютно узгоджується як з конституційними принципами обмеження прав людини (таке обмеження може бути зроблене лише законом), так і з практикою, в тому числі, законодавчою.

Прийняття законів згідно ст. 75 Конституції України є виключною компетенцією Верховної Ради України, тому для реалізації зазначеного програмного положення КПУ одного внесення законопроекту недостатньо.

Цей пункт Програми КПУ передбачає проходження відповідних процедур, передбачених законодавством України стосовно внесення змін до Конституції України, законів України, в тому числі й тих, які стосуються приєднання України до міжнародних договорів, які стосуються застосування в Україні такого виду кримінального покарання як смертна кара.

За таких обставин програмні цілі КПУ не можуть бути визнані такими, що спрямовані на посягання на права і свободи людини, і, відповідно, на порушення ст. 37 Конституції України.

 

Окремо суд відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» ЦВК є постійно діючим колегіальним державним органом, а відповідно до ч. 1 ст. 11 того ж Закону основною організаційною формою діяльності ЦВК є її засідання.

Відповідно, всі дії від імені ЦВК мають бути вчинені саме Комісією як колегіальним органом, а не окремими її членами. Саме до повноважень ЦВК як колегіального органу належить обов'язок, передбачений ч. 9 ст. 61 Закону України «Про вибори народних депутатів України», звернутись до Міністерства юстиції України щодо внесення останнім подання до Верховного Суду України про заборону діяльності відповідної партії, якщо ЦВК виявить у документах, поданих партією (блоком), ознаки порушення частини першої статті 37 Конституції України.

Таким чином, не можуть бути відповідачами по заявлених позивачем вимогах особи, які є членами колегіального органу, оскільки зазначені діяння можуть бути вчинені лише Центральною виборчою комісією, як колегіальним органом. Отже, вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі.

Також в судовому засіданні позивачем усно заявлено вимоги про визнання незаконною постанови ЦВК НОМЕР_1.

З огляду на те, що зазначена постанова була предметом оскарження по справі №1/11, суд не вважає за можливе розглядати цей спір в рамках провадження по даній справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 172 КАС України у разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Позивачами при подачі позовів не сплачено судовий збір, у зв'язку з чим він підлягає стягненню в розмірі 3,4 грн. на користь Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. п. 3 ч. 1 ст. 155, 160-163, 172, 177 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          В задоволенні позовних вимог про визнання дій членів ЦВК Лукаш Т.Л., Усенко-Чорної Ж.І., Магери А.Й., Шаповала В.М., Астахової Т.В., Писаренка А.А., Охендовського М.В., Жиденка І.Г., Данилевського Ю.М., Шелудька В.Є., Донченка Ю.Г., Шелестова О.М., Швець Ю.В., Чупахіна О.М., Райковського Б.С. при підготовці розгляду питання про прийняття постанови НОМЕР_1 протиправними, такими, що суперечить вимогам ст. 61 Закону України «Про вибори народних депутатів України», бездіяльності членів ЦВК щодо невиконання вимог п. 9 ст. 61 в частині незвернення до Міністерства юстиції України щодо внесення ним подання до Верховного Суду України про заборону діяльності Комуністичної партії України та невідкладення розгляду питання про реєстрацію кандидатів в депутати від Комуністичної партії України до набрання законної сили відповідним рішенням Верховного Суду України при розгляді поданих до Центральної виборчої комісії документів Комуністичної партії України, зобов'язання членів ЦВК у відповідності до пп. 1 та пп. 3 п. 2 ст. 29 Закону України «Про Центральну виборчу комісію»підготувати питання на розгляд ЦВК у відповідності до ч. 9 ст. 61 Закону України «Про вибори народних депутатів України»про звернення ЦВК до Міністерства юстиції України щодо внесення ним подання до Верховного Суду України про заборону діяльності Комуністичної партії України та відкласти розгляд питання про реєстрацію кандидатів в депутати від Комуністичної партії України до набрання законної сили відповідним рішенням Верховного Суду України відмовити.

2.          Залишити без розгляду позовні вимоги в частині оскарження постанови ЦВК НОМЕР_1.

3.          Стягнути з ОСОБА_1 3,4 грн. на користь Державного бюджету України.

4.          Постанова може бути оскаржена в порядку і в строки, передбаченому ст. 177 КАС України: у дводенний строк з дня проголошення до Вищого адміністративного суду України.

 

Судова колегія у складі:

 

Головуючий суддя                                                                                О.В.Бачун

 

Судді                                                                                                    Н.Є.Блажівська

 

                                                                                                    Я.І.Добрянська