П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 20.08.2007 р.                                                                                                     № 1/2-3 

Суддя  О.В. Бачун

Секретар О.В. Саратова

Представники:

від позивача : ОСОБА_1, ОСОБА_2

від відповідача: Петровська-Іванченко О.С. -дов. №3474/9/10-017 від 18.07.2007 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивачі звернулися до суду з позовними заявами, в яких просили визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право на раніше встановлену форму обліку платників податків та інших обов'язкових платежів без використання ідентифікаційного номера; зобов'язати відповідачів звільнити їх від ідентифікаційних номерів та здійснювати облік позивачів за раніше встановленою формою обліку без застосування ідентифікаційного номера; зобов'язати ДПА України виключити ідентифікаційні номери позивачів та всю інформацію про них з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів; зобов'язати ДПІ у Голосіївському районі м. Києва зробити в паспортах позивачів на сторінках 7, 8 або 9 (особливі відмітки) відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, завірити їх підписом посадової особи та гербовою печаткою ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Ухвалами суду від 02.08.2007 відкрито провадження в адміністративних справах №1/2, №1/3 та призначено попередні судові засідання на 10.08.2007 р.

Ухвалами суду від 10.08.2007 розгляд справ №1/2 та №1/3 з метою надання позивачам можливості подати до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва пакетів документів для звільнення від ідентифікаційного коду відкладено на 20.08.2007 р., зобов'язано ДПІ у Голосіївському районі м. Києва протягом 10 днів з дня звернення позивачів із заявами у встановленому порядку про відмову від ідентифікаційного номера прийняти рішення по суті.

20.08.2007 р. в судовому засіданні позивачами подано заяву, в якій вони просили виключити з числа відповідачів ДПА України і визначити ДПІ у Голосіївському районі м. Києва відповідачем, а також об'єднати справи №1/2 та №1/3 в одне провадження.

Ухвалою суду від 20.08.2007 справи №1/2 та №1/3 об'єднано в одне провадження з присвоєнням номеру справи 1/2-3. За наслідками підготовчого провадження відповідно до ч.3 ст.121 КАС України судом вирішено розпочати судовий розгляд.

Представник ДПІ у Голосіївському районі м. Києва надав суду заперечення на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, просив відмовити позивачам в задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 20.08.2007  р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

У червні 2007 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва та Державної податкової адміністрації України із заявами про відмову від ідентифікаційного номера і проханням поставити відповідну відмітку у паспортах та виключити із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів їхні ідентифікаційні номери та всю інформацію стосовно них відповідно до Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів».

Листом ДПА України НОМЕР_1 та листами ДПІ у Голосіївському районі м. Києва НОМЕР_2 надано відповіді на заяви позивачів, в  яких зазначено, що вирішення питання щодо вилучення із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів  ідентифікаційних номерів позивачів та внесення до паспортів відмітки про право здійснювати платежі без ідентифікаційного номера має здійснюватися згідно з Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженим спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 р. N602/1226, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 р. за N 1345/9944.

В подальшому позивачі звернулися до суду з позовними заявами, в яких просили визнати за ОСОБА_1\ та ОСОБА_2 право на раніше встановлену форму обліку платників податків та інших обов'язкових платежів без використання ідентифікаційного номера; зобов'язати відповідачів звільнити їх від ідентифікаційних номерів та здійснювати облік позивачів за раніше встановленою формою обліку без застосування ідентифікаційного номера; зобов'язати ДПА України виключити ідентифікаційні номери позивачів та всю інформацію про них з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів; зобов'язати ДПІ у Голосіївському районі м. Києва зробити в паспортах позивачів на сторінках 7, 8 або 9 (особливі відмітки) відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, завірити їх підписом посадової особи та гербовою печаткою ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Відповідно до змісту п.п. 1.4, 1.5 Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженим спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 р. N602/1226, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 р. за N 1345/9944 (далі по тексту -Порядок), прийнятого згідно Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів»від 22.12.1994 р. N 320/94-ВР та Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. N 2503-XII "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження" особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера, в разі відсутності в неї ідентифікаційного номера повідомляє у формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації. Форму заяви наведено в додатку 1 до Порядку. Особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, в разі наявності в неї ідентифікаційного номера повідомляє в формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації. Форму заяви наведено в додатку 2 до Порядку.

П.п. 2.1, 2.2. Порядку передбачено, що у залежності від свого статусу фізична особа надає відповідний комплект документів. Особа пред'являє: свідоцтво про народження, паспорт громадянина України, свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності), копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності).

Як видно з матеріалів справи, звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відмову від ідентифікаційного номера, оформлені у вигляді відповідних заяв від 28.06.2007 р. та 29.06.2007 р., адресованих начальнику Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, на які позивачі посилаються у своїх позовних заявах, встановленим Порядком вимогам не відповідали, що потягло за собою правомірну бездіяльність органу державної податкової служби у вигляді незадоволення вказаних заяв, вчинену в межах повноважень посадової особи органу державної влади. При цьому права, свободи чи законні інтереси позивачів порушено не було.

Крім того, ухвалами суду від 10.08.2007 розгляд справ №1/2 та №1/3 з метою надання позивачам можливості подати до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва пакетів документів для звільнення від ідентифікаційного коду було відкладено на 20.08.2007 р., зобов'язано ДПІ у Голосіївському районі м. Києва протягом 10 днів з дня звернення позивачів із заявами у встановленому порядку про відмову від ідентифікаційного номера прийняти рішення по суті. В судовому засіданні позивачами отримано бланки заяв форми №В2 (з додатком до заяви за №В2 -персональні дані) про відмову від прийняття ідентифікаційного номера.

Проте, 20.08.2007 р. в судовому засіданні представник ДПІ у Голосіївському районі м. Києва надав пояснення, в яких повідомив, що позивачі в установлений судом строк не подавали до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва заповнені бланки заяв форми №В2 про відмову від прийняття ідентифікаційного номера та не надавали відповідні персональні дані.

Разом з тим, ОСОБА_2 надала пояснення, зі змісту яких вбачається, що вона вважає Порядок унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженим спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 р. N602/1226, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 р. за N 1345/9944, неприйнятним з підстав, викладених у письмовій відповіді.

Суд вважає необхідним зазначити, що право ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, встановлене Законом України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів»від 22.12.1994 р. N 320/94-ВР, ніким не заперечується.

Технічна процедура оформлення такого права визначена Порядком і є обов'язковою як для органів державної влади, які здійснюють відповідні дії, так і для громадян.

Зазначені процедури не звужують змісту проголошених прав позивачів, оскільки спрямовані на забезпечення обов'язку кожного сплачувати податки і збори, як то визначено ст. 67 Конституції України.

Позивачі не позбавлені можливості реалізувати своє право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, дотримавшись процедури встановленої Порядком.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували правомірність бездіяльності відповідача, позивач суду не надав.

За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                         Бачун О.В.